Із історії харківської історичної школи
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2681
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Стены Херсонеса Таврического. Ч.3. Нижняя и западная линии обороны(Севастополь, 1960) Гриневич, Константин Эдуардович; Херсонесский историко-археологический музей; Гриневич, Костянтин ЕдуардовичДокумент Ненаучное наследие(Харьков : Майдан, 2020) Сергеев, Иван Павлович; Сергєєв, Іван Павлович"…Пропоновані читачеві матеріали є не тільки цікавим чтивом, а й історичним джерелом, що містить інформацію не тільки про мене, а й про моїх однокурсників, про історичний факультет Харківського університету, про сам цей університет, про місто Харків і про країну, в якій я жив, в останні десятиліття ХХ і на початку ХХI ст.. Те, що зведено в цій збірці матеріалів, частинами було записано мною в різні роки відразу і невдовзі після подій, що описуються "по свіжій пам'яті", а не через роки, коли багато дрібниць вже призабуті і відтворюються з відомим спотворенням".Документ Археологічні розкопки на Харківщині(Харків : Друкарня Харківського університету, 1951-09-10) Шрамко, Б.Документ Лунін М.М. (До 145-річчя з дня народження) : [За матеріалами науково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки](Харків : Друкарня Харківського університету, 1951-03-19) Штрайміш, М.Сталінські кадри [газета] : орган партбюро, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому ХДУ ім. О.М. Горького. – Харків, 1947–1956. – По 1946 р. (включно) – «За більшовицькі кадри». З № 34 (1956) – «Харківський університет».Документ Овражные глиняные катыши из окрестностей Харькова и Харьковской губернии(Харьков: Тип. ГИУ им. Петровского, 1928) Федоровский, А.С.«Во время одной из ранних весенних экскурсий по оврагам правого берега долины р. Харькова — 7. IV. 1916 г. мною были найдены на дне одного оврага правильные эллипсоидальные и шаровидные глиняные образования, в которых я без труда узнал так называемые глиняные катыши. Упомянутый овраг находится километрах в 1,5 от города, по шоссе, ведущему к поселку Новый Харьков. Верховье оврага приходится против последних конюшен Государственного Коннозаводства (пункт Галтимора), вправо от шоссе метрах в 200…» (А.С. Федоровский).Документ Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)(Київ, 1947) Семенов-Зусер, С.А.За 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.Документ Рыбный рынок в Херсонесе. (Новооткрытая надпись музея Харьковского государственного университета)(Москва, 1947) Семенов-Зусер, С.А.Как известно, одним из наиболее важных предметов экспорта древних колоний Северного Причерноморья после хлеба и рабов служила рыба. О наличии рыбного промысла, размерах обрабатывающего производства, способах улова и орудиях хозяйства рассказывают древние авторы. Об этом же свидетельствуют многочисленные я разнообразные памятники материальной культуры. Начиная с VII в. до н. э. все побережье Черного моря, особенно северо-западная его часть, покрылось множеством факторий и эмпорий, получивших впоследствии известность главным образом добычей рыбы. Обычно в устьях рек возникали эмпории, служившие опорными пунктами для рыбных торговых магистралей и складами, где заготовлялась в разных видах рыба для экспорта. Первой такой небольшой станцией на берегу Понта во Фракии, в удобной, хорошо защищенной бухте, куда заходили суда, возвращаясь из северных колоний в метрополию, была фактория Delkos, одноименная с находившимся рядом озером… Известно, что большую роль играла рыба как продукт питания римской армии. Доставлялась она преимущественно из припонтийских колоний, что можно усмотреть хотя бы из сообщения Тацита о поставках провианта для армии в связи с экспортом Боспора. Веским доказательством широкого употреблеппя рыбы населением Причерноморья могут служить монеты в форме рыбок (дельфинки) в Ольвии… Как мы уже указывали, крупный рыбный центр в Причерноморье, после Мэотиды и Боспора на Востоке, Ольвии на западе, представлял собою Херсонес в Тавриде. В экономике Херсонеса рыбная торговля всегда играла выдающуюся роль и особенно процветала в период римского влияния, когда римские купцы старательно выкачивали отсюда богатства страны.Документ Очерк римских государственных древностей : в 2 т. Т. 2 : Государственное устройство Римской империи в эпоху принципата : монография(Харьков : Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2016) Нетушил, И.В.; Нетушил, І.В.Во втором томе исследования авторитетного антиковеда Российской империи, члена-корреспондента Петербургской Академии наук, последнего ректора Императорского Харьковского университета содержится детальная информация об эволюции государственных учреждений и жречества древних римлян в период ранней Империи. Труд И. В. Нетушила, впервые изданный в конце XIX – начале ХХ вв., не потерял научного значения и в наше время. Для ученых, аспирантов, студентов и всех, кто интересуется историей Древнего Рима.Документ Михайло Захарович Бердута (до 80-річчя від дня народження та 50-річчя наукової діяльності) : біобібліографічний покажчик(Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015) б/аБіобібліографічний покажчик містить основні факти життя і діяльності, а також наукові, науково-методичні та популярні праці доцента кафедри історії України, редактора «Методичного вісника історичного факультету», відповідального за співпрацю факультету з Малою академією наук м. Харкова, заступника декана з навчальної роботи історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна Михайла Захаровича Бердути. Видання може бути корисним історикам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться історією України.Документ Георгий Николаевич Попов – профессор Харьковского университета : Воспоминания современников. Биобиблиография(Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2015) б/аСборник содержит сведения о жизни и научной деятельности и библиографию основных работ известного ученого-болгариста, профессора Харьковского университета Г. Н. Попова. Издание предназначено научным работникам, преподавателям, студентам и всем тем, кто интересуется историей Болгарии и развитием болгаристики в Украине.