Наукові видання. Історичний факультет

Постійне посилання зібрання

https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/84

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 53

Медицина средневековой Европы
(Харьков : Факт, 2022) Опарин, Алексей Анатольевич; Опарін, Олексій Анатолійович
В монографии на основании комплексных исследований, как источников, так и работ отечественных и зарубежных ученых в области истории медицины, Всемирной истории, философии, археологии и религиоведения представлена средневековая медицина Западной Европы. Монография может быть рекомендована студентам медицинских и гуманитарных вузов, их преподавателям и всем, интересующимся медициной и историей.
Селянське господарство України в доколгоспний період (1921–1929)
(Харків : Видавництво "Основа" при ХДУ, 1991) Калініченко, Володимир Вікторович
Селянське господарство України в період непу : Історико-економічне дослідження
(Харків : Основа, 1997) Калініченко, Володимир Вікторович
Очерк истории финансового хозяйства древних римлян
(Харьков : Майдан, 2021) Сергеев, Иван Павлович; Сергеєв, Іван Павлович
В книге на основании материала широкого круга исторических источников и с учетом результатов исследования проблемы современными историками освещены вопросы о расходах средств римской казны на общественные нужды, об источниках пополнения этих средств, об организации управления финансовым хозяйством древних римлян в период с середины VIII в. до н. э. по конец III в. н. э. Книга адресована историкам, специалистам в области финансовой науки и финансового права, всем, кто интересуется историей и экономикой государств античности.
Проблемы истории и археологии Украины : международная научная конференция, посвященная 215-летию Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина (12 ; 2020 ; Харьков) : тезисы докладов
(Харьков : ООО «НТМТ», 2020)
Сборник содержит тезисы докладов участников XII Международной научной конференции «Проблемы истории и археологии Украины», посвященной 215-летию Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. Тематика докладов традиционно освещает актуальные проблемы исследования истории и археологии в широком хронологическом диапазоне: от каменного века до Нового времени. Особое внимание уделено изучению памятников эпохи бронзы, скифской культуры, древностей античной и византийской цивилизаций, проблем хазарской и славянской археологии. Для археологов, историков, краеведов, работников музеев, преподавателей и студентов гуманитарных факультетов классических университетов, всех интересующихся археологией и историей.
Слобода Липці та Липецька волость Харківського повіту на шпальтах газети «Утро» (1906–1916 рр.)
(Харків : Майдан, 2020) Домановський, Андрій Миколайович; Домановська, Марина Євгенівна
Збірка містить матеріали про слободу Липці (нині село Харківського р-ну Харківської обл.) та Липецьку волость Харківського повіту (уїзду) Харківської губернії на шпальтах газети «Утро», що видавалась у Харкові впродовж 1906–1916 рр. У збірці наведено бібліографічний покажчик публікацій, здійснено їх передрук, а також укладено тематичний, географічний та іменний індекси до оприлюднених матеріалів. Видання може бути корисним науковцям (історикам та краєзнавцям), а також усім, хто цікавиться історією Слобідської України, Харківщини та, зокрема, с. Липці.
Страсті за Стамболовим: болгарське державотворення у 1895–1920 роках
(Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2017) Миколенко, Дмитро Валерійович
У монографії досліджується політична спадщина регента і прем’єр-міністра Болгарії у 1886–1894 рр. Стефана Стамболова та її вплив на державотворчі процеси в князівстві/царстві у 1895–1920 рр. Під вказаним поняттям ми розуміємо: сукупність започаткованих видатним політиком ідей і практик, усталених рутин та взятих на озброєння для ефективного управління масовою свідомістю ідеологем, що знаходи- ло різноманітні прояви у соціально-економічних і політичних процесах, які відбува- лися в країні після смерті С. Стамболова; ініційовані ним законодавчі норми, котрі зберігали чинність у подальші роки; колективну пам’ять про державного діяча та її використання для легітимації того чи іншого зовнішнього або внутрішнього курсу. І хоча спадщину С. Стамболова не варто вважати основним фактором болгарського державотворення, проте вплив цього явища на розвиток країни та її зовнішньополі- тичний вектор відчувався упродовж тривалого часу. Для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією Болгарії.
Спадок Реформації: до 500-річчя 95 тез Мартіна Лютера та пам’яті Ю. О. Голубкіна (1941–2010)
(2019) б/а
Збірка містить статті за матеріалами доповідей, виголошених під час роботи Міжнародної наукової конференції «Спадок Реформації: до 500-річчя 95 тез Мартіна Лютера та пам’яті Ю. О. Голубкіна (1941–2010)», що відбулась у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна 20 листопада 2017 р. Видання може бути корисним науковцям – історикам, теологам, філософам, культурологам, а також усім, хто цікавиться історією та історичним значенням Реформації, трансляцією та рецепцією ідей Реформації в Україні та на сході Європи.
Laurea III. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева
(2019) б/а
Профессор В. И. Кадеев (1927–2012) — признанный исследователь истории и археологии античных государств Северного Причерноморья, авторитетный специалист по истории Древней Греции и Рима, отдавший более полувека служению Харьковскому национальному университету имени В. Н. Каразина. В сборнике представлены тезисы докладов научных Чтений, посвященных памяти известного ученого. Специалисты разных стран, среди которых много учеников и коллег В. И. Кадеева, рассматривают широкий круг актуальных проблем античной, византийской и средневековой истории, историографии, а также истории науки. Большое внимание уделяется изучению разнообразных памятников древней и средневековой археологии. Для историков, археологов, преподавателей и студентов гуманитарных факультетов классических университетов, всех интересующихся историей и археологией.
Византийская мозаика: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме. Вып. 6.
(2018) б/а
Сборник «Византийская мозаика» включает тексты Публичных лекций, прочитанных в 2017–2018 учебном году на собраниях Эллино-византийского лектория «Византийская мозаика», прошедших на базе кафедры истории древнего мира и средних веков Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина и Свято-Пантелеимоновского храма г. Харькова (Харьковская епархия Украинской Православной Церкви (Московского Патриархата)). Сборник будет интересен и полезен историкам, археологам, религиоведам, философам, искусствоведам, а также всем, кто интересуется историей Византии и христианства.
На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці ХVІІ – на початку ХІХ ст.
(2011) Посохова, Л.Ю.
Книгу присвячено вивченню історії православних колегіумів України – Чернігівського, Харківського та Переяславського. В монографії на широкій документальній базі висвітлена специфіка православного колегіуму як типу навчального закладу. В результаті дослідження визначені етапи еволюції освітньої моделі, організаційні основи та змістовне наповнення навчально-виховного процесу, проаналізовано колективний портрет учнів та викладачів, відносини колегіумів із місцевим суспільством, показано прояви культурної амальгами західноєвропейської та східнослов’янської традицій. Видання розраховано на тих, хто цікавиться історією освіти на українських землях у ранньомодерну добу.
Повсякденне життя робітників Харкова у 1920 - на початку 1930-х рр.
(2016) Любавський, Р.Г.
Книгу присвячено вивченню історії повсякденного життя робітників Харкова в 1920 — на початку 1930-х років. У монографії на широкій документальній базі висвітлено особливості процесу радянізації щоденного життя робітників та формування радянського стилю життя. У результаті дослідження встановлено стратегії і тактики поведінки, до яких вдавалися працівники під час пошуку житла, праці на виробництві, приробітків, придбання товарів і послуг, проведення дозвілля; практики сприйняття / опору / ігнорування соціальних ініціатив радянської влади.
«Візантійщина»: візантійський цивілізаційний спадок у Центрально-Східній Європі
(2018) б/а
Збірка містить статті з історії трансляції, рецепції та осмислення візантійського культурно-цивілізаційного спадку на теренах Центрально-Східної Європи від часу загибелі Візантійської імперії до сьогодення. Видання може бути корисним науковцям – історикам, філософам, культурологам, а також усім, хто цікавиться історією візантійського цивілізаційного спадку в сучасному світі.
История античного мира и средневековья в университетах Украины. К 40-летию кафедры истории древнего мира и средних веков ХНУ имени В. Н. Каразина
(2018) б/а
В сборнике тезисов рассматривается широкий круг актуальных проблем античной, византийской и средневековой истории, археологии, историографии, а также истории науки. Значительное место занимают результаты исследований археологических памятников. Сборник отражает современные тенденции развития антиковедения, медиевистики, византинистики, исторической науки в целом. Для историков, археологов, преподавателей и студентов гуманитарных факультетов университетов, всех интересующихся историей и археологией.
Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: бібліографічний покажчик
(2018) б/а
Покажчик містить бібліографію наукового доробку викладачів кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. видання здійснене з нагоди 40-річчя заснування кафедри 1978 р. Покажчик може бути корисним науковцям і студентам – історикам, архео логам, історіографам, фахівцям з історії науки.
«Византийская мозаика»: Сборник публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме / Ред. проф. С. Б. Сорочан; сост. А. Н. Домановский. – Выпуск 5.
(2017)
Сборник «Византийская мозаика» включает тексты Публичных лекций, прочитанных в 2016–2017 учебном году на собраниях Эллино-византийского лектория «Византийская мозаика», прошедших на базе кафедры истории древнего мира и средних веков Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина и Свято-Пантелеимоновского храма г. Харькова. Сборник будет интересен и полезен историкам, археологам, религиоведам, философам, искусствоведам, а также всем, кто интересуется историей Византии и христианства.
Империя ромеев и «тавроскифы». Очерки русско-византийских отношений последней четверти Х в.
(2017) Роменский, А.А.
Книга посвящена основным проблемам русско-византийских отношений в период введения христианства на Руси. Автор освещает византийскую политику князей Ярополка Святославича и Владимира Великого, раскрывает причины, характер и хронологию гражданской войны в Византии в 976–989 гг., а также Корсунского похода Владимира. Особое внимание уделено соглашению русов и византийцев в 988 г., подробностям брака «архонта росов» и порфирородной принцессы Анны, обстоятельствам крещения князя и организации Церкви на Руси.
Laurea II. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева, к 90-летию со дня рождения
(2017) б/а
В сборнике рассматривается широкий круг актуальных проблем античной, византийской и средневековой истории, археологии, историографии, а также истории науки, музейного дела, развития исторической науки. Значительное место занимают исследования разнообразных археологических памятников. Сборник отражает современные тенденции развития антиковедения, византинистики, исторической науки в целом. Для историков, археологов, преподавателей и студентов гуманитарных факультетов университетов, всех интересующихся историей и археологией.
Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХІ ст.)
(2017) Домановська, М.Є.; Домановський, А.М.
Бібліографічний покажчик містить бібліографію наукового доробку викладачів, співробітників і випускників Харківського університету в галузі візантиністики від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Видання може бути корисним науковцям – історикам, археологам, мистецтвознавцям, історіографам, фахівцям з історії науки, а також усім, хто цікавиться питаннями візантиністики.
Римско-армянские отношения в I в. до н. э. ‑ начале I в. н. э.
(2003) Литовченко, С.Д.
Литовченко С.Д. Римсько-вірменські відносини в I ст. до н.е. ‑ на початку I ст. н.е. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02. – всесвітня історія – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003. Дисертація присвячена історії римсько-вірменських відносин у I ст. до н.е. ‑ початку I ст. н.е. У роботі показано, що більшість вірменських царів прагнула налагодити дружні стосунки з римлянами. За допомогою союзу з Римом царі Великої Вірменії намагалися протистояти зростаючій експансії Парфії. Менш послідовною була політика Рима стосовно вірменського царства. Гней Помпей перетворив царство Тіграна II з ворожої на дружню державу, однак Марк Ліціній Красс та Марк Антоній порушили союзні відносини з Артаваздом II. Август спробував повернутися до традиційно дружньої політики стосовно Вірменії, але потім був змушений відкрито втрутитись у внутрішні справи союзної держави. Підсумком римсько-вірменських відносин I ст. до н. е. – початку I ст. н. е. стало послаблення Великої Вірменії і перетворення вірменського царства на другорядну державу. Політика Рима в другій половині I ст. до н. е. сприяла посиленню сепаратистських настроїв серед вірменської знаті. Занепад Великої Вірменії негативно відбився і на політиці римлян у регіоні, тому що вони втратили надійного союзника і були змушені постійно піклуватися про забезпечення свого впливу у Вірменії. Литовченко С.Д. Римско-армянские отношения в I в. до н. э. ‑ начале I в. н. э. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. – всеобщая история – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003. Диссертация посвящена истории римско-армянских отношений в I в. до н. э. ‑ начале I в. н. э. В работе выделены основные этапы римско-армянских контактов, раскрыты цели и методы проведения римской политики в Великой Армении, установлены направления внешней политики армянских царей. Первые контакты между Римом и армянскими государствами были установлены в начале II в. до н. э., однако незаинтересованность римлян и армян в продолжении дружественных отношений привела к разрыву связей во второй половине II в. до н. э. Возобновились римско-армянские отношения в 90-е гг. I в. до н. э., когда интересы Рима и Великой Армении столкнулись в Каппадокии. В диссертации доказано, что армянский царь Тигран II стремился избежать открытого противостояния с римлянами. Несмотря на вспыхнувшую в 69 г. до н. э. римско-армянскую войну, Тигран II нашел возможность сохранить свое царство и заключил с Римом союзный договор. Римский полководец Гней Помпей признал важность нового союзника и выступил в защиту Армении в ее противостоянии с Парфией. Таким образом, были созданы условия для взаимовыгодного сотрудничества между Римом и Великой Арменией. Углубление кризиса Римской республики изменило отношение римлян к союзным царствам. Марк Лициний Красс отказался от использования помощи Артавазда II, что привело к поражению римлян и к оккупации территории Армении парфянской армией. В работе доказано, что Артавазд II не принимал участия в парфянских походах против римлян и восстановил дружественные отношения с Римом в начале 40-х гг. I в. до н. э. Армянский царь поддержал римлян во время похода Марка Антония против Парфии в 36 г. до н. э. Однако попытка Марка Антония привлечь к союзу Мидию-Атропатену вынудила армянские войска двигаться в арьергарде римлян. Наступление парфян отрезало армию Артавазда II от основных сил римлян, и армянский царь вернулся в Армению для защиты пути отступления войск Марка Антония. Римский полководец, первоначально признавший правильность действий царя Великой Армении, после заключения союза с Мидией-Атропатеной обвинил Артавазда II в измене, захватил царя и ликвидировал независимость Великой Армении. Этот недружественный шаг вызвал первое антиримское восстание в Армении и привел к усилению влияния Парфии в царстве. Прекращение гражданских войн в Риме способствовало налаживанию союзных отношений между римлянами и армянами. Август отказался от вооруженной интервенции в Армению, в которой правил парфянский ставленник Арташес II. Но в 20 г. до н. э. он направил на армянский престол Тиграна III по просьбе армянской знати. В дальнейшем римляне практически не вмешивались в действия армянского царя, который сохранял верность союзу с Римом. После смерти Тиграна III на престол взошел Тигран IV, который не обратился в Рим с просьбой о признании его царем. Как удалось показать в диссертации, именно самовольное вступление на престол нового армянского царя вызвало возмущение римлян и спровоцировало новую борьбу за армянский престол. В то же время, когда Тигран IV продемонстрировал намерение следовать союзу с римлянами, Август признал его царем и восстановил римско-армянские союзные отношения. Отношения между Римом и Великой Арменией изменились после свержения соправительницы Тиграна IV ‑ Эрато. Август отказался от соблюдения интересов союзника, Армения была оккупирована римскими войсками, а власть передана представителю атропатенской династии, враждебной Армении. Политика Августа после похода Гая Цезаря была направлена не на сохранение оборонного потенциала Армении, а на поддержание римского контроля в царстве, путем ослабления Великой Армении. В диссертации показано, что большинство армянских царей стремилось наладить дружественные отношения с римлянами. С помощью союза с Римом цари Великой Армении пытались противостоять растущей экспансии Парфии, которая неоднократно пыталась усилить влияние в Армении. Даже во время охлаждения отношений с римлянами армянские цари редко обращались к помощи парфян. Менее последовательной была политика Рима в отношении армянского царства. Гней Помпей, руководствуясь традиционными принципами римской внешней политики, превратил царство Тиграна из враждебного в дружественное государство. Однако Марк Лициний Красс и Марк Антоний нарушили союзные отношения с Артаваздом II. Август попытался вернуться к традиционно дружественной политике в отношении Армении, но впоследствии открыто вмешался во внутренние дела союзного государства, ослабив римское влияние в Армении. Итогом римско-армянских отношений I в. до н. э. – начала I в. н. э. явилось ослабление Великой Армении и превращение армянского царства во второстепенное государство, которое не могло влиять на международную ситуацию в регионе. Политика Рима во второй половине I в. до н. э. способствовала уменьшению значения царской власти в Армении и усилению сепаратистских настроений среди армянской знати. Упадок Великой Армении негативно отразился и на политике римлян, которые утратили сильного союзника на Востоке и вынуждены были постоянно вмешиватся во внутренние дела армянского государства. Litovchenko S.D. Rome-Armenian relations in the Ist Century BC ‑ the beginning of the Ist Century AD. ‑ Manuscript. Dissertation for a candidate degree of historical sciences by specialty 07.00.02. – World History – the Kharkiv National University of V.N. Karazin, Kharkiv, 2003. The dissertation is devoted to the history of the Rome-Armenian relations in the Ist Century BC ‑ the beginning of the Ist Century AD. In the work it is shown, that the majority of the Armenian kings was eager to adjust friendly terms with Romans. With the help of the union with Rome the kings of Great Armenia tried to resist the growing expansion of Parthia. Less consecutive was the policy of Rome concerning the Armenian kingdom. Pompey has transformed the kingdom of Тigranes II from the hostile into the friendly state, however Marcus Crassus and Marcus Antony have broken allied relations with Аrtavasdes II. Augustus has tried to return to traditionally friendly policy in towards Armenia, but afterwards has openly interfered with the internal affairs of the allied state. The result of Rome-Armenian relations in the Ist Century BC ‑ the beginning of the Ist Century AD became losing of power of Great Armenia and transformation of the Armenian kingdom into the minor state. A policy of Rome in the second half of the Ist Century BC promoted strengthening of separative moods among the Armenian nobility. The decline of Great Armenia negatively reflected on the policy of Romans in region as they have lost the trustworthy allien and were compelled to take constant care of maintenance of the influence in Armenia.

Переглянути

Нові надходження