Із історії харківської філологічної школи
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/3049
Переглянути
Документ Недрукований досі вірш Петра Гулака-Артемовського(Прага, 1957) Заклинський, К."Цю пам'ятку, твір одного з піонерів відродженої української літератури, найшов я у Празі. У «Pamatnik»-y «narodniho р semnictvi» на Страгові, поміж рукописним листуванням Франтішка Ладислава Челяковського, є теж лист Ізмаїла Срезневського з дня 17 квітня 1840 p., де він переписав для Челяковського вірш Гулака-Артемовського, складений 17 березня 1819 року. Яка була доля цього вірша? Взяв його з собою з Харкова Срезневський, вибираючись на студії слов'янських мов до західних і південних слов'ян (крім Болгарії). Тут треба точно з'ясувати причини, чому вірш післав Срезневський саме Челяковському і в яких обставинах. Срезневський був у Харкові ентузіастичним збирачем і видавцем українських народних пісень — почасти оригінальних, почасти підроблених в добрій інтенції — давніх літературних пам'яток, та творів відродженої української літератури". (Корній Заклинський)