Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Віддалені наслідки радіонуклідного лікування раку щитоподібної залози (перше інформаційне повідомлення)(Харків : ТОВ «Золоті сторінки», 2018) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Vasyliev, l. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.Мета роботи. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на РЩЗ на підставі катамнестичних даних паперових історій хвороби, формалізованих та трансформованих у електронну форму для проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg. Матеріали і методи. Проаналізовано 315 історій хвороби та відібрано й внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 100 пацієнтів – 86 жінок та 14 чоловіків. Онкологічні прояви мали 43 пацієнти, у тому числі: метастази – 22 особи (51%); другі раки – 8 осіб (19%); рецидиви – 13 осіб (30%). Окрім онкологічних ускладнень, 13 хворих цієї групи також мали терапевтичні наслідки (ускладнення), які було внесено до бази даних. 57 фізичних осіб мали лише терапевтичні наслідки лікування. Із урахуванням терапевтичних наслідків хворих, про яких йшлося вище, загальна кількість терапевтичних ускладнень становила 218 випадків. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows. Результати. З огляду на проведене радіонуклідне лікування (РНЛ), пацієнти без онкологічних проявів у порівнянні з пацієнтами з онкологічними проявами, характеризувалися більш тривалим терміном лікування, більшою кількістю курсів, більшою загальною дозою активності під час РНЛ та більш тривалим терміном до настання абляції, що можна вважати науковим підґрунтям для розрахунку разової дози активності під час РНЛ та його тривалості для пацієнтів із обтяженим соматоневрологічним анамнезом. До того ж, пацієнти без онкологічних проявів мали удвічі меншу кількість випадків проростання пухлини крізь капсулу, більш низький індекс маси тіла та були молодшими за пацієнтів з онкологічними проявами. При цьому проростання пухлини через капсулу є фактором ризику віддаленого у часі метастазування, проте не є фактором ризику щодо місцевого рецидивування та появи других раків. Більш типовою гістологічною формою пацієнтів з онкологічними проявами була папілярна аденокарцинома. Як фактори ризику появи місцевих рецидивів визначено підвищену тривалість терміну лактації у фертильний період й знижену дозу гормонотерапії, а у пацієнтів із другими раками – низьку тривалість гормонотерапії та перебування у ста ні пременопаузи у жінок. Показано, що використання радіонуклідної терапії як складової спеціального лікування РЩЗ збільшує частоту хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу, зокрема частоту появи найпоширеніших нозологічних форм (ІХС та ГХ) у 2,9 та 1,85 разу відповідно. Висновки. Проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg дозволило виявити зв’язок між появою віддалених онкологічних проявів лікування раку щитоподібної залози та характеристиками радіо нуклідного лікування, фактором проростання пухлини крізь капсулу, дозою гормонотерапії, тривалістю лактації у фертильний період та деякими іншими факторами, а також констатувати збільшення частоти появи хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу.Документ Результати аналізу безпосередніх ускладнень протипухлинного лікування у хворих на рак щитоподібної залози(Харків : Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», 2017) Васильєв, Леонід Яковлевич; Кулініч, Галина Василівна; Радзішевська, Євгенія Борисівна; Савченко, Антоніна Степанівна; Vasiliev, L. Ya.; Kulinich, H. V.; Radzishevska, Ye. B.; Savchenko, A.S.Мета роботи. Оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань щитоподібної залози за результатами аналізу ма сивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Методи дослідження – методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологія пошуку прихованих знань. Результати. На базі накопичених масивів даних було з’ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматонев рологічних наслідків – анемія 15,8%, сіалоаденіт – 27,5%, гастрит – 2,5%, порушення серцевого ритму – 72,5%, полінейропатія – 83,0%. Вперше з’ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпо паратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань та курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Висновки. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії. Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендо кринної та нервової системи. Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку щитоподібної залози допоможе розробити під ходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих.Документ Значення маркерів апоптозу та клітинної проліферації в папілярних мікрокарциномах щитоподібної залози(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2010) Мужичук, О.В.; Афанасьєва, Н.І.; Мужичук, В.В.; Старіков, В.І.; Вінник, Ю.О.; Михаліцин, В.В.Досліджено 76 зразків тканини папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ). В 11 з них встановлено наявність папілярної мікрокарциноми. У зрізах вивчали експресію р53, p21WAF1/CIP1, р63 та Кі-67. Проводили порівняння експресії зазначених маркерів в пухлинній та параканкрозній тканинах при мікрокарциномах в порівнянні з пухлинами більш великого розміру. Встановлено, що за рівнем експресії гену основного контролю – р53 та індексу проліферативної активності, а отже, і швидкості росту, папілярні мікрокарциноми не відрізняються в кращій бік від пухлин більш великого розміру. Експресія маркерів проліферації та апоптозу в доброякіснозміненій параканкрозній тканині, що оточувала папілярні мікрокарциноми, мала сходні риси з показниками експресії маркерів в пухлинній тканині як мікрокарцином, так і «великого» раку, що може свідчити про виникнення злоякісної пухлини саме з доброякісно змінених утворень. Исследовано 76 образцов ткани папиллярного рака щитовидной железы. В 11 из них установлено наличие папиллярной микрокарциномы. В срезах изучали экспрессию р53, p21WAF1/CІ1, р63 и Кі-67. Проводили сравнение экспрессии указанных маркеров в опухолевой и параканкрозной тканях при микрокарциномах в сравнении с опухолями большего размера. Установлено, что по уровню экспрессии гена основного контроля – р53 и индекса пролиферативной активности, и следовательно скорости роста, папиллярные микрокарциномы не отличаются в лучшую сторону от опухолей большего размера. Экспрессия маркеров пролиферации и апоптоза в доброкачественноизмененной параканкрозной ткани, окружавшей папиллярные микрокарциномы имела сходные черты с показателями экспрессии маркеров в опухолевой ткани как микрокарцином, так и «большего» рака, что может свидетельствовать о возникновении злокачественной опухоли именно из доброкачественно измененных образований. 76 samples of removed thyroid gland tissue were studied. In 11 of them thyroid microcarcinoma was diagnosed. We analyzed the results of immunohistochemical staining for p53, p21WAF1/CIP1 and p63. We compared the expression of these markers in microcarcinoma and paratumor tissues in comparison with tumors of larger size. Established that expression level of the main control gene (p53), proliferative activity index (Ki-67), in papillary microcarcinoma not differ for the better from larger size tumors. Proliferation and apoptosis markers expression in benign paratumor microcarcinoma tissue, had similarities with indicators of markers expression as in microcarcinomas tumor or in "large" cancer. This may indicate the occurrence of a malignant tumor growth from benign tumors.