Історія бібліотек

Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/61

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 57
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    «Вновь пережила все былое…» «Вновь пережила все былое…» [Воспоминания В.К. Мазманьянц]
    (Харків : Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2008) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Віра Карапетівна Мазманьянц майже півстоліття пропрацювала у Центральній науковій бібліотеці університету. Багато починань, які стали нормою життя бібліотеки, були введені за її безпосередньої участі. Її вустами з нами каже жива історія.
  • Ескіз
    Документ
    Бібліотека С. Яворського у книжкових фондах Харківського університету
    (Київ, 1986) Луцька, Ф.Й.; Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    Бібліографічна спадщина науковців Харківського університету [Березюк Н.М.]
    (Київ, 2018) Сєдих, В.; Давидова, І.
    Рецензія на історико-бібліографічне дослідження: Березюк Н.М. Вчений і бібліографія (XIX – середина XX століття). Нариси. Бібліографія бібліографії / Н. М. Березюк. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2018. – 205 с.
  • Ескіз
    Документ
    Невтомний працівник на бібліографічній «ниві»: академік Дмитро Іванович Багалій
    (Київ, 2018) Березюк, Н.М.
    Розглядається історико-бібліографічний аспект наукової діяльності патріарха української історії Д. І. Багалія (26.10(07.11) 1857 – 09.02.1932).
  • Ескіз
    Документ
    Громадянський подвиг ученого-математика [М. Тихомандрицького]
    (2017) Березюк, Н.М.
    Матвій Олександрович народився 17 січня 1844 р. у м. Києві в родині професора математики Університету Св. Володимира Олександра Микитовича Тихомандрицькогорицького.
  • Ескіз
    Документ
    Бібліотекознавець К.І. Рубинський (1860–1930) : біобібліографічний нарис
    (Харків : РА, 1998) Березюк, Н.М.
    Виданням цього біобібліографічного нарису Центральна наукова бібліотека Харківського університету виконує свій обов’язок щодо вшанування пам’яті видатного вітчизняного бібліотекознавця Костянтина Івановича Рубинського, який майже 40 років свого життя віддав цій найстарішій українській бібліотеці.