Із історії харківської історичної школи
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2681
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Стены Херсонеса Таврического. Ч.3. Нижняя и западная линии обороны(Севастополь, 1960) Гриневич, Константин Эдуардович; Херсонесский историко-археологический музей; Гриневич, Костянтин ЕдуардовичДокумент Рыбный рынок в Херсонесе. (Новооткрытая надпись музея Харьковского государственного университета)(Москва, 1947) Семенов-Зусер, С.А.Как известно, одним из наиболее важных предметов экспорта древних колоний Северного Причерноморья после хлеба и рабов служила рыба. О наличии рыбного промысла, размерах обрабатывающего производства, способах улова и орудиях хозяйства рассказывают древние авторы. Об этом же свидетельствуют многочисленные я разнообразные памятники материальной культуры. Начиная с VII в. до н. э. все побережье Черного моря, особенно северо-западная его часть, покрылось множеством факторий и эмпорий, получивших впоследствии известность главным образом добычей рыбы. Обычно в устьях рек возникали эмпории, служившие опорными пунктами для рыбных торговых магистралей и складами, где заготовлялась в разных видах рыба для экспорта. Первой такой небольшой станцией на берегу Понта во Фракии, в удобной, хорошо защищенной бухте, куда заходили суда, возвращаясь из северных колоний в метрополию, была фактория Delkos, одноименная с находившимся рядом озером… Известно, что большую роль играла рыба как продукт питания римской армии. Доставлялась она преимущественно из припонтийских колоний, что можно усмотреть хотя бы из сообщения Тацита о поставках провианта для армии в связи с экспортом Боспора. Веским доказательством широкого употреблеппя рыбы населением Причерноморья могут служить монеты в форме рыбок (дельфинки) в Ольвии… Как мы уже указывали, крупный рыбный центр в Причерноморье, после Мэотиды и Боспора на Востоке, Ольвии на западе, представлял собою Херсонес в Тавриде. В экономике Херсонеса рыбная торговля всегда играла выдающуюся роль и особенно процветала в период римского влияния, когда римские купцы старательно выкачивали отсюда богатства страны.Документ Михайло Захарович Бердута (до 80-річчя від дня народження та 50-річчя наукової діяльності) : біобібліографічний покажчик(Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015) б/аБіобібліографічний покажчик містить основні факти життя і діяльності, а також наукові, науково-методичні та популярні праці доцента кафедри історії України, редактора «Методичного вісника історичного факультету», відповідального за співпрацю факультету з Малою академією наук м. Харкова, заступника декана з навчальної роботи історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна Михайла Захаровича Бердути. Видання може бути корисним історикам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться історією України.Документ Георгий Николаевич Попов – профессор Харьковского университета : Воспоминания современников. Биобиблиография(Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2015) б/аСборник содержит сведения о жизни и научной деятельности и библиографию основных работ известного ученого-болгариста, профессора Харьковского университета Г. Н. Попова. Издание предназначено научным работникам, преподавателям, студентам и всем тем, кто интересуется историей Болгарии и развитием болгаристики в Украине.Документ Євген Петрович Пугач – професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : (до 80-річчя від дня народження) : біобібліографічний покажчик(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015) б/аБіобібліографічний покажчик містить біографічну довідку про професора Харківського університету Євгена Петровича Пугача, перелік його наукових робіт, захищених під його керівництвом дисертацій та літератури про нього. Видання призначене науковим працівникам, викладачам, студентам та всім, хто цікавиться історією Словаччини.Документ Археологічна наука в Харківському університеті(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Скирда, В.В.; Шрамко, І.Б.В статті розглядається доробок археологів Харківського університету за останні 25 років. В цей період вченими було досліджено низку археологічних пам’яток, починаючи з доби енеоліту і закінчуючи козацькою добою. Протягом зазначеного часу продовжувалося вивчення як традиційних для університетських археологів напрямків, так і були започатковані нові – історіографія археології, дослідження доби козацтва. Зазначається, що важливу роль для розвитку археологічної науки відіграло створення Музею археології та етнографії Слобідської України та Науково-дослідної лабораторії Германо-Слов’янської археологічної експедиції. В статье рассматриваются исследования археологов Харьковского университета в течении последних 25 лет. В этот период было изучено ряд археологических памятников, начиная с эпохи энеолита и заканчивая временами казачества. На протяжении указанного времени продолжали развиваться как традиционные для университетских археологов направления, так и новые – историография археологии, исследования в области археологии казаческого времени. Отмечено, что важную роль для развития археологической науки сыграло создание Музея археологии и этнографии Слободской Украины и Научно-исследовательской ла-боратории Германо-Славянской археологической експедиции. The archaeological investigations of scientists of Kharkov University for the last 25 years are considered in this paper. The archaeological sites from Eneolithic and ending times of the Cossacks was studied during this period. Throughout this time, continued to develop as a traditional university archaeologists directions and new – historiography of archeology, research in the field of archeology Cossack time. It is noted that an important role for the development of archaeological science played a creation of the Museum of Archaeology and Ethnography of Sloboda Ukraine and Research Laboratory of the German-Slavic archaeological expedition.Документ Древняя история и античная археология в Харьковском университете(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2015) Ручинская, О.А.; Сергеев, И.П.В статье анализируется развитие древней истории и античной археологии в Харьковском университете в период после провозглашения независимости Украины. Авторы статьи сообщают информацию об участии ученых кафедры истории древнего мира и средних веков Харьковского университета в археологическом исследовании памятников античности в Крыму, об участии преподавателей, аспирантов и соискателей кафедры в организации и проведении научных конференций, о проблематике их научных исследований в области древней истории, темах защищенных ими диссертаций, опубликованных монографиях и научных статьях. У статті аналізується розвиток давньої історії та античної археології у Харківському університеті в період після проголошення незалежності України. Автори статті надають інформацію щодо участі вчених кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського університету в археологічному дослідженні пам’яток античності в Криму, участі викладачів, аспірантів та пошукачів кафедри в організації та проведенні наукових конференцій, проблематики їх наукових досліджень в галузі давньої історії, тем захищених ними дисертацій, опублікованих монографій та наукових статей. The article analyzes the development of ancient history and classical archeology at the University of Kharkov in the period after declaration of the independence of Ukraine. The authors provide information about the participation of scientists of the Department of Ancient and Medieval History of Kharkov National University in the archaeological research of ancient monuments in the Crimea, participation of professors, post-graduate students of the department in the organization of the scientific conferences, problems of their researches in the field of ancient history topics, their defended theses, published monographs and articles.Документ Библиография работ И. Л. Шермана и литературы о нем(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) б/аДокумент Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.)(2015) Домановська, М.Є.У дисертації вперше здійснено дослідження процесу становлення і розвитку візантиністики як наукової та навчальної дисципліни в Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Запропоновано його періодизацію, схарактеризовані політичні та соціокультурні умови зародження візантиністики у Харківському університеті. Визначено коло вчених-візантиністів, схарактеризовано їхній творчий спадок, акцентовано увагу на ролі візантинознавчої складової у навчальному процесі. Проаналізовано наукові комунікації зазначеного кола науковців, розглянуто питання про існування візантиністичної наукової школи у Харківському університеті. В диссертации впервые осуществлено исследование процесса становления и развития византинистики как научной и учебной дисциплины в Харьковском университете (середина ХІХ – начало ХХ вв.). Предложена его периодизация, охарактеризованы политические и социокультурные условия зарождения византинистики в Харьковском университете. Определен круг ученых-византинистов, дана характеристика их научного наследия, акцентировано внимание на роли византиноведческой составляющей в учебном процессе. Проанализированы научные коммуникации упомянутого круга ученых, рассмотрен вопрос о существовании византинистической научной школы в Харьковском университете. For the first time in Ukrainian historiography, this dissertation offers a systematic study of the emergence and development of Byzantine studies as a discipline and part of the curriculum at Kharkiv University (mid-nineteenth to early twentieth century). Author creates a periodization and explores the political and socio-cultural conditions for the development of Byzantine studies at the University. The dissertation defines the circle of Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies and analyzes their work and its significance in the context of the general development of academic scholarship in this period and the condition of Byzantinology in particular. The role and place of Byzantine subjects in the general courses for the students of history and law is characterized, and the special courses in Byzantine studies taught at the University are described. Author analyzes the papers on Byzantine studies presented at the 12th Archeological Congress in Kharkiv and the scholarly activities and communications of the Kharkiv University faculty engaged in Byzantine studies. The question of the existence of a Byzantinological school at Kharkiv University is also considered. The dissertation argues that the development of Byzantine studies at Kharkiv University was influenced both by the general European trends in the humanities and by the peculiarities of the historical discourse in Russia, with its special stress on the significance of the Byzantine heritage in the culture and the traditions of state-building among the Eastern Slavs. Along with new and diverse research in Byzantine studies at Kharkiv University, the elements of disciplinary infrastructure were emerging: the number and range of courses was growing, the creation of a chair in Byzantine studies was considered, scholars from the University were taking part in setting up specialized journals in Byzantine studies and presented their work at specialized conferences and meetings. The main subjects of interest for the Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies were: the political history of Byzantium (O. P. Zernin, M. N. Petrov, V. K. Nadler, E. O. Chernousov), Rus’-Byzantine connections (M. O. Lavrovsky, V. I. Savva), Byzantium and the Southern Slavs (P. O. Lavrovsky, M. S. Drinov, G. A. Ilyinsky), the history of the Byzantine Church (A. S. Lebedev), Byzantine and Rus’ art (O. I. Kirpichnikov, E. K. Redin, F. I. Schmidt).Документ Из истории Харьковского университета второй половины 70-х годов прошлого века(Харьков, 1927) Бузескул, В.П.