Медичний факультет

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/42

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16
  • Ескіз
    Документ
    Шлях жінки до вищої медичної освіти
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Гайденко, Вероніка Євгеніївна
    В наш час важко собі уявити медицину без жінок. Але так було не завжди. Ще два століття тому медичну професію вважали прерогативою чоловіків, що в першу чергу було пов’язано з забороною жінкам отримувати вищу освіту. В сучасній медицині та медичній освіті кількість жінок, навпаки, перевищує чоловіків, і цей розрив щороку зростає. Це робить тему розвитку жіночої вищої медичної освіти досить актуальною для дослідження. В XXI ст. медицина України та світу все більше набуває жіноче обличчя і аналіз історії цього процесу демонструє значну роль самих жінок в ньому. Головною рушійною силою для отримання жінками права на вищу медичну освіту були їхня самомотивації та активна суспільно-політична позиція.
  • Ескіз
    Документ
    History of self-realization of women in medicine
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Haidenko, Veronika Yevheniivna; Гайденко, Вероніка Євгеніївна
    The history of a woman's self-realization in medicine, her medical education shows she had to go through a very difficult path. Medicine was once considered the prerogative of only the stronger sex. Therefore, women were strictly forbidden to practice medicine besides the obstetrics. In modern medicine and medical education, on the other hand, the number of women exceeds men, and this gap is growing every year. This makes the topic of the development of women's higher medical education quite relevant for research. The aim of this study was to identify the characteristics and general trends in the history of women's acquisition of the right to higher medical education. The study is based on historical and historiographical sources that reflect various aspects of women's history in medical education. The object of study of this work was the historical and modern stages of the self-realisation of women's medical education and the direct work of women in the medical profession. In the 21st century Medicine of Ukraine and the world is increasingly gaining a female face and the analysis of the history of this process shows the significant role of women themselves in it. The main driving force for women to obtain the right to higher medical education was their self-motivation and active socio-political position.
  • Ескіз
    Документ
    Виникнення медичної освіти для жінок в Харкові
    (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021) Гайденко, Вероніка Євгеніївна
    У наш час важко собі уявити медицину без жінок. Але так було не завжди. Ще два століття тому медичну професію вважали прерогативою чоловіків, що в першу чергу було пов’язано із забороною жінкам отримувати вищу освіту. На зламі XIX–XX ст. жінки Російської імперії почали виборювати своє право на вищу медичну освіту і Харків у цій боротьбі посідає особливе місце через лояльне ставлення професорів медичного факультету до жінок у вищій освіті. Це робить тему розвитку жіночої вищої медичної освіти в Харкові досить актуальною для дослідження. У XXI ст. медицина України та світу все більше набуває жіноче обличчя і аналіз історії цього процесу демонструє значну роль самих Краєзнавство та краєзнавці: досвід минулого та сьогоденні завдання 25 жінок в ньому. Головною рушійною силою для отримання жінками права на вищу медичну освіту були їхня самомотивація та активна суспільно-політична позиція. Студентки-медики Каразінського університету можуть пишатися тим, що медичний факультет з давніх часів підтримував жіночий хист до вищої освіти.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив експерименту Неллі Блай на виникнення сумнівів у суспільстві щодо валідності діагностування психічних розладів
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Гайденко, Вероніка Євгеніївна
    У сучасному суспільстві існують недовіра до засобів лікування психіатричних захворювань та сумніви щодо валідності методів їх діагностування. З часів зародження наукової психіатрії на зламі XVIII та XIX століть та до наших днів сталося чимало історичних подій, які значно вплинули на виникнення подібного ставлення. Наше дослідження зосереджено на одній з таких подій – експерименті Неллі Блай у XIX столітті та його впливі на формування образу психіатрії у суспільстві. Оскільки зазначена проблема наразі вважається не повністю вирішеною та продовжує турбувати як спеціалістів з психіатрії всього світу, так і їхніх пацієнтів, вивчення її коріння є досить важливим та актуальним. Незважаючи на те, що метою Неллі Блай було викриття зловживань в жіночій психіатричній лікарні, вона несподівано порушила інше питання: проблему валідності методів діагностування ментальних патологій. Популярність опублікованих матеріалів розслідування та їхнє відображення в сучасній популярній культурі забезпечили підґрунтя для формування у суспільстві негативного образу психіатричних закладів і їхньої методології.
  • Ескіз
    Документ
    The crisis of antibiotic resistance on the example of staphylococcus aureus: History and current status of the problem
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Tsoi, Kateryna Volodymyrivna
    Since the introduction of bacterial theory into medicine in the second half of the 19th century, mankind has been looking for effective means to combat microorganisms that cause diseases. After the discovery of antibiotics, humanity had hope for an undisputed victory in this struggle. However, soon enough it became clear that some microorganisms can develop resistance to certain antibiotics. Thus began an endless struggle for survival between humanity, which develops more and more powerful antibiotics, and pathogens that adapt to each new weapon against them. This struggle has now reached a critical point, which is why it has been called the "antibiotic resistance crisis" in the scientific literature. A vivid illustration of the emergence and development of this crisis is the history of S. aureus: it was during experiments with this microorganism that the first antibiotic (penicillin) was discovered, and later this pathogen turned out to be the most capable of acquiring resistance to the most powerful antibiotics (even methicillin, the development of which was initially aimed specifically at combating S. aureus, soon ceased to be an effective remedy against it). This makes it extremely important and relevant to study the history of the development of the antibiotic resistance crisis and its current state in the example of S. aureus. Despite the long-term struggle of medicine with S. aureus, this pathogen still develops its resistance to antibiotics and continues to be the cause of death of many people, which is only part of the overall crisis of antibiotic resistance, which has reached critical proportions in our time. However, medicine has many means to overcome this crisis, which are currently being actively discussed in the scientific literature.
  • Ескіз
    Документ
    Вагомий внесок харківських вчених-медиків у становлення та розвиток онкологічної допомоги населенню
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023) Семененко, Олександра Сергіївна
    Поширеність злоякісних новоутворень знаходиться на високому рівні та має тенденцію до зростання. Медико-соціальна значущість цієї патології визначається не тільки поширеністю, а й ступенем важкості ураження, можливостями ранньої діагностики та лікування, інвалідізацією, летальністю, економічними втратами суспільства. Харківські онкологи по праву є піонерами у формуванні статистичної та наукової бази щодо розвитку онкології в Україні, створили основу для організації лікувально-профілактичних закладів для надання онкологічної допомоги населенню у багатьох містах України
  • Ескіз
    Документ
    Фатальність фармацевтичної помилки: трагедія талідоміду
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Шкуро, Дар'я Сергіївна; Пікуль, Катерина Володимирівна
    В наш час використовується величезна кількість лікарських засобів (ЛЗ), різноманітного спектру дії. Деякі з них проявляють свої побічні ефекти лише згодом, або ж використовуються хворими не по призначенню. Ігнорування необхідних кроків ретельного та тривалого тестування нових ЛЗ може призвести до жахливих наслідків, чому є яскраві приклади в історії. Одним з таких прикладів є трагедія талідоміду, жертвами якої стали тисячі немовлят з аномаліями розвитку, народжених матерями, які під час вагітності приймали талідомід. Трагедія талідоміду демонструє важливість ретельної перевірки препаратів перед їхнім потраплянням до аптек, а також державного контролю за інформованістю споживачів ЛЗ щодо їхньої можливої шкоди та за використанням ліків лише за призначенням, оскільки навіть в наш час в аптеках можна без рекомендації лікаря придбати засоби, які здатні завдати значної шкоди при неправильному використанні.
  • Ескіз
    Документ
    Тифозна Мері: Жінка, яка стала символом бессимптомного носія хвороб
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Бурко, Варвара Дмитрівна
    В 1902 р. Роберт Кох висунув ідею «здорового носія інфекції» (бактеріоносій), показавши її на прикладі епідеміології черевного тифу (Salmonella Тyphi). Історія «Тифозної Мері» демонструє роль та небезпеку латентних носіїв інфекцій та необхідність виявлення таких хворих. В наші часи єдиним достовірним методом встановлення бактеріоносійства є бактеріологічне дослідження, яке, за наказом МОЗ (№ 1620 від 18.12.2017) є обов’язковим для перехворівших тифом, для працівників всіх сфер, які пов’язані з харчуванням та охороною здоров’я, а також для осіб, що оформлюються на лікування до закритих закладів з цілодобовим перебуванням.
  • Ескіз
    Документ
    Medicine as a weapon in the ussr: historical aspects of court proceedings against doctors
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Patsatsyia, Merabi Merabiyovych; Пацация, Мерабі Мерабійович
    У даній статті наведено найбільш розповсюджені історичні приклади фальсифікації проявів використання медиків у якості зброї, неналежним чином, у СРСР. Було розглянуто Третій Московський процес, який висвітлює включно й діяння медиків, які нібито спричинили смерть пацієнтів, а також «Справу лікарів», яка мала на меті викрити антирадянську діяльність деяких лікарів-євреїв. Мета таких фальсифікацій, як було виявлено, полягає, ймовірно, в усуненні політичних опонентів, зміцненні свого авторитету та керуванні думками населення із використанням ЗМІ. Важливо зазначити, що наведені провадження спричиняли неабиякий резонанс, таким чином не виключаючи можливість маніпулювання ставленням громадян до окремих верств населення та представників народів. Головною метою цієї статті є формування уявлення читачів про існування неналежного використання науки у часи СРСР. Це мусить спричинити появу інтересу до аналізу схожих аспектів зловживання вже у сучасності. Останнє так само може підштовхнути суспільство до формування спеціалізованих органів контролю та перегляду гуманності деяких проявів використання медиків суто заради досягнення чиєїсь мети.
  • Ескіз
    Документ
    Тиск влади на лікарів та науковців: приклад з біографії харківського професора С. В. Коршуна
    (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2021) Пацация, Мерабі Мерабійович; Яцик, Єлизавета Олександрівна
    Як відомо, трьома головними функціями медицини є збереження, відновлення та поліпшення здоров’я. Та деякі випадки з історії демонструють нам приклади використання цієї науки із протилежною метою, а саме для навмисного спричинення шкоди здоров’ю. Зазвичай до цієї функції лікарі звертаються не за власним бажанням, а в результаті тиску з боку владних структур. Історія зберігає чимало прикладів такого впливу влади на медицину, але в цьому дослідженні наша увага була сконцентрована на випадку з біографії вихованця Харківського університету, професора Степана Коршуна. Незвичність та слабке висвітлення згаданої сторони лікарської професії робить цю тему важливою та актуальною для дослідження. Біографія харківського мікробіолога Степана Коршуна демонструє яскравий приклад непідкорення, як реакцію на спробу використати його знання проти людства. Цей лікар та науковець всю свою кар’єру захищав та рятував стражденних, тому, коли йому запропонували працювати на шкоду людям, він віддав власне життя, щоб довести непохитність своєї волі та вірність гіппократівському принципу «не нашкодь».