Медичний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Типи ортостатичних реакцій артеріального тиску і контроль частоти шлуночкових скорочень пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь
    (ХНМУ, 2013-02-22) Чорна, Ю.А.
    Встановлено частотний розподіл ортостатичних реакцій артеріального тиску у пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь. Показано зв'язок ортостатичних реакцій артеріального тиску з клінічними та функціональними показниками системи кровообігу. Вивчено вплив антиаритмічної терапії бета-адреноблокаторами, аміодароном та їх комбінацією на поширеність ортостатичних реакцій артеріального тиску, досягнення контролю частоти шлуночкових скорочень і клінічні показники системи кровообігу. Встановлені прогностичні критерії досягнення різних типів ортостатичних реакцій артеріального тиску і контролю частоти шлуночкових скорочень на етапах антиаритмічної терапії методом кроково-дискримінантного аналізу
  • Ескіз
    Документ
    Клінічне значення тривалості інтервалу QT у діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь
    (ХНМУ, 2012-11-23) Кулик, В.Л.
    Вивчено клінічне значення тривалості QTc в діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь для розробки пропозицій щодо підвищення якості її діагностики і терапії. Дисертація присвячена визначенню клінічного значення тривалості QTc в діагностиці та медикаментозному контролі постійної фібриляції передсердь. На підставі вивчення клініко-інструментальних показників (тривалість QTc, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, частота шлуночкових скорочень, розмір лівого передсердя, товщина задньої стінки лівого шлуночка, кінцево-діастолічний діаметр лівого шлуночка, кінцево-систолічний діаметр лівого шлуночка, кінцево-діастолічний об'єм лівого шлуночка, кінцево-систолічний об'єм лівого шлуночка, ударний об'єм лівого шлуночка, фракція викиду лівого шлуночка, функціональний клас серцевої недостатності, стадія серцевої недостатності, стадія артеріальної гіпертензії, функціональний клас стабільної стенокардії) у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь при надходженні, до, через 2 тижня, 1, 6 місяців та 1 рік від початку терапії аміодароном, бета-адреноблокаторами та їх комбінацією, встановлено, що терапія бета-адреноблокаторами у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь забезпечує досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 38% пацієнтів з нормальним QTc і у 25% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 61% пацієнтів з нормальним QTc і 75% пацієнтів з подовженим QTc, позитивно позначаючись незалежно від його тривалості на функціональному класі серцевої недостатності, функціональному класі стабільної стенокардії, ступені артеріальної гіпертензії і гемодинамічних показниках лівого шлуночка. Доведено, що терапія аміодароном у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь у порівнянні з терапією бета-адреноблокаторами забезпечує більш ефективне досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 41% пацієнтів з нормальним QTc і у 36% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 59% пацієнтів з нормальним QTc і у 64% пацієнтів з подовженим QTc, призводить до зниження функціонального класу серцевої недостатності, функціонального класу стабільної стенокардії та поліпшення гемодинамічних показників лівого шлуночка, однаковим при нормальному та подовженому QTc. Встановлено, що терапія комбінацією аміодарону і бета-адреноблокаторів у пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь у порівнянні з монотерапією бета-адреноблокаторами і аміодароном забезпечує більш ефективне досягнення жорсткого контролю частоти шлуночкових скорочень у 78% пацієнтв з нормальним QTc і у 65% пацієнтів з подовженим QTc, м'якого контролю у 22% пацієнтів з нормальним QTc і у 35% пацієнтів з подовженим QTc, знижуючи функціональний клас серцевої недостатності, функціональний клас стабільної стенокардії, ступінь артеріальної гіпертензії і зменшуючи розміри лівого передсердя з позитивним впливом на гемодинамічні показники лівого шлуночка незалежно від тривалості QTc. Доведено, що прогностично значущими критеріями ефективності контролю частоти шлуночкових скорочень у пацієнтів з нормальним QTc є сістолічний артеріальний тиск (F = 3,8), частота шлуночкових скорочень (F = 3,9), розмір лівого передсердя (F = 3,2) і у пацієнтів з подовженим QTc – вік (F = 4, 4), діастолічний артеріальний тиск (F = 3,1), тривалість QTc (F = 5,6), фракція викиду лівого шлуночка (F = 3,1).
  • Ескіз
    Документ
    Влияние комбинации амиодарона и бета-адреноблокатора на ортостатические реакции артериального давления и клинические показатели гемодинамики у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий
    (2012-03) Черная, Ю.А.; Усань, Н.Ю.
    Изучены изменения распространенности различных типов ОР АД и клинических показателей систе¬мы кровообращения у 60 пациентов (27 женщин и 33 мужчины) с постоянной формой ФП на этапах тера¬пии комбинацией амиодарона и БАБ. Показано увеличение распространенности более благоприятных гипертензивных ОР АД и улучшение клинических показателей системы гемодинамики. У 14,2 % больных на этапах терапии отмечалась брадиаритмия, требующая коррекции дозы БАБ. Сделан вывод, что в контро¬ле ЧЖС комбинацию амиодарона и БАБ у пациентов с ФП можно использовать при всех типах ОР АД, од¬нако требуется тщательный контроль ритма для своевременной коррекции доз препаратов.
  • Ескіз
    Документ
    Ортостатические реакции частоты желудочковых сокращений и контроль фибрилляции предсердий при годичной терапии бета-адреноблокаторами, амиодароном и их комбинацией
    (2012-03) Фомич, А.Н.; Яблучанский, Н.И.; Мартимьянова, Л.А.; Ивлева, О.А.
    Изучено влияние антиаритмических препаратов разных классов на частоту встречаемости различных типов ортостатических реакций (ОР) частоты желудочковых сокращений (ЧЖС) и контроль фибрилляции предсердий (ФП) у 132 пациентов (60 мужчин и 72 женщины) в возрасте (55 ± 15) лет с давностью ФП (6 ± 5) лет. Терапия основывалась на Рекомендациях европейской ассоциации кардиологов 2010 года. Пациенты обследовались до лечения, спустя 1 мес, 6 мес и 1 год от начала терапии. Антиаритмические препараты разных групп неодинаково влияют на ОР ЧЖС, эффективность контроля ЧЖС и тяжести симптомов EHRA ФП. Наиболее прогностически благоприятными в отношении частоты встречаемости позитивных ОР ЧЖС оказались БАБ, а терапия амиодароном приводила к полному исчезновению квалифицированных ОР ЧЖС. В отношении снижения класса тяжести симптомов EHRA ФП до I и увеличения доли пациентов в группе жесткого контроля наиболее эффективной оказалась комбинация амиодарона и БАБ. Наибольшее количество пациентов в группе мягкого контрой с тяжестью симптомов EHRA ФП II наблюдалось при монотерапии БАБ. Пациенты с негативным типом ОР ЧЖС нуждаются в тщательном подборе и контроле доз амиодарона и БАБ для предотвращения чрезмерного снижения ЧЖС.
  • Ескіз
    Документ
    Клінічна ефективність аміодарону та комбінацій його з метопрололом або карведилолом у терапії пацієнтів з постійною фібриляцією передсердь
    (2009-06) Макієнко, Н.В.; Мартим’янова, Л.О.; Водяницька, Н.А.; Івлева, О.О.
    В результате проведенных комплексных исследований показана эффективность долгосрочной терапии постоянной фибрилляции предсердий амиодароном и комбинациями его с метопрололом или карведилолом у пациентов с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией. Определена значимость факторов пола, возраста и качества жизни пациентов, функционального класса хронической сердечной недостаточности, уровня и реакций общей мощности спектра вариабельности сердечного ритма для контроля частоты сердечных сокращений при терапии фибрилляции предсердий амиодароном и комбинациями его с метопрололом или карведилолом. Установлены критерии монотерапии постоянной фибрилляции предсердий амиодароном и его комбинирования с метопрололом или карведилолом. Для прогнозирования контроля частоты сердечных сокращений амиодароном и комбинациями его с метопрололом или карведилолом были построены уравнения линейной прогрессии разграничительных функций с выделением значимых начальных показателей фибрилляции предсердий в сравниваемых группах пациентов.