Медичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Медикаментозная терапия пациентов с имплантированными ЭКС(2015-05-07) Шанина, И.В.; Яблучанский, Н.И.; Волков, Д.Е.; Maртимьянова, Л.А.; Мальцева, М.И.Решение проблем возникающих при єлектрокардиостимуляции путем соответствующих медикаментозных вмешательств.Документ Хронические формы ишемической болезни сердца(2013-10) Яблучанский, Н.И.; Мартимьянова, Л.А.; Бычкова, О.Ю.; Лысенко, Н.В.; Макиенко, Н.В.; Абдуева, Ф.М.; Кулик, А.Л.; Томина, Е.Е.; Солдатенко, И.В.; Богун, Л.В.; Гарькавый, П.А.; Фомич, А.Н.; Денисов, А.О.; Панов, С.И.Документ Интеллигентность сердца и ИБС: новые подходы в диагностике и ведении больных(2004) Яблучанский, Н.И.Документ Толщина интимы-медии сонных артерий у пациентов с ишемической болезнью сердца, сочетанной с артериальной гипертензией(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2006) Абдуева, Ф.М.; Шептун, А.Н.Актуальность настоящего исследования определяется тем, что в современной кардиологической практике преобладает ИБС, сочетанная с АГ. С целью изучения показателя толщины интимы-медии сонных артерий (ТИМ СА) у пациентов ИБС, сочетанной с АГ обследовано 60 пациентов в возрасте 54,2±8,7 лет, из них 56 мужчин 4 женщин. Группу исследования составили 31 пациент с ИБС+АГ средний возраст 57,4±10,0 лет. Группу сравнения составили 5 пациентов подгруппы 1 с ИБС (средний возраст 54,7±6,6 лет) и 24 пациента подгруппы 2 с АГ (50,6±4,8 лет). В результате сравнительного анализа продемонстрирована ассоциация ИБС с увеличенной ТИМ СА независимо от наличия или отсутствия АГ. Установлено, что АГ не оказывает существенного влияния на количественные показатели ТИМ СА у пациентов с ИБС, сочетанной с АГ и что основным контрибутором в увеличение ТИМ СА является атеросклероз. Кроме того, выявлена обратно пропорциональная зависимость между показателями ТИМ и диаметром просвета ОСА и показано преимущественное вовлечение в атеросклероз задней стенки СА. Актуальність цього дослідження визначається перевагою в сучасній кардіологічній практиці ІБС, сполученої з АГ. З метою вивчення показника ТІМ СА у пацієнтів з ІБС, сполученої з АГ, обстежено 60 пацієнтів у віці 54,2±8,7 років, з них 54 чоловіки і 4 жінки. Группу дослідження склав 31 пацієнт з ІБС+АГ (57,4±10,0). Групу порівняння склали 5 пацієнтів підгрупи 1 з ІБС (54,7±6,6) і 24 пацієнта підгрупи 2 з АГ (50,6±4,8). У групу контроля ввійшли 8 молодих здорових добровольців (27,3±6,0). У результаті порівняльного аналізу продемонстрована асоціація ІБС зі збільшеною ТІМ СА незалежно від присутності, чи відсутності АГ. Встановлено, що АГ суттєво не впливає на кількісні показники ТІМ СА у пацієнтів з ІБС, сполученою з АГ, і що основним контрибутором у збільшення ТІМ СА є атеросклероз. Крім того, виявлена зворотньопропорційна залежність між показниками ТИМ та діаметром просвіту загальної СА, та показано переважне ураження атеросклерозом задньої стінки СА. Prevalence in the modern cardiological practice of CAD combined with AH makes this problem topical. To investigate IMT of carotid arteries (CA) in patients with CAD combined with AH 60 patients (54,2±8,7) were examined. They were sorted in the following: examination group – 31 patient with CAD+AH (57,4±10,0); 2 comparative subgroups – 5 patients with CAD (54,7±6,6) and 24 patients with (AH 54,7±6,6) and control group - 8 young volunteers (27,3±6,0). The results demonstrate association of CAD with increased IMT CA independently of presence or absence of AH. Thus the main contributor to increase of IMT in patients with CAD+AH is believed to be atherosclerosis but not AH.Документ Изменение показателей вариабельности сердечного ритма под влиянием гипербарической оксигенации у пациентов с различными клиническими формами ишемической болезни сердца(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2003) Степанов, А.В.Представлены результаты исследования изменений временных и спектральных показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) во время сеансов гипербарической оксигенации (ГБО) у пациентов с различными клиническими формами ИБС. Протокол ГБО для всех групп: замещение 5 мин; компрессия 15 мин до 1,4 ата; изопрессия 30 мин; декомпрессия 10 мин. Отмечено увеличение общей мощности нейрогуморальной регуляции под влиянием ГБО и повышение тонуса парасимпатического и снижение тонуса симпатического отдела автономной нервной системы. Сделано предположение, что по сравнению с временными, спектральные показатели LF(LFn), HF(HFn) и соотношение LF/HF, более тонко отражают изменение баланса автономной нервной системы и состояние адаптации к гипероксии под влиянием ГБО. На основании динамики показателей ВСР выявлено, что у пациентов с инфарктом в анамнезе толерантность к гипероксии ниже. Выбранный протокол ГБО эффективен и безопасен у пациентов со стабильной стенокардией 1-2 ФК и острым инфарктом миокарда на этапе стационарной реабилитации (27±9 день от начала заболевания). Наименьшая толерантность к выбранному протоколу ГБО выявлена у пациентов со стабильной стенокардией 3-4 ФК и нестабильной стенокардией, и они нуждаются в индивидуализации протокола путём оценки динамики показателей ВСР в течение сеанса. Представлено результати дослідження змін тимчасових і спектральних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) у пацієнтів з різними клінічними формами ІХС. Протокол ГБО для всіх груп: заміщення 5 хв; компресія 15 хв до 1,4 ата; ізопресія 30 хв; декомпресія 10 хв. Відзначено збільшення загальної потужності нейрогуморальної регуляції під впливом ГБО і підвищення тонусу парасимпатичного і зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи. Зроблено припущення, що в порівнянні з тимчасовими, спектральні показники LF(LFn), HF(HFn) і співвідношення LF/HF, більш тонко відбивають зміни балансу автономної нервової системи і стан адаптації до гіпероксиї підчас ГБО. На підставі динаміки показників ВСР виявлено, що в пацієнтів з інфарктом в анамнезі толерантність до гипероксиї нижче. Обраний протокол ГБО ефективний і безпечний у пацієнтів зі стабільною стенокардією 1-2 ФК і гострим інфарктом міокарда на етапі стаціонарної реабілітації (27±9 день від початку захворювання). Найменша толерантність до обраного протоколу ГБО виявлена в пацієнтів зі стабільною стенокардією 3-4 ФК і нестабільною стенокардією, і вони мають потребу в індивідуалізації протоколу шляхом оцінки динаміки показників ВСР протягом сеансу. The results of the study of heart rate variability during sessions of hyperbaric oxygenation therapy (HBOT) in the patients with angina pectoris and acute myocardial infarction (AMI) demonstrated in the article. Protocol HBOT are: 1,4 ata, 60 min. We observed significant increase under HBOT the total power, parasympathetic activity and decrease the sympathetic activity. We hypotized that LF(LFn), HF(HFn), LF/HF ratio useful to control balance of the autonomic nervous system under influence of the HBOT. Selected protocol was safe and effective for patient with stable angina I-II functional class NYHA and AMI (HBOT started on 27±9 day after AMI occur). The least tolerance to the chosen protocol HBOT is revealed at the patients with stable angina IIIIV functional class NYHA and unstable angina, and they require an individualization of the protocol according of dynamics of HRV during a session. The patients with the history of AMI had the lower tolerance to hyperoxya.Документ Изменение показателей вариабельности сердечного ритма под влиянием гипербарической оксигенации у пациентов с ишемической болезнью сердца в зависимости от функционального класса хронической сердечной недостаточности(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2004) Степанов, А.В.; Яблучанский, Н.И.; Степанова, С.В.; Авчинникова, Т.А.; Картвелишвили, А.Ю.Представлены результаты исследования изменений временных и спектральных показателей вариабельности сердечного ритма (ВСР) во время сеансов гипербарической оксигенации (ГБО) у пациентов с ИБС и I-III ФК ХСН (NYHA). Протокол ГБО: компрессия 15 мин до 1,4 ата; изопрессия 35 мин; декомпрессия 10 мин. Отмечено увеличение общей мощности нейрогуморальной регуляции под влиянием ГБО, повышение тонуса парасимпатического и снижение тонуса симпатического отдела автономной нервной системы. Нормобарическая оксигенация увеличивает общую мощность НГР, но менее выражено, чем ГБО и существенно не корригирует клиностатическую гиперсимпатикотонию у пациентов с ХСН. На изменение показателей ВСР у пациентов с ИБС и ХСН во время сеанса ГБО влияет давление среды, гипероксия и горизонтальное положение больного. Представлені результати дослідження змін тимчасових і спектральних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) у пацієнтів з ІХС та I-III ФК ХСН (NYHA). Протокол ГБО: компресія 15 хв до 1,4 ата; ізопресія 35 хв; декомпресія 10 хв. Відзначено збільшення загальної потужності нейрогуморальної регуляції під впливом ГБО, підвищення тонусу парасимпатичного і зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи. Нормобарична оксигенація меньше збільшує загальну потужність нейрогуморальної регуляції, але не коригує підвищення тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи у пацієнтів з ХСН у горизонтальному положенні. На динаміку зміни показників ВСР у пацієнтів з ІХС та ХСН під час сеансу ГБО впливає тиск середовища, гіпероксия та горизонтальне положення хворого. The results of the heart rate variability study during sessions of hyperbaric oxygenation therapy (HBOT) for the patients with ischemic heart disease and chronic heart failure demonstrated in the article. The protocol of HBOT is: 1,4 ata, 60 min. Significant increase under HBOT of the total power, parasympathetic activity and decrease the sympathetic activity was obtained. We hypotized that the values of the heart rate variability changes strongly depend from the pressure in the chamber, hyperoxya and horizontal posture of the patient.Документ Сравнительная оценка эффективности психометрических шкал у пациентов с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2004) Кулик, А.Л.; Серикова, О.И.; Яблучанский, Н.И.На основании результатов обследования 62 пациентов с болевой формой ишемической болезни сердца и артериальной гипертензии был проведен анализ корреляции между показателями психического и клинического статуса. Установлено, что наибольший уровень корреляции с основными клиническими параметрами отмечается при использовании шкалы депрессии Гамильтона и Госпитальной шкалы тревоги и депрессии, что позволяет рекомендовать именно эти шкалы для оценки психоэмоционального статуса пациентов. На підставі результатів обстеження 62 пацієнтів з больовою формою ішемічної хвороби серця і артеріальної гіпертензії був проведений аналіз кореляції між показниками психічного і клінічного статусу. Установлено, що найбільший рівень кореляції з основними клінічними параметрами відзначається при використанні шкали депресії Гамільтона і Госпітальної шкали тривоги та депресії, що до- зволяє рекомендувати саме ці шкали для оцінки психоемоційного статусу пацієнтів. Based on results of 62 patients’ checkup with the pain form of ischemic heart disease and arterial hypertension the correlation analysis between the indexes of psychical and clinical status was taken. Maximum correlation level with basic clinical parameters was determined by using the Hamilton depression scale and Hospital anxiety and depression scale that allows to recommend exactly these scales for patients’ psychoemotional status estimation.Документ Динамика отдельных психометрических показателей в группах пациентов болевой формой хронической ишемической болезни сердца с наличием или отсутствием депрессии на этапах стандартной терапии(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2005) Кулик, А.Л.; Серикова, О.И.; Панова, Е.А.Проведено изучение изменений уровня депрессии и тревоги в сравнении с КЖ и клиническими показателями у больных болевой формой хронической ИБС с наличием или отсутствием депрессии на этапах терапии. Всего наблюдали 103 пациента в возрасте 48,6±7,5 года. Пациенты, в зависимости от наличия депрессии, были разделены на 2 группы. Исходно в группе пациентов с депрессией отмечались повышение уровня тревоги, снижение ОИКЖ, повышение средних значений ФК стенокардии и сердечной недостаточности, частоты и тяжести АГ, по сравнению с группой без депрессии. Стандартная терапия ИБС улучшает клиническое состояние пациентов обеих групп, повышая КЖ, снижая функциональные классы СК и СН и уменьшая уровень депрессии и тревоги. При этом у пациентов ИБС с сопутствующей депрессией по результатам стандартной терапии изменения депрессии, тревоги, КЖ и клинического статуса выражены в меньшей степени, не достигая показателей, полученных в группе пациентов без депрессии. Сохраняющиеся различия между группами свидетельствует о необходимости дополнения стандартной терапии антидепресивными препаратами. Проведено вивчення змін рівня депресії та тривоги порівняно з ЯЖ і клінічними показниками у хворих на больову форму хронічної ІХС з наявністю або відсутністю депресії на етапах терапії. Всього спостерігали 103 пацієнта у віці 48,6±7,5 років. Пацієнти, залежно від наявності депресії, були розділені на 2 групи. Початково в групі пацієнтів з депресією відмічалися підвищення рівня тривоги, зниження ОІЯЖ, підвищення середніх значень ФК стенокардії і серцевої недостатності, частоти і тяжкості АГ, в порівнянні з групою без депресії. Стандартна терапія ІХС покращує клінічний стан пацієнтів обох груп, підвищуючи ЯЖ, знижуючи функціональні класи СК і СН і зменшуючи рівень депресії і тривоги. При цьому у пацієнтів ІХС з супровідною депресією за результатами стандартної терапії зміни депресії, тривоги, ЯЖ і клінічного статусу виражені меншою мірою, не досягаючи показників, одержаних в групі пацієнтів без депресії. Відмінності між групами, що зберігаються, свідчать про необхідність доповнення стандартної терапії антидепресантами. The study of anxiety and depression levels changes in comparison to QoLI and clinical indexes in patients with the pain form of chronic IHD with a presence or absence of depression on the stages of therapy is conducted. In all 103 patients were looked after in age 48,6±7,5. Patients, depending on the presence of depression, were parted on 2 groups. Initially in the group of patients with depression were marked increased level of anxiety, the QoLI decline, increase of mean values of stenocardia and heart failure FC, frequencies and the AH burden, on comparison with a group without depression. The standard IHD therapy improves the clinical being of patients in both groups, promoting QoLI, bringing the stenocardia and heart failure FC and diminishing the level of depression and anxiety. Thus at the patients IHD with concomitant depression as standard therapy results the change of depression, anxiety, QoLI levels and clinical status are expressed in less degree, not achieving the indexes got in the group of patients without depression. Persistent distinctions between groups testifies to the necessity of antidepressants addition to standard therapy.Документ Особенности течения пептической язвы у больных ишемической болезнью сердца(Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна, 2008) Вовк, К.В.; Бруев, Н.А.При сочетании ишемической болезни сердца (ИБС) и пептической язвы (ПЯ) наблюдаются влияния одного заболевания на ход другого. Цель работы – определение особенностей течения сопутствующей ПЯ у больных ИБС и возможностей ее медикаментозной коррекции. В условиях кардиологического отделения Харьковской областной больницы были обследованы больные ИБС – 114 человек, у 38 из которых при проведении ФГДС были обнаружены ПЯ (33,3%), в возрасте от 30 до 65 (47,4±4,9) лет. Особенностью течения ПЯ при сочетании с ИБС является изменение клинико- лабораторных критериев, которые проявляются болевым синдромом в 50% случаев с монотонной умеренно выраженной интенсивностью, наличием диспептического синдрома (34%) в виде метеоризма и поносов (27%) или запоров (42%), повышением секреторной и кислотообразующей функции желудка (17,1%), обсеменением слизистой оболочки желудка хеликобактерной инфекцией (50%). Нарушение функционального состояния сердечно-сосудистой системы (ССС) при ПЯ и ИБС сопровождалось тахикардией, умеренным повышением артериального давления (АД), депрессией сегмента ST, что приводило к повышению фактора агрессии в слизистой оболочке желудка (СОЖ) с нарушением микроциркуляции, трофическим процессам и развитию ПЯ (33%). Комплексная терапия при ПЯ и ИБС, включающая назначение клацида, амоксициллина, париета в сочетании с актовегином способствует повышению лечебного эффекта с ускорением процессов заживления язвенного дефекта слизистой желудка. При поєднанні ішемічної хвороби серця (ІХС) і пептичної виразки (ПВ) спостерігаються впливи одного захворювання на перебіг іншого. Мета роботи – визначення особливостей перебігу супутньої ПВ у хворих ІХС і можливостей її медикаментозної корекції. В умовах кардіологічного відділення Харківської обласної лікарні були обстежені хворі ІХС – 114 чоловік, у 38 з яких при проведенні ФГДС були знайдені ПВ (33,3%), у віці від 30 до 65 (47,4±4,9) років. Особливістю течії ПВ при поєднанні з ІХС є зміна клініко-лабораторних критеріїв, що виявляються у 50% випадків больовим синдромом з монотонною помірно вираженою інтенсивністю, наявністю диспепсичного синдрому (у 34%) у вигляді метеоризму і проносів (у 27%) або закрепів (у 42%), підвищенням секреторної і кислотоутворюючої функції шлунку (у 17,1%), обсіменінням слизової оболонки шлунку гелікобактерною інфекцією (у 50%). Порушення функціонального стану ССС при ПВ з ІХС супроводжувалися тахікардією, помірним підвищенням АТ, депресією сегменту ST, що привертало до підвищення чинника агресії в СО шлунку з порушенням мікроциркуляції, трофічних процесів і розвитком ПВ (у 33%). Комплексна терапія при ПВ з ІХС, яка включала вживання клацида, амоксицилліна, парієта в поєднанні з актовегіном сприяє підвищенню лікувального ефекту з прискоренням процесів загоєння дефекту виразки СО шлунку. The mutually aggravating influences of one disease on the clinical course of the other one are observed in the combination of ischemic heart-disease (IHD) and peptic ulcer (PU). The purpose of the present work is to determine the course features of the concomitant PU in the patients with IHD and possibilities of its drug correction. Examination of 114 patients was carried out under conditions of cardiological department of the Kharkov Regional Hospital; during the FGDS, PU (33,3%) was discovered in 38 of the patients with the IHD at the age of 30-65 (47,4±4,9). The course feature of the PU in combination with IHD is change of clinicolaboratory criteria, that shows up in 50% cases with pain syndrome with moderate monotonous intensity; presence of dyspeptic syndrome (in 34% cases) in the form of meteorism and diarrhea (in 27% cases) and constipation (in 42% cases); increase of secretory and acid-forming gastric function (17,1% cases); semination of mucous coat of stomach with helicobacterium infection (in 50% cases). Abnormality of the cardiovascular fitness with PU and IHD was accompanied by tachycardia, moderate increase of blood pressure and ST segment depression, that was predisposing to the rise of aggression factor in the mucous coat of stomach with impaired microcirculation, trophic disturbances and development of the PU (in 33%). The complex therapy in PU with IHD, including the use of clacid, ammoxicillin, pariet in combination with actovegin, results in improving of therapeutic effects and contributes to acceleration of healing of ulcerous defect of the mucous coat of stomach.Документ Применение тианептина для терапии депрессивных расстройств при хронической ишемической болезни сердца(2011-03-05T17:27:09Z) Кулик, А.Л.; Серикова, О.И.; Яблучанский, Н.И.