Історія бібліотек

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/61

Переглянути

Фільтри

1980 - 198911990 - 1999212000 - 2009172010 - 2019162020 - 20212

Налаштування

Початкова дата: 1970Ключові слова: search.filters.subject.Харківський університет

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 58
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    «Вновь пережила все былое…» «Вновь пережила все былое…» [Воспоминания В.К. Мазманьянц]
    (Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2008) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Віра Карапетівна Мазманьянц майже півстоліття пропрацювала у Центральній науковій бібліотеці університету. Багато починань, які стали нормою життя бібліотеки, були введені за її безпосередньої участі. Її вустами з нами каже жива історія.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Бібліотека С. Яворського у книжкових фондах Харківського університету
    (Київ, 1986) Луцька, Ф.Й.; Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    З історії бібліотеки Харківського державного університету
    (Харків, 1977) Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    Бібліографічна спадщина науковців Харківського університету [Березюк Н.М.]
    (Київ, 2018) Сєдих, В.; Давидова, І.
    Рецензія на історико-бібліографічне дослідження: Березюк Н.М. Вчений і бібліографія (XIX – середина XX століття). Нариси. Бібліографія бібліографії / Н. М. Березюк. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2018. – 205 с.
  • Ескіз
    Документ
    Невтомний працівник на бібліографічній «ниві»: академік Дмитро Іванович Багалій
    (Київ, 2018) Березюк, Н.М.
    Розглядається історико-бібліографічний аспект наукової діяльності патріарха української історії Д. І. Багалія (26.10(07.11) 1857 – 09.02.1932).
  • Ескіз
    Документ
    Громадянський подвиг ученого-математика [М. Тихомандрицького]
    (2017) Березюк, Н.М.
    Матвій Олександрович народився 17 січня 1844 р. у м. Києві в родині професора математики Університету Св. Володимира Олександра Микитовича Тихомандрицькогорицького.
  • Ескіз
    Документ