Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.Документ О византийском принципе перенесения сакрального пространства на примере херсонского храма Богоматери Влахернской(2009) Сорочан, С.Б.Сорочан С. Б. Про візантійський принцип перенесення сакрального простору за прикладом херсонського храму Богоматері Влахернської Приклад візантійського Херсону відкриває щільні ідеологічні зв’язки двух храмів: місцевого храма Богоматері Влахернської та прославленого храма Богоматері Влахернської в Константинополі. Обидва храми були створені та реконструйовані в один час, мали схожі розміри, розташовувалися біля міста, в передмісті, поряд з затокою, були оточені стінами, мали сакральні реліквії й агіасму Св. Джерела. Обидва храми користувалися великим успіхом у паломників, які приходили з різних земель. Це були сакральні місця, які оберігали Імперію. Вони підтверджують існування в ромеїв принципу перенесення сакрального простору, яке фактично здійснювалося з ідеологічних копій. Такі храми відігравали роль своєрідних ретрансляторів божественної сили. Вони підносили у візантійців відчуття захищеності. S. Sorochan. About a Byzantian Principle of Transferring the Sacrel Space on a Temple of Theotokos of Blachernai in Cherson The example of Byzantian Cherson finds out close igealogical connection of two temples local temple of Theotokos of Blachernai and glorified temple of Theotokos of Blachernai in Constantinopel. Both temples were created and reconstructed approximately in one time, had similar sizes, were located near to city or in suburb, near a bay, surrounded by the walls, had sacrel relics and agyasma of a Sacrel Source. Both temples used the great popularity at piligrims, which came from different lands. It were the sacrel places, which protected the Empire. Therefore it is possible to speak about existence at byzantiens a principle of transferring sacrel space, by virtue of which ideological copies the same temples played a role of retranslation of heavenly force. It increased consciousness feeling of security at byzantiens.Документ Еще раз о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму в конце VII — первой половине VIII в.(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А.И. Айбабиным научной концепции о византийско-хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои» здесь не фиксируются. The article is dedicated to the analysis of the criticism presented by A.I. Aibabin in regard to the concept of Byzantine-Khazar condominium in Taurica. The author of that concept, — being the author of the present article as well, — argues with the opponent, rejecting his views on the genesis of Khazar domination in the Byzantine Taurica in the 8th century. The problem as a whole is far from being solved. The complex research of archeological data allows to come to other possible interpretations, down to acknowledgement of the Crimea during the “Khazar period” being in fact under the control of Byzantium. Unilateral “domination of Khazars” and “Khazar archeological layers” can not be recorded.Документ О численности сакральных сооружений и клира в византийском Херсоне VI–X вв.: предварительные итоги(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Сорочан, С.Б.У статті розглядається питання про можливу чисельність сакральних споруд візантійського Херсону в VI–X ст. і кількість кліру в цьому церковному центрі Візантійської імперії. Узагальнивши відомості про всі відомі до теперішнього часу сакральні споруди Херсона, автор приходить до висновку, що місто нараховувало в другій половині VI – першій половині VII ст. близько 30 сакральних пам’яток, після чого кожного сторіччя до них додавалося по дві-три споруди. Їх загальна кількість до Х ст. перевищила 40. У кожній з них служило в середньому по 13-15 кліриків, а їх загальна кількість сягала 500-600 чоловік, що становить 1/10 від усього населення міста. Це дозволяє поставити Херсон в один ряд з іншими провінційними церковними центрами Імперії, але не серед провідних, а серед основної маси таких центрів. В статье рассматривается вопрос о возможной численности сакральных сооружений византийского Херсона в VI–X вв. и количестве клира в этом церковном центре Византийской империи. Обобщив сведения о всех известных к настоящему времени сакральных сооружениях Херсона, автор приходит к выводу, что город насчитывал во второй половине VI – первой половине VII вв. около 30 сакральных памятников, после чего каждое столетие к ним добавлялось по два-три сооружения. Их общее количество к Х в. превысило 40. В каждом из них служило в среднем по 13-15 клириков, а их общее число достигало 500-600 человек, что составляет 1/10 от общего числа населения города. Это позволяет поставить Херсон в один ряд с прочими провинциальными церковними центрами Империи, но не среди ведущих, а среди основной массы таких центров. The article discusses the possible number of Byzantine ecclesiastical buildings of Kherson in VI-X centuries and the number of clergy in this church center of the Byzantine Empire. After summarizing the information about all currently known Kherson ecclesiastical buildings, the author comes to the conclusion that in the second half of VIth - the first half of VIIth century the town had about 30 sacred sites, and then each century two or three buildings were added. Their total number by the tenth century exceeded 40. In average in each of them 13-15 clergymen served and their total number reached 500-600 clerics, that is 1/10 of the total city population. It allows to put Kherson in one row with other provincial ecclesiastical centers of the Empire, but not among the top, rather among the majority of those centers.Документ Византийский Херсон в письме Анастасия Библиотекаря(2013) Сорочан, С.Б.Публикуемый в переводе И. В. Ягича текст написанного на латинском языке письма Анастасия библиотекаря является уникальным источником по истории византийского Херсона и Юго-Западной Таврики в хазарское время, когда в 861 г. по пути в Хазарию эти края посетил с миссией от василевса и патриарха Константин Философ. Письмо сохранило сведения о культе Климента Римского и приведено с комментариями, каких этот перевод прежде не имел. Текст написаного латинською мовою листа Анастасія Бібліотекаря, що публікується в перекладі І. В. Ягича, є унікальним джерелом з історії візантійського Херсона та Південно-Західної Таврики хозарських часів, коли 861 р. на шляху до Хазарії ці краї відвідав з місією від василевса і патріарха Костянтин Філософ. Лист зберіг відомості про культ Климента Римського і наведений з коментарями, яких цей переклад раніше не мав. The text of Anastasij’s Librarian letter, which was written in Latin and now is published in translation by I. V. Yagitch, is a unique source for the history of Byzantine Cherson and Southwest Taurica during Khazar times in 861 year Constantine the Philosopher visited this region on his way to Khazaria whith a mission from basileus and Patriarch. Letter kept information about the cult of Clement of Rome and is given with the comments which this translation had not before.