Із історії харківської філологічної школи

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/3049

Переглянути

Фільтри

2019 - 20204

Налаштування

Початкова дата: 2010Ключові слова: search.filters.subject.філологічний факультет

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Основні праці кандидата філологічних наук А. А. Сагаровського
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Глибицька, Світлана Борисівна
    Дана бібліографія з деякими правками та доповненнями взята з видання: Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи. ХХ – початок ХХІ століття. Вип. 1. Філологічний факультет… / авт.-уклад. С. Б. Глибицька, О. С. Журавльова, С. Р. Марченко, Ю. Ю. Полякова ; наук. ред. проф. Т. С. Матвєєва ; ред. А. О. Давидова, О. С. Журавльова ; бібліогр. ред. С. Б. Глибицька, Ю. Ю. Полякова. - Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. - 1280. :іл. Повну бібліографію праць до 2010 р. див. у покажчику: Сагаровський Анатолій Ананійович доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : анот. біобібліогр. покажч. / уклад. К. В. Коротич, А. А. Сагаровський ; авт. вступ. ст. Л. І. Коломієць ; бібліогр. ред. Ю. Ю. Полякова. - Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2010. - 28 с.
  • Ескіз
    Документ
    «Розстріляне Відродження» Харківського університету
    (Харків, 2020) Глибицька, Світлана Борисівна
    У статті розглянуто долі вчених філологічного факультету Харківського університету та утворених від нього вишів (Харківський інститут народної освіти, Харківський педагогічний інститут професійної освіти), які у часи сталінського терору були звинувачені в «буржуазному націоналізмі» та страчені. Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник вчених Харківського університету. Т. 3. Філологи ХХ – початку ХХІ століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Вчені, про яких йде мова, працювали на кафедрах української мови, літератури, науково-дослідних кафедрах української культури, мовознавства та літературознавства при названих вишах. Усього в ті часи було репресовано 46 вчених факультету, з них 15 розстріляні та 5 померли у тюрмі або у засланні.
  • Ескіз
    Документ
    Ушаков Дмитро Андрійович, Герой Радянського Союзу
    (2020-02-26) Глибицька, Світлана Борисівна
    Ушаков Дмитро Андрійович (23.10.1919, с. Архангельське Бєлгородського повіту Харківської губернії (нині – Шебекінський район Бєлгородської області) – 4.11.2011, м. Харків). Герой Радянського Союзу, учасник бойових дій у Другій світовій війні, журналіст за фахом, історик, директор Центральної наукової бібліотеки Харківського державного (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Репресовані вчені філологічного факультету Харківського університету першої половини ХХ століття
    (Харків : Видавництво Харківського університету, 2019) Глибицька, С.Б.; Hlybytska, S.
    Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи XX - початку XXI століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини XX століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920-1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.1 Найбільше вчених було репресовано в 1933-1934, 1937-1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946-1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою. Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.