Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Размышления над критикой (к статье А. И. Айбабина о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму)(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А. И. Айбабиным научной концепции о византийско – хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои», здесь не фиксируются. Однако исследователям в своих построениях надо обязательно учитывать разные точки зрения и не сводить их к одной гипотезе, выдавая ее за единственно возможное решение. // Стаття присвячена аналізові критики О. І. Айбабіним наукової концепції візантійсько-хозарського кондомініуму в Тавриці. Автор цієї історичної концепції та статті полемізує з опонентом, не погоджуючись з його поглядами про встановлення панування хозар над Таврикою у VIII ст. Проблема далека від вирішення. Комплексне дослідження письмових і археологічних джерел дозволяє дійти інших варіантів відповіді, аж до визнання території Криму в «хозарську епоху» під повним контролем Візантії. Одностороннє «панування хозар», як і «хозарські шари» тут не фіксуються. Однак дослідникам у своїх побудовах треба обов’язково враховувати різні точки зору і не зводити їх до однієї гіпотези, видаючи її за єдино можливе рішення. // The criticism of scientific concept about Byzantine-Khazar condominium in Tauris by A. I. Aybabin is analyzed in this paper. The author of this historical concept and article argues against an opponent and disagrees his views about the establishment of the Khazars rule in Tauris in the VIII century. The problem is far from solved. A comprehensive study of the written and archaeological sources allows to come other possible choices, until the recognition of the Crimea territory in the “Khazar era” under the full control of the Byzantine Empire. The unilateral “Khazar domination,” as well as “Khazar layers” are not recorded. However, it is necessary for researchers to consider different points of view in their scientific constructions and not reduce them to one hypothesis, presenting it as the only possible solution.Документ О византийском принципе перенесения сакрального пространства на примере херсонского храма Богоматери Влахернской(2009) Сорочан, С.Б.Сорочан С. Б. Про візантійський принцип перенесення сакрального простору за прикладом херсонського храму Богоматері Влахернської Приклад візантійського Херсону відкриває щільні ідеологічні зв’язки двух храмів: місцевого храма Богоматері Влахернської та прославленого храма Богоматері Влахернської в Константинополі. Обидва храми були створені та реконструйовані в один час, мали схожі розміри, розташовувалися біля міста, в передмісті, поряд з затокою, були оточені стінами, мали сакральні реліквії й агіасму Св. Джерела. Обидва храми користувалися великим успіхом у паломників, які приходили з різних земель. Це були сакральні місця, які оберігали Імперію. Вони підтверджують існування в ромеїв принципу перенесення сакрального простору, яке фактично здійснювалося з ідеологічних копій. Такі храми відігравали роль своєрідних ретрансляторів божественної сили. Вони підносили у візантійців відчуття захищеності. S. Sorochan. About a Byzantian Principle of Transferring the Sacrel Space on a Temple of Theotokos of Blachernai in Cherson The example of Byzantian Cherson finds out close igealogical connection of two temples local temple of Theotokos of Blachernai and glorified temple of Theotokos of Blachernai in Constantinopel. Both temples were created and reconstructed approximately in one time, had similar sizes, were located near to city or in suburb, near a bay, surrounded by the walls, had sacrel relics and agyasma of a Sacrel Source. Both temples used the great popularity at piligrims, which came from different lands. It were the sacrel places, which protected the Empire. Therefore it is possible to speak about existence at byzantiens a principle of transferring sacrel space, by virtue of which ideological copies the same temples played a role of retranslation of heavenly force. It increased consciousness feeling of security at byzantiens.Документ Топографія давнього Києва в науковому доробку професора Олексія Покровського (неопублікована праця «ЛикоΘрос»)(2011) Гордієнко, Д.С.Гордиенко Д. С. Топография древнего Киева в научных трудах профессора Алексея Покровского (неизданный труд «Ликоθрос») Статья является археографической публикацией двух писем А. Покровского к В. Ляскоронскому и неизданной статьи А. Покровского «Ликоθрос», которая содержится в письмах. В статье А. Покровский впервые произвел морфологический анализ слова «Ликоθрос» и отнес это название к киевской, а не херсонской горе. На основании проведенного анализа ученый провел параллель между культами Аполлона и Перуна. Относительно отождествления упомянутой горы, А. Покровский предложил гипотезу, что горой «Ликоθрос», на которой стоял идол Перуна, могла быть либо «Волчья гора», либо «Лысая гора». К публикации добавлена вступительная статья и комментарий. D. Gordiyenko. The Topography of Ancient Kyiv in the scientific Works of Professor O. Pokrovs’ky (the unpublished Work “Ликоθрос” (“Likothros”) The article presents an archeographycal publication of two letters written by O. Рokrovs’ky to V. L’askorons’ky and the unpublished article by O. Рokrovs’ky “Ликоθрос” (“Likothros”), which the letters contain. In the article, for the first time in historiography, O. Рokrovs’ky made a morphological analysis of the word “Ликоθрос” (“Likothros”) and applied this name to the Kyivan mountain, but not to the mountain in Cherson. In accordance with the accomplished analysis, the researcher drew a parallel between the cults of Apollo and Perun. Regarding the identification of the mentioned mountain, O. Рokrovs’ky suggested a hypothesis that the mountain “Likothros”, where the idol of Perun stayed, could be the “Wolf Mountain” or the “Bald Mountain”. To the publication the introductory article and the commentary are added.Документ Еще раз о византийско-хазарском кондоминиуме в Крыму в конце VII — первой половине VIII в.(2014) Сорочан, С.Б.Статья посвящена анализу критики А.И. Айбабиным научной концепции о византийско-хазарском кондоминиуме в Таврике. Автор этой концепции и статьи полемизирует с оппонентом, не соглашаясь с его взглядами об установлении господства хазар над византийской Таврикой в VIII в. Проблема далека от решения. Комплексное исследование письменных и археологических источников позволяет прийти и к иным вариантам ответа, вплоть до признания территории Крыма в «хазарскую эпоху» под полным контролем Византии. Одностороннее «господство хазар», как и «хазарские слои» здесь не фиксируются. The article is dedicated to the analysis of the criticism presented by A.I. Aibabin in regard to the concept of Byzantine-Khazar condominium in Taurica. The author of that concept, — being the author of the present article as well, — argues with the opponent, rejecting his views on the genesis of Khazar domination in the Byzantine Taurica in the 8th century. The problem as a whole is far from being solved. The complex research of archeological data allows to come to other possible interpretations, down to acknowledgement of the Crimea during the “Khazar period” being in fact under the control of Byzantium. Unilateral “domination of Khazars” and “Khazar archeological layers” can not be recorded.Документ Русь у зовнішній політиці Візантії в останній чверті Х ст.(2015) Роменський, О.О.У дисертації проведено дослідження русько-візантійських відносин в останній чверті Х ст. (976–997) – періоді, що ознаменував докорінні зміни у стосунках двох держав. Дослідження базується на різних типах та видах джерел – письмових (наративних та документальних), сфрагістичних, нумізматичних, зображальних, археологічних, висвітлено основні концепції дослідників XVIII – початку XXI ст. Проаналізовано внутрішньополітичну ситуацію у Візантії (апостасії 976–989 рр.) та їх вплив на зовнішню політику Імперії. Визначено дату Хрисопольської битви військ Василія II та Варди Фоки як terminus ante quem оформлення союзу русів та візантійців – березень 989 р. Встановлено, що Корсунський похід князя Володимира був спричинений прагненням контролю над Балтійсько-Чорноморським шляхом «із Варяг у Греки», закріпленням прав та привілеїв верхівки русів у торгівлі й дипломатичних відносинах з Візантією. Визначено хронологію Корсунського походу, тривалість облоги Херсона з червня 987 по березень 988 р. Спростовано точку зору про порушення Візантією матримоніальної угоди з Руссю. Проаналізовано зміст та обставини укладення русько-візантійського договору, запропоновано його датування навесні-влітку 988 р. Простежено дипломатичне та політичне значення шлюбу принцеси Анни з Володимиром. Підтверджено думку про хрещення й шлюб князя у Херсоні на великій агорі, встановлено дату – на Великдень чи П’ятидесятницю 988 р. Обґрунтовано час хрещення киян між 20 липня та 1 серпня 988 р. Затримка у створенні митрополії на Русі пов’язується із церковною політикою Василія II, вакантністю Константинопольської патріаршої кафедри. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – всемирная история. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2014. В диссертации исследуются русско-византийские отношения в последней четверти Х в. (976-997) – периоде, который ознаменовался кардинальными изменениями во внешней политике двух государств. Исследование базируется на различных типах и видах источников– письменных (нарративных и документальных), сфрагистических, нумизматических, изобразительных, археологических, освещены основные историографические концепции XVIII – начала XXI вв . Проанализированы внутриполитическая ситуация в Византии (апостасии 976–989 гг.) и ее влияние на внешнюю политику Империи. Предложена периодизация гражданской войны – событий 976–989 гг. в Византии: 1) 976–979 гг. – начало гражданской войны, первый апостасий Варды Склира; 2) 979–986 гг. – этап политического противостояния, подготовки нового вооруженного конфликта; 3) декабрь 986 г. – август/сентябрь 987 г. – новый виток вооруженной борьбы, временная консолидация сил Склиров и Фок; 4) август/сентябрь 987 г. – 13 апреля 989 г. – кульминация гражданской войны (апостасий Варды Фоки); 5) апрель-октябрь 989 г. – затухание гражданской ойны, поражение военной знати. Определена дата Хрисопольськой битвы войск Василия II и Варды Фоки как terminus ante quem оформления союза русов и византийцев – март 989 г. Ключевым аспектом византийско-русских отношений этого периода следует признать момент их перехода от военного противостояния к мирному соглашению, в связи с чем особое значение приобретают причины, хронология, ход событий во время войны Руси с Византией в Юго-Западной Таврике (Корсунского похода князя Владимира). Установлено, что Корсунский поход князя Владимира был вызван стремлением контролировать Балтийско-Черноморский путь «из Варяг в Греки», закреплением прав и привилегий верхушки русов в торговле и дипломатических отношениях с Византией. В то же время не представляются обоснованными гипотезы о намерении присоединения территорий Херсона и Климата к Руси, поскольку их аннексия не отвечала возможностям, да и потребностям древнерусского государства. Определены хронология Корсунского похода, продолжительность осады Херсона с июня 987 по март 988 г. Распостраненные в историографии датировки взятия Херсона 989 г. / до 16 декабря 988 г., основанные на интерпретации данных об «огненных столбах» и комете в «Истории» Льва Диакона, не находят подтверждения. «Огненные столбы», вероятно, были не полярным сиянием, а следствием горения газовых факелов– гидратов метана – в Черном море. Военные действия начались походом к днепровским порогам с целью противодействия печенегам, затем войско русов подошло к Херсону, используя традиционный водный маршрут. Высадившись в Стрелецкой бухте, русы расположились лагерем в 200–250 м от западных городских ворот и начали осадные действия с западного участка оборонительной стены. Выдвинута гипотеза о тождестве Ижберна и Анастаса (двойном, языческом и христианском, именах варяга). Опровергнута точка зрения о нарушении Византией матримониального соглашения с Русью. Проанализировано содержание и обстоятельства заключения русско-византийского соглашения, предложена его датировки весной-летом 988 г. Прослежены дипломатическое и политическое значение брака принцессы Анны с Владимиром. Обосновано мнение о крещении и браке князя в Херсоне на большой агоре, установлена дата крещения – на Пасху или Пятидесятницу 988 г. Обосновано время крещения киевлян между 20 июля и 1 августа 988 г. Задержка в создании митрополии на Руси связывается с церковной политикой Василия II, вакантностью Константинопольской патриаршей кафедры. В последней четверти Х в. произошел решающий поворот в отношениях Руси и Империи ромеев, оказавший влияние на международное положение обоих государств. Этапными событиями, приведшими к этому повороту, следует считать Корсунский поход 987–988 гг., заключение соглашения с Византией весной-летом 988 г., крещение Владимира и последующую организацию митрополии. The dissertation investigates the Rus’-Byzantine relations in the last quarter of the tenth century. (976–997) – the period, which was marked by cardinal changes in the foreign policy of the two states. The study is based on the different types and kinds of sources: written (narrative and documentary) ones, sfragistic, numismatic, visual, archaeological. Major historiographical concept of XVIII – beginning of XXI century are revealed. The political situation in Byzantium (apostasies of 976-989 A.D.) and its influence on the foreign policy of the Empire are analyzed. The date of the Chrisopolis battle between the troops of Basil II and Bardas Phocas as a terminus ante quem of the formation of union Rus and Byzantines is established – March 989. Prince Vladimir Korsun campaign was caused by the desire of control over the Baltic-Black Sea route «from the Varangians to the Greeks», securing the rights and privileges of the ruling classes of Ruses in trade and diplomaticrelations with Byzantium. The chronology of Korsun campaign, the duration of the siege of Cherson from June to March 987–988 is defined. The view about an inappropriateByzantium matrimonial agreements with Rus’ is refuted. The contents and circumstances of conclusion of Rus’-Byzantine agreement pointed out. Offered its dating in the spring and summer of 988. The diplomatic and political significance of the marriage of Princess Anna with Vladimir is studied. The opinion of the baptism and marriage of the prince in Cherson large agora is grounded. The date of the Vladimir’s baptism – at Easter or Pentecost 988 is established. The baptism of Kiev citizens between 20 July and 1 August 988 is substantiated. The delay in the establishment of the metropolis in Rus’ is associated with the church policy of Basil II and vacant Constantinople Patriarch’s cathedra.Документ О численности сакральных сооружений и клира в византийском Херсоне VI–X вв.: предварительные итоги(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Сорочан, С.Б.У статті розглядається питання про можливу чисельність сакральних споруд візантійського Херсону в VI–X ст. і кількість кліру в цьому церковному центрі Візантійської імперії. Узагальнивши відомості про всі відомі до теперішнього часу сакральні споруди Херсона, автор приходить до висновку, що місто нараховувало в другій половині VI – першій половині VII ст. близько 30 сакральних пам’яток, після чого кожного сторіччя до них додавалося по дві-три споруди. Їх загальна кількість до Х ст. перевищила 40. У кожній з них служило в середньому по 13-15 кліриків, а їх загальна кількість сягала 500-600 чоловік, що становить 1/10 від усього населення міста. Це дозволяє поставити Херсон в один ряд з іншими провінційними церковними центрами Імперії, але не серед провідних, а серед основної маси таких центрів. В статье рассматривается вопрос о возможной численности сакральных сооружений византийского Херсона в VI–X вв. и количестве клира в этом церковном центре Византийской империи. Обобщив сведения о всех известных к настоящему времени сакральных сооружениях Херсона, автор приходит к выводу, что город насчитывал во второй половине VI – первой половине VII вв. около 30 сакральных памятников, после чего каждое столетие к ним добавлялось по два-три сооружения. Их общее количество к Х в. превысило 40. В каждом из них служило в среднем по 13-15 клириков, а их общее число достигало 500-600 человек, что составляет 1/10 от общего числа населения города. Это позволяет поставить Херсон в один ряд с прочими провинциальными церковними центрами Империи, но не среди ведущих, а среди основной массы таких центров. The article discusses the possible number of Byzantine ecclesiastical buildings of Kherson in VI-X centuries and the number of clergy in this church center of the Byzantine Empire. After summarizing the information about all currently known Kherson ecclesiastical buildings, the author comes to the conclusion that in the second half of VIth - the first half of VIIth century the town had about 30 sacred sites, and then each century two or three buildings were added. Their total number by the tenth century exceeded 40. In average in each of them 13-15 clergymen served and their total number reached 500-600 clerics, that is 1/10 of the total city population. It allows to put Kherson in one row with other provincial ecclesiastical centers of the Empire, but not among the top, rather among the majority of those centers.Документ Письма Папы Мартина І как источник о рационе питания жителей византийского Херсона VII в.(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2013) Пархоменко, М.В.У статті розглядається інтерпретація повідомлень Папи Мартіна I про продовольче становище в Херсоні VII століття. Робиться спроба довести, що Папа в Херсоні помер не від голоду, а від подагри, яка посилилася через недотримання дієти, що виключала споживання білкової їжі – м’яса та риби, найбільш доступного продукту мешканців Херсона. Раціон харчування херсонітів був не вуглецевим, як для більшості людей в середні віки, а білковим, що могло викликати дефіцит тіаміну. В статье рассматривается интерпретация сообщений Папы Мартина I о продовольственном положении в Херсоне VII в. Делается попытка доказать, что Папа в Херсоне умер не от голода, а от подагры, усугубившейся несоблюдением диеты, исключающей потребление белковой пищи – мяса и рыбы, наиболее доступного продукта обитателей Херсона. Рацион питания херсонитов был не углеродным, как для большинства людей в средние века, а белковым, что могло вызвать дефицит тиамина. The article deals with the interpretation of messages of Pope Martin I the food situation in Cherson VII century. It is proved that the Pope in Cherson did not die of hunger, and the gout, aggravated, not following the diet excludes the consumption of protein foods, fish and meat, the most affordable product inhabitants of Cherson. The diet of the inhabitants of Cherson was not carbon for most people in the Middle Ages, and the protein, which could cause thiamine deficiency.Документ Византийский Херсон в письме Анастасия Библиотекаря(2013) Сорочан, С.Б.Публикуемый в переводе И. В. Ягича текст написанного на латинском языке письма Анастасия библиотекаря является уникальным источником по истории византийского Херсона и Юго-Западной Таврики в хазарское время, когда в 861 г. по пути в Хазарию эти края посетил с миссией от василевса и патриарха Константин Философ. Письмо сохранило сведения о культе Климента Римского и приведено с комментариями, каких этот перевод прежде не имел. Текст написаного латинською мовою листа Анастасія Бібліотекаря, що публікується в перекладі І. В. Ягича, є унікальним джерелом з історії візантійського Херсона та Південно-Західної Таврики хозарських часів, коли 861 р. на шляху до Хазарії ці краї відвідав з місією від василевса і патріарха Костянтин Філософ. Лист зберіг відомості про культ Климента Римського і наведений з коментарями, яких цей переклад раніше не мав. The text of Anastasij’s Librarian letter, which was written in Latin and now is published in translation by I. V. Yagitch, is a unique source for the history of Byzantine Cherson and Southwest Taurica during Khazar times in 861 year Constantine the Philosopher visited this region on his way to Khazaria whith a mission from basileus and Patriarch. Letter kept information about the cult of Clement of Rome and is given with the comments which this translation had not before.