Історія бібліотек

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/61

Переглянути

Фільтри

1850 - 187911880 - 191941920 - 195911960 - 1999182000 - 200936

Налаштування

Кінцева дата: 2009Ключові слова: search.filters.subject.Харьковский университет

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 60
  • Ескіз
    Документ
    Свет вы мой, книги... : [о библиотеке Стефана Яворского в фондах ЦНБ]
    (1984-08-28) Мазманьянц, Вера Карапетовна
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Жил рядом… [Михаил Григорьевич Швалб]
    (Харьков, 1995) Коллектив ЦНБ ХГУ
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917 гг.)
    (Харьков: Издательство ХГУ, 1992) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Зайцев, Борис Петрович; Куделко, Сергей Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Бібліотека С. Яворського у книжкових фондах Харківського університету
    (Київ, 1986) Луцька, Ф.Й.; Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета
    (Москва, 1981) Мазманьянц, Вера Карапетовна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    В старом Харьковском университете : [Ректор университета Т. Ф. Осиповский просит выдать из библиотеки книгу по механике студенту М. В. Остроградскому]
    (Москва, 1980) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Mazmanyants, Vera K.
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    Книги Людвіка Яновського у фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
    (Xарків: Майдан, 2004) Журавльова, І.К.
    Бібліотека Харківського університету почала свою роботу на другий день після того, як було відкрито університет — 30 січня 1805 року. Її фонд становив тоді 3219 книг, які закупив у Петербурзі для університету його засновник В.Н. Каразін. Сьогодні фонд Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна складає близько 3,5 млн. томів, із них 800 тис. — це іноземні видання. Бібліотека зберегла унікальні книги, у тому числі й ті, які було придбано 200 років тому. Польска колекція формувалася впродовж усіх років існування бібліотеки шляхом дарунків, пожертвувань, книгообміну, передплати на періодичні видання. До неї входять польські рукописи, стародруки, книги з автографами видатних особистостей ХІХ-ХХ століть, прижиттєві видання польських письменників. Уже при відкритті університету архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський Платон пожертвував бібліотеці стародруки: проповіді Якуба Вуйка у виданні 1590 року та польську Біблію, яка була видана у Кракові в 1632 році. Куратор Харківського навчального округу, сенатор Северин Потоцький постійно приділяв увагу університету і бібліотеці - він особисто придбав і подарував їй 1695 книг.
  • Ескіз
    Документ