Роботи різної тематики. ЦНБ
Постійне посилання колекціїhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/296
Переглянути
Документ Політ голубки : Висока і трагічна доля Олени Голуб-Пушкар (4.11.1958–5.01.2018)(Харків, 2018) Глибицька, С.Б.Стаття присвячена українській християнській поетесі Олені Голуб-Пушкар, яка передчасно загинула. Олена народилася в с. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області. 1980 р. закінчила російське відділення філологічного факультету Харківського державного університету та українське відділення філологічного факультету Тернопільського державного університету. Працювала вчителем у Тернополі. Після повернення до Харкова в 1997 р. працювала в редакції католицького часопису «Слово між нами». Була прихожанкою греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці у селищі Покотилівка, де вела дві апостольські групи. Вийшли дві її поетичні книжки – «Причастя» (2004), «Хліб насущний» (2010). До друку готується третя, складена із віршів з її рукописів – «Пелюстка з Божого саду».Документ Репресовані вчені філологічного факультету Харківського університету першої половини ХХ століття(Харків : Видавництво Харківського університету, 2019) Глибицька, С.Б.; Hlybytska, S.Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи XX - початку XXI століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини XX століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920-1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.1 Найбільше вчених було репресовано в 1933-1934, 1937-1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946-1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою. Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.Документ Соратниця Х. Д. Алчевської, вчителька Є. Д. Гордєєва (Чирикова): громадський та особистий ракурс(Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017) Глибицька, С.Б.