Із історії харківської історичної школи

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/2681

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14
  • Ескіз
    Документ
    Стены Херсонеса Таврического. Ч.3. Нижняя и западная линии обороны
    (Севастополь, 1960) Гриневич, Константин Эдуардович; Херсонесский историко-археологический музей; Гриневич, Костянтин Едуардович
  • Ескіз
    Документ
    Ненаучное наследие
    (Харьков : Майдан, 2020) Сергеев, Иван Павлович; Сергєєв, Іван Павлович
    "…Пропоновані читачеві матеріали є не тільки цікавим чтивом, а й історичним джерелом, що містить інформацію не тільки про мене, а й про моїх однокурсників, про історичний факультет Харківського університету, про сам цей університет, про місто Харків і про країну, в якій я жив, в останні десятиліття ХХ і на початку ХХI ст.. Те, що зведено в цій збірці матеріалів, частинами було записано мною в різні роки відразу і невдовзі після подій, що описуються "по свіжій пам'яті", а не через роки, коли багато дрібниць вже призабуті і відтворюються з відомим спотворенням".
  • Ескіз
    Документ
    Археологічні розкопки на Харківщині
    (Харків : Друкарня Харківського університету, 1951-09-10) Шрамко, Б.
  • Ескіз
    Документ
    Лунін М.М. (До 145-річчя з дня народження) : [За матеріалами науково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки]
    (Харків : Друкарня Харківського університету, 1951-03-19) Штрайміш, М.
    Сталінські кадри [газета] : орган партбюро, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому ХДУ ім. О.М. Горького. – Харків, 1947–1956. – По 1946 р. (включно) – «За більшовицькі кадри». З № 34 (1956) – «Харківський університет».
  • Ескіз
    Документ
    Розкопки коло с. Верхнього Салтова 1946 р. (Короткий звіт про роботу експедиції Інституту археології АН УРСР)
    (Київ, 1947) Семенов-Зусер, С.А.
    За 50 км від Харкова, на території Салтівського і Вовчанського районів, поблизу села Верхнього Салтова, на крутому правому березі р. Сіверського Дінця, розташоване велике городище, а навколо нього величенькі й малі селища; тут же, по ярах, що спускаються до Дінця. між сс. Рубіжним і Салтовим вперше у 1900 р. виявлено стародавній могильник з похованням небіжчиків у могилах-катакомбах. Повінь, розмиваючи могили, виносила в яри кістки небіжчиків, золоті, срібні і бронзові прикраси, разом із знаряддям виробництва та речами хатнього вжитку. Місцевий вчитель В. А. Бабенко, якому селяни приносили знахідки, зацікавився старовиною і, провівши розвідки і спробні розкопки, повідомив харківських учених про цінні салтівські відкриття. Це було напередодні XII археологічного з'їзду в Харкові в 1902 р. В результаті робіт відрядженої Харківським університетом у 190[?] р. експедиції, на чолі з професором Д. Багаліем і приват-доцентом А. Покровським, було розкрито пам'ятки Салтівського некрополя, переважно в ярах. Здобуті експедицією матеріали були доставлені на з'їзд, де вони стали об'єктом уваги всіх його численних учасників.
  • Ескіз
    Документ
    Рыбный рынок в Херсонесе. (Новооткрытая надпись музея Харьковского государственного университета)
    (Москва, 1947) Семенов-Зусер, С.А.
    Как известно, одним из наиболее важных предметов экспорта древних колоний Северного Причерноморья после хлеба и рабов служила рыба. О наличии рыбного промысла, размерах обрабатывающего производства, способах улова и орудиях хозяйства рассказывают древние авторы. Об этом же свидетельствуют многочисленные я разнообразные памятники материальной культуры. Начиная с VII в. до н. э. все побережье Черного моря, особенно северо-западная его часть, покрылось множеством факторий и эмпорий, получивших впоследствии известность главным образом добычей рыбы. Обычно в устьях рек возникали эмпории, служившие опорными пунктами для рыбных торговых магистралей и складами, где заготовлялась в разных видах рыба для экспорта. Первой такой небольшой станцией на берегу Понта во Фракии, в удобной, хорошо защищенной бухте, куда заходили суда, возвращаясь из северных колоний в метрополию, была фактория Delkos, одноименная с находившимся рядом озером… Известно, что большую роль играла рыба как продукт питания римской армии. Доставлялась она преимущественно из припонтийских колоний, что можно усмотреть хотя бы из сообщения Тацита о поставках провианта для армии в связи с экспортом Боспора. Веским доказательством широкого употреблеппя рыбы населением Причерноморья могут служить монеты в форме рыбок (дельфинки) в Ольвии… Как мы уже указывали, крупный рыбный центр в Причерноморье, после Мэотиды и Боспора на Востоке, Ольвии на западе, представлял собою Херсонес в Тавриде. В экономике Херсонеса рыбная торговля всегда играла выдающуюся роль и особенно процветала в период римского влияния, когда римские купцы старательно выкачивали отсюда богатства страны.
  • Ескіз
    Документ
    Очерк римских государственных древностей : в 2 т. Т. 2 : Государственное устройство Римской империи в эпоху принципата : монография
    (Харьков : Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, 2016) Нетушил, И.В.; Нетушил, І.В.
    Во втором томе исследования авторитетного антиковеда Российской империи, члена-корреспондента Петербургской Академии наук, последнего ректора Императорского Харьковского университета содержится детальная информация об эволюции государственных учреждений и жречества древних римлян в период ранней Империи. Труд И. В. Нетушила, впервые изданный в конце XIX – начале ХХ вв., не потерял научного значения и в наше время. Для ученых, аспирантов, студентов и всех, кто интересуется историей Древнего Рима.
  • Ескіз
    Документ
    Михайло Захарович Бердута (до 80-річчя від дня народження та 50-річчя наукової діяльності) : біобібліографічний покажчик
    (Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015) б/а
    Біобібліографічний покажчик містить основні факти життя і діяльності, а також наукові, науково-методичні та популярні праці доцента кафедри історії України, редактора «Методичного вісника історичного факультету», відповідального за співпрацю факультету з Малою академією наук м. Харкова, заступника декана з навчальної роботи історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна Михайла Захаровича Бердути. Видання може бути корисним історикам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться історією України.
  • Ескіз
    Документ
    Георгий Николаевич Попов – профессор Харьковского университета : Воспоминания современников. Биобиблиография
    (Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2015) б/а
    Сборник содержит сведения о жизни и научной деятельности и библиографию основных работ известного ученого-болгариста, профессора Харьковского университета Г. Н. Попова. Издание предназначено научным работникам, преподавателям, студентам и всем тем, кто интересуется историей Болгарии и развитием болгаристики в Украине.
  • Ескіз
    Документ
    Євген Петрович Пугач – професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : (до 80-річчя від дня народження) : біобібліографічний покажчик
    (Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015) б/а
    Біобібліографічний покажчик містить біографічну довідку про професора Харківського університету Євгена Петровича Пугача, перелік його наукових робіт, захищених під його керівництвом дисертацій та літератури про нього. Видання призначене науковим працівникам, викладачам, студентам та всім, хто цікавиться історією Словаччини.