Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
26 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХІ ст.)(2017) Домановська, М.Є.; Домановський, А.М.Бібліографічний покажчик містить бібліографію наукового доробку викладачів, співробітників і випускників Харківського університету в галузі візантиністики від середини ХІХ до початку ХХІ ст. Видання може бути корисним науковцям – історикам, археологам, мистецтвознавцям, історіографам, фахівцям з історії науки, а також усім, хто цікавиться питаннями візантиністики.Документ Василевс Феофіл і купецький корабель: образок до історії соціальної етики торгівлі у Візантії(2015) Домановський, А.М.Василевс Феофіл і купецький корабель: образок до історії соціальної етики торгівлі у ВізантіїДокумент Історія Візантії. Вступ до візантиністики(2011) Войтович, Л.В.; Домановський, А.М.; Козак, Н.Б.; Лильо, І.М.; Мельник, М.М.; Сорочан, С.Б.; Файда, О.В.Підручник висвітлює історію виникнення, розвитку, розквіту і падіння Візантійської імперії, формування візантійської співдружності націй, історію візантійської церкви, культури та мистецтва, економіку, щоденне життя і менталітет візантійців. Окрему увагу приділено зв’язкам Русі та Візантії. Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів гуманітарних напрямів та широкого кола читачів.Документ Державний контроль та регулювання торгівлі у Візантії IV-IX ст.(2007) Домановський, А.М.Домановський А. М. Державний контроль та регулювання торгівлі у Візантії IV-IX ст. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2007. У дисертації на основі вивчення широкого комплексу джерел та наукової літератури аналізується державний контроль та регулювання торгівлі у Візантійській імперії IV-IX ст. Показано, що основним завданням візантійського уряду в плані регулювання зовнішньої торгівлі було бажання вигідно отримувати високоліквідні східні товари. При цьому не здійснювалося жодних спроб державної організації посередницької зовнішньої торгівлі з метою отримання комерційного прибутку. Доведено, що відсутність у імперському адміністративному апараті спеціальних відомств, діяльність яких була б спрямована на забезпечення контролю та регулювання торгівлі – наслідок перманентного превалювання політики над економікою. Окремі “спеціалізовані” чиновники (відомство епарха міста Константинополя, коммеркіарії, авідики тощо) були рідкістю, й сфера їхньої діяльності торкалася переважно важливої у політичному плані зовнішньої торгівлі. Відзначено, що важливим засобом регулювання внутрішньої торгівлі була податкова система. Показано, що податкові реформи Анастасія І (491-518 рр.) в 498 р. та Константина V (741-775 рр.) в 767 р. мали на меті запустити або інтенсифікувати функціонування ринкових механізмів. У цілому особливості, принципи, завдання державного регулювання торгівлі у Візантії були викликані специфічними характеристиками комерційного обміну будь-яких докапіталістичних суспільств, в яких торгівля переважно обслуговувала споживчі функції. Втручання з боку держави лише посилювало ці особливості й запобігало появі в усталеній економічній системі ранньосередньовічної Візантії можливостей для розширеного виробництва. Домановский А. Н. Государственный контроль и регулирование торговли в Византии IV-IX вв. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всеобщая история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2007. В диссертации на основе изучения широкого комплекса источников и научной литературы анализируется государственный контроль и регулирование торговли в Византийской империи IV-IX вв. Показано, что основной задачей византийского правительства на протяжении IV-IX вв. в плане регулирования внешней торговли было стремление выгодно получать высоколиквидные восточные товары. При этом никаких попыток государственной организации торговли с целью извлечения коммерческой прибыли не предпринималось, и перепродажа восточных товаров на Запад и Север не являлась целью правительства. В итоге Византия не извлекала никакой коммерческой выгоды из своего геополитического положения, а импорт в торговле значительно превосходил экспорт. Доказано, что отсутствие в имперском административном аппарате специальных ведомств, деятельность которых была направлена на обеспечение контроля и регулирования торговли, стало следствием преобладания политики над экономикой. Отдельные “специализированные” чиновники были редкостью, и сфера их деятельности затрагивала преимущественно важную в политическом отношении иноземную торговлю. Из таких управленцев выделяются комиты коммеркия IV-VI вв., коммеркиарии VI-IX вв., комиты (архонты) проливов и авидики. Единственным ведомством, на которое было возложено комплексное регулирование коммерческой деятельности был секрет эпарха города Константинополя. В работе отмечено, что важнейшим средством регулирования внутренней торговли стала налоговая система. Показано, что налоговые реформы Анастасия I (491-518) в 498 г. и Константина V (741-775) в 767 г. преследовали важнейшую экономическую цель – запустить или интенсифицировать функционирование рыночных механизмов. В диссертации прослежен осуществленный византийским правительством отказ от директивного регулирования образования цен на продовольственные товары, проводившегося без учета основных экономических законов, в том числе и закона стоимости. На основании данных Книги Эпарха реконструирован механизм регулирования ценообразования посредством нормирования максимальных ставок прибыли торговавших в розницу торгово-ремесленных объединений. В итоге в диссертационном исследовании обоснована гипотеза о постепенном переходе от командно-административной экономики к саморегулирующемуся рынку, который был способен обеспечить экономическое равновесие при минимальном вмешательстве со стороны правительства. Государство создавало институциональную среду для функционирования свободного рынка, ограничивало его деятельность, но не стремилось господствовать над ним. В целом особенности, принципы задачи государственного регулирования торговли в Византии были вызваны специфическими характеристиками коммерческого обмена любых докапиталистических обществ, в которых торговля выполняла главным образом обслуживающе-потребительские функции. Вмешательство со стороны государства лишь усугубляло эти особенности и предотвращало появление в экономической системе возможностей расширенного производства. Государственное регулирование и регламентация ставок прибыли, с одной стороны, поддерживали успешное самодостаточное функционирование византийской экономики как замкнутой самодостаточной системы, с другой – тормозили развитие производства и торговли, превращая их в типичную для средневековья корпоративную деятельность, лишенную внутреннего потенциала для развития и конкурентной борьбы в рамках более широкой системы средиземноморской экономики. Domanovsky A. M. The State Control and Regulation of Trade in Byzantium during IV-IX Centuries. – Manuscript. Dissertation for the candidate degree of the Historical Sciences by specialty 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2007. In the dissertation on the basis of studying a wide complex of sources and the scientific literature the state control and regulation of trade over Byzantine empire IV-IX centuries is analyzed. The author emphasizes, that the primary goal of the Byzantine government during IV-IX centuries on regulation of foreign trade was aspirating for receiving expensive east goods under favorable conditions. Thus any attempts of the state organization of trade with the purpose of extraction of commercial profit were not undertaken. It is proved, that the absence in the imperial administrative device of special departments, which activity has been directed on guaranteeing of the control and regulation of trade, became consequence of prevalence of politics above economy. Separate “specialized” officials (department of the Eparch of the City, kommerkiarios, abydikos and other) were a rarity, and the sphere of their activity touched only overseas trade. It is noted, that the major means of regulation of domestic trade became tax system. Anastasius’s I (491-518) tax reforms in 498 and Constantine’s V (741-775) in 767 had the major economic target – to start or intensify functioning market mechanisms. As a whole, features, principles and tasks of state regulation of trade in Byzantium were caused by specific characteristics of commercial exchange of any pre-capitalistic societies, where trade carried out mainly attendant-consumer functions. Intervention from the state only aggravated these features and prevented occurrence in economic system of opportunities for expanded manufacture.Документ Соціальна етика торгівлі у Візантії: до постановки питання(2013) Домановський, А.М.Документ Математичне моделювання в дослідженнях соціально-економічної історії ранньосередньовічної Візантії (здобутки, проблеми, перспективи)(Академічне видавництво імені проф. Марина Дринова, 2012) Домановський, А.М.У статті йдеться про використання формалізованого математичного моделювання у дослідженнях з історії візантійської економіки. Використання методів математичного моделювання економічних процесів може бути успішним не лише за наявності великих обсягів числових даних. Можливім є створення математичних моделей за рахунок встановлення функціональних зв’язків між умовними перемінними величинами, до яких зводиться у моделі досліджувана система. Застосування математичного моделювання передбачає формалізацію даних, завдяки чому вони набувають нових пізнавальних параметрів, відсутніх у звичайному, „якісному“ наративі. В статье идет речь о применении формализованного математического моделирования в исследованиях по истории византийской экономики. Использование методов математическо-го моделирования экономических процессов может быть успешным не только при наличии больших объемов числовых данных. Возможно создание математических моделей за счет установки функциональных связей между условными переменными величинами, к которым сводится в модели исследуемая система. Применение математического моделирования пред-усматривает формализацию данных, благодаря которой они получают новые познавательные параметры, отсутствующие в обычном„качественном“ нарративе. The article deals with the application of formal mathematical modeling in research on the history of the Byzantine economy. The use of mathematical modeling of economic processes can be successful not only in the presence of large amounts of numerical data. You can create mathematical models by installing a functional relationship between the conditional variables, which reduces the model system under investigation. The use of mathematical modeling provides a formalization of data, through which they receive new educational options that are not in the usual “quality” narrative.Документ Князь Олег і прийняття християнства: причинки до питання і спостереження у візантійському контексті(2012) Домановський, А.М.Документ Відтворення віртуальної Візантії, або Василевс. «De administrando «Візантійською цивілізацією» засобами Інтернету»(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Домановський, А.М.В статье на примере тематического сайта по истории Византии «Василевс. Украинская византинистика», размещенного в сети Интернет на блоговой платформе, рассматриваются информационные и методические возможности использования регулярно обновляемого онлайн-ресурса в популяризации науки и учебном процессе.Документ 4,5 літри путівника парадигмами Візантійської цивілізації(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2012) Домановський, А.М.Рецензія на книгу: Сорочан С.Б. Византия. Парадигмы быта, сознания, культуры: учебное пособие. – Харьков: Майдан, 2011. – 952 с.Документ
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »