4. Наукові роботи. Юридичний факультет
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1161
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Забезпечення прав вразливих категорій осіб у міжнародному праві(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Перепьолкін, С.М.Напередодні 74-ї річниці заснування Організації Об’єднаних Націй проблематика забезпечення рівних прав і свобод для всіх категорій населення незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища, зберігає свою актуальність для більшості її держав-членів, зокрема, й для України. У даному випадку мова йде про тих представників людської сім’ї, які через відсутність певних умов не можуть користуватися належними їм універсальними правами та свободами у повному обсязі, а отже, потребують спеціального захисту з боку як окремих держав, так і всього міжнародного співтовариства. До таких категорій населення доктрина міжнародного права відносить: дітей; жінок; біженців; етнічні, релігійні або мовні меншини; інвалідів, розумово відсталих та смертельно хворих людей; мирне населення під час збройних конфліктів тощо.Документ Статус комбатантів та некомбатантів у давньосхідному міжнародному праві(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Гавриленко, О.А.Війна є явищем людського життя таким самим давнім, як і людство. Як вважають автори двотомного навчального посібника «Еволюція воєнного мистецтва», з середини IV тис. до н.е. відбулося понад 14550 великих і малих війн, у яких загинуло, померло від голоду, епідемій та з інших причин понад 3,6 млрд. осіб [1, с. 13]. Зважаючи на такі вражаючі квантитативні показники, неможливо заперечувати, що проблема правового статусу і правового захисту особи під час війни ніколи не втрачала своєї актуальності. Для України вона особливо посилилася протягом останніх років, зважаючи на агресію з боку Росії, що мала наслідком жертви серед мирного населення, зокрема жінок та дітей, в ході якої вчинено воєнні злочини та злочини проти людяності.Документ Імунітет від національної кримінально-правової юрисдикції як спеціальний засіб забезпечення співробітництва суб’єктів міжнародного права(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Житний, О.О.Галузевий захист і регулювання співробітництва суб’єктів міжнародного права (держав, їх об’єднань, міжнародних організацій тощо) як загальновизнаного принципу міжнародного права і як соціально корисної й політично необхідної діяльності їх агентів відображає низка кримінально-правових інститутів – про видачу й передачу осіб, які вчинили злочин, про універсальний принцип чинності КК у просторі (більшістю криміналістів він пов’язується зі спільністю інтересів держав у боротьбі із окремими видами злочинів, що підштовхує їх до об’єднання у протидії таким посяганням, до укладення відповідних міжнародних угод). На забезпечення цього загальновизнаного принципу міжнародного права спрямовано норми про кримінальну відповідальність за посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК), за злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444 КК). Одним з таких засобів є й визнання імунітету від національної кримінально-правової юрисдикції (ч. 4 ст. 6 КК).Документ Обгрунтування заборони каперства у науковій спадщині Д.І. Каченовського(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012-04-27) Охотнікова, Н.Г.Охотнікова Наталія Геннадіївна – викладач кафедри конституційного, муніципального і міжнародного права ХНУ імені В.Н. Каразіна, здобувач Харківського національного університету внутрішніх справ