Економічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/38
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Формування фінансової архітектоніки забезпечення національного добробуту [дисертація](2018-10) Глущенко, О.В.Глущенко О. В. Формування фінансової архітектоніки забезпечення національного добробуту. ― Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки ― Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2018. Пізнання процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві та розуміння процесів його розвитку вимагають постійного удосконалення методології економічної теорії та розвитку її категоріального апарату. Дисертація присвячена обґрунтуванню та доведенню можливості застосування наукового підходу «за межами ВВП / Beyond GDP» для дослідження національного добробуту. Визначено вплив трансформації фінансової архітектоніки на досягнення сталого розвитку суспільства. Розглянуто інституційні та функціональні зміни складових частин фінансової архітектоніки, що забезпечують фінансування національного добробуту. У першому розділі дисертації ми розглянули теоретичні засади й існуючи методологічні підходи для розуміння категорії «фінансова архітектоніка». Отримані на цьому етапі наукові результати полягають у розкритті змісту фінансової архітектоніки національного добробуту, як похідної від інституційної архітектоніки. Важливим науковим результатом першого етапу дослідження є з’ясування зв’язку між реципрокним й еквівалентним видами обміну та довірою. Історично реципрокний обмін передував еквівалентному. У процесі реципрокного обміну відбувалася передача продуктів праці без визначених норм щодо їх кількості та необхідності зворотної трансакції, що відігравало символічно – знакову роль та втілювало у собі акт встановлення, зміцнення та закріплення відносин довіри між членами суспільства. Розкриття відносин довіри, з такої точки зору, дає змогу переосмислити роль фінансових інститутів у створенні національного добробуту та сформулювати авторське розуміння фінансової архітектоніки. Фінансова архітектоніка національного добробуту є співвідношенням ієрархічних та мережевих компонентів. З точки зору інституційного дизайну, публічні фінанси створюють ієрархічні відносини, децентралізовані фінанси породжують мережеві відносини, а інститути фінансової інфраструктури опосередковують відносини між ними. Рушійні імпульси державної політики до економічних агентів передають фіскальний і монетарний трансмісійні механізми. Трансмісійні механізми розглянуто з позицій дизайну механізмів. Трансмісійний механізм економічної системи є спосібом взаємодії відповідного державного інституту (модератора імпульсу) з економічними агентами. Метою цієї взаємодії є створення рушійного імпульсу, що повинен спричинити вплив на економічних агентів. Під дією імпульсу економічні агенти обирають стратегії поведінки, що передбачені модератором, це, у свою чергу, призводить до прогнозованих змін певних макроекономічних показників. Національний добробут як категорія економічної теорії та фінансова архітектоніка національного добробуту детально розглянуто у другому розділі дисертації. Запропоновано до наукового обігу модифіковане визначення добробуту на основі застосування наукового підходу вимірювання людського розвитку «за межами ВВП (Beyond GDP)». Добробут трактується як рівень забезпеченості задоволення потреб людини, громади, суспільства, які сприяють їх матеріальному, духовному, соціальному та фізичному розвитку, що є гармонізованим з морально-етичними нормами та потребами у збереженні довкілля. Необхідним елементом, що продовжує логіку дослідження визначення методу розрахунку фінансових ресурсів, що спрямовуються суспільством на цілі досягнення добробуту оминаючи ВВП як відносний вартісний показник. У дисертації розкрито об’єктивні межі і зміст категорії «фонд добробуту». Фонд добробуту як теоретичне відображення відособленого фінансового утворення виконує функції акумулювання, розподілу, перерозподілу та використання коштів. Ці ресурси спрямовуються на досягнення цілей, безпосередньо пов’язаних з досягненням вищого рівня забезпеченості потреб досягнення сталого розвитку. Запропоновано методичний підхід для оцінки фінансових ресурсів фонду добробуту. Він полягає у розрахунку обсягів коштів спрямованих на людський розвиток з державного й місцевих бюджетів, корпорацій та домогосподарств, що зважені на коефіцієнт нерівності та індекс інфляції. застосування розробленого методичного підходу дає змогу визначити обсяг коштів, спрямованих на фінансування складових частин фонду добробуту. Третій розділ дослідження присвячено дослідженню фінансової архітектоніки національного добробуту у публічних фінансах. Вагомим науковим результатом дослідження є розробка теоретичних підстав розмежування понять «державні фінанси» та «публічні фінанси». Сутність публічних фінансів визначена як особлива історична форма державних фінансів. Таке перетворення відбувається за умов інституційного закріплення на формальному та неформальному рівнях можливості та необхідності реалізувати суспільний вибір. Реалізація суспільного вибору відбувається шляхом делегування повноважень та відповідальності щодо фінансових ресурсів загальнодержавного, місцевого та спеціалізованого призначення від громадянського суспільства державним інститутам. У процесі розкриття особливостей фінансової архітектоніки публічних фінансів виокремлено канали руху фінансових потоків у фіскальному трансмісійному механізмі. Класифікаційним критерієм є поділ участі у формуванні ресурсної бази фонду добробуту на податкові, видаткові, трансфертні, актуарні, боргові та канали трансформації державної власності. Значну увагу у монографії / дисертації приділено визначенню класифікаційних ознак рівня небезпеки боргової залежності публічних фінансів. На підставі співвідношення між обсягами залучення боргових ресурсів та витратами з обслуговування наявних запозичень. Виокремлено наступні рівні: припустимий, припустимий критичний, критичний неприпустимий рівні та стан боргової пастки, у якому обсяг залучених фінансових ресурсів є меншим за витрати з обслуговування наявних запозичень. У четвертому розділі досліджуються інститути фінансової інфраструктури та їх роль у формуванні фінансової архітектоніки національного добробуту. Розвинуто методичний підхід для оцінки стану фінансової інфраструктури ринку фінансових послуг. Цей результат було отримано на підставі комплексного розгляду системи фінансових установ, їх активів, кількості інституційних одиниць та сфер впливу державних регуляторів, а також показника фінансової глибини (Financial Depth). Подальший розвиток зазнає теоретичне розкриття змісту поняття «уразливість фінансової системи (Financial System Fragility)». Предметне поле вихідного поняття було розширене шляхом включення до нього узагальнених наслідків домінування спекулятивного та Понці-фінансування за рахунок зменшення забезпеченого типу залучення ресурсів. Наслідком зростання уразливості фінансової системи є порушення фінансової архітектоніки. Нами було розкрито зміст та наслідки інституційного регресу сектору депозитних корпорацій Україні внаслідок масової втрати довіри, зменшення їх функціональної спеціалізації та нечіткого ринкового позиціонування. Аналіз каналів монетарного трансмісійного механізму України показав деструктивні наслідки кон’юнктурних порушень, а також наявність дисфункцій та деформацій. Вони виявляються у домінуванні каналів обмінного курсу та інфляційного каналу, що надає спекулятивних ознак решті каналів монетарного трансмісійного механізму. Визначена тенденція негативно впливає на фінансову архітектоніку національного добробуту, викривляючи її структуру та призводить до звуження його ресурсної бази добробуту. У п’ятому розділі дисертації нами обґрунтовано можливість та доцільність застосування методологічного підхід до спадного та висхідного форсайт-прогнозування змін у фінансовій архітектоніці національного добробуту, що ґрунтується на застосуванні інструментів акселератору сталого розвитку. Запропонований методологічний підхід дає змогу якісно покращити рівень визначення перспектив розвитку систем зі складною логікою функціонування та ієрархічно-мережевою побудовою. Завершує дослідження характеристика системи соціально-економічних вимірів форсайт-простору фінансової архітектоніки національного добробуту. Під час проведення форсайту національного добробуту необхідно враховувати інформаційний вимір тобто міру та ступінь довіри до інформації, що обумовлює відбір типу економічної поведінки економічними агентами. Результати, дослідження монографії продемонстрували ефективність застосування підходу Beyond GDP для визначення рівня національного добробуту та розробці необхідних змін у фінансовій архітектоніці національного добробуту на прикладі України. Продемонстровано ефективність застосування категоріального апарату сталого розвитку під час аналізу функціонування фінансових інститутів та систем.Документ Застосування акселератору сталого розвитку у форсайті національного добробуту України(2018) Глущенко, О.В.The aim of the article is to substantiate the necessity of the national well-being foresight and to develop a methodological approach to its implementation using accelerators of sustainable development, improve sustainability accelerator tools and to adapt them to the conditions of long-term planning of the national welfare of Ukraine. The results of the analysis. The set forth in this article result of the research is the solution to a complex of scientific and practical problems regarding the necessity for the foresight of the national well-being of Ukraine and feasibility of applying of accelerating sustainable development tools. Application of accelerator tools for sustainable development enables to significantly accelerate the exit paths and promoting sustainable development through awareness of responsibility for the future resulting from current decisions and actions. Achieving well-being as the main objective of the foresight of the national well-being of Ukraine requires the establishment of domestic and adaptation of foreign methodological tools. The article consistently studies all the tools that make up a sustainable development accelerator: “Compass of sustainable development”, “Pyramid” and “Amoeba”, which were adapted and improved for using in Ukrainian practice. Consistent application of tools enables to achieve a comprehensive and harmonious development of the society with environment protection and restoration; innovative development of the economic system; overcoming inequality and the formation of the civil society institutions that create conditions for the effective exercise of freedoms and do not confront the norms of the society. The novelty of this research is the proposed innovative methodological approach to top-down and bottom-up foresight-forecasting on changes in the financial architectonics of the national well-being applying accelerator tools for sustainable development, which enables to improve the quality of forecasts on the perspectives of the development of systems with complex logic operations and hierarchical framework. Conclusions and directions of further researches. It is done the author’s modification of the “Compass sustainable development” by creating a special space of well-being in four dimensions grouped by the following categories: nature, society, economy, personal identity. The construction of two oppositions “nature – economy” and “personality – society” makes it possible to assess the current state, to determine the impact of the above changes, in the balance between the interests of personality and society to achieve ecological balance in conditions of the economic development acceleration. The development of effective algorithms for the certain goals achievement is realized with the assistance of the "Pyramid" tool, which has been improvement by the author. The formation of the financial architectonics of national well-being is synchronized with the corresponding stages of the "Pyramid". The author developed the mechanisms for achieving the objectives of foresight by changing financial architectonics. It is the first time when the problem of the formation of financial institutions is solved with the help of the foresight methodology and accelerator tools for sustainable development and the movement of financial flows is harmonized. Consistent application of initially top-down foresight allows top-down planning from the desired future to the real present to determine basic steps necessary to achieve the goal. There is a movement from the desired future to the present and participants of the foresight session represent the future in the present. At the stage of the bottom-up foresight there should be a consolidation of the society around the stages that lead to a specific goal. In the bottom-up foresight the main attention is focused on interaction and consolidation of ideas. The goal is to build an extensive network of carriers and implementers of the main idea of the foresight. The driving vector for the formation of a new future is built up. When applying the tool “Pyramid” it is necessary to apply both approaches to the foresight. Their compatible and consistent application (at first – bottom-up and then – top-down approach) will help to change the paradigm of the national well-being in the society. Social clusters were compared with respect to innovation by comparing the distribution of population groups when diffusing innovations with social groups in the instrument “Amoeba”. There was determined an important social burden on social groups with negative or neutral attitude towards innovations. The usage of the author’s methodical approach during the foresight session of the national well-being will help to accelerate the transition to the sustainable development of Ukrainian society. Further scientific research should examine the state and effects of the institutional dysfunction of the current financial architectonics and establish the site of rhizomorphic financial flows destroying financial architectonics.Документ Фінансова архітектоніка: теоретико - методологічний аспект(Наука й економіка, 2013) Глущенко, О.В.Стаття присвячена визначенню основних теоретико-методологічних аспектів фінансової архітектоніки як особливого устрою фінансової системи, завдяки якому розкривається її внутрішня сутність та забезпечується ефективне функціонування системи формування, накопичення та руху грошових фондів. Запропоновано авторське розуміння фінансової архітектоніки. Сформульовано нове визначення категорії «фінансова система», шляхом використання методологічного апарату теорії систем.