Історичний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/41
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Великая Армения во время третьей войны Рима с Митридатом VI(2009) Литовченко, Сергій Дмитрович; Литовченко, Сергей ДмитриевичСтаття присвячена римсько-вірменським відносинам у 70–69 рр. до н. е., наслідком яких стала війна між Римом та Великою Вірменією. Частина сучасних вчених неодноразово дорікала вірменському царю Тіграну II за відмову від допомоги своєму союзнику Мітрідату VI та непідготовленість країни до війни. Інші дослідники вважали, що вірменський цар готувався до нападу на римлян, але його випередив римський полководець Луцій Лукулл. На наш погляд, Тігран II свідомо уникав контактів з Мітрідатом VI, тому що намагався не пошкодити відносини з Римом. Навіть після втечі понтійського царя до Вірменії Тігран II відмовився навіть від зустрічі з ним. Коли виникла загроза війни з Римом, вірменський цар відмовився від підготовки до воєнних дій, щоб не спровокувати Луція Лукулла. Однак Тігран II не очікував, що Лукулл може напасти на Вірменію без дозволу з Риму, саме тому Велика Вірменія була зовсім не готова відбити атаку римських легіонів.Документ Царство Софена в восточной политике Помпея(2011) Литовченко, С.Д.Літовченко С. Д. Царство Софена в східній політиці Помпея Більшість дослідників вважає, спираючись на повідомлення Аппіана, що після арешту Тиграна Молодшого Помпей передав Софену каппадокійському цареві Аріобарзану І. Однак деякі вчені звертали увагу на протиріччя в повідомленні Аппіана. Грецький автор приписував спочатку Тиграну Молодшему, а потім і Аріобарзану I не тільки Софену, але й віддалену Гордіену. Далі Аппіан додав незвичне пояснення, що ці дві держави в його часи називають Малою Вірменією. Крім того, ні в часи Помпея, ні у II ст. н. е. Софена и Гордіена ніколи не мали назви Мала Вірменія та не входили до складу цієї держави. Тому можна визнати, що твердження Аппіана не може буди визнано беззаперечним. Можна впевнено стверджувати, що Софена, так само як і Гордіена, були повернені Тиграну II, про що можна знайти натяк в повідомленні Діона Кассія. Про приналежність царства до Великої Вірменії свідчать й листи Цицерона часів його кілікійського намісництва. Цицерон розглядає Євфрат як кордон між Каппадокією та Великою Вірменією. S. Litovchenko. The Kingdom of sophene in the eastern Policy of Pompey Most researchers believe, referring to Appian’s message, that after his arrest Tigranes the Younger, pompey handed Sofene to the Cappadocian king Ariobarzanes I. However, some historians noted the contradiction in Appian’s comments. The Greek author attributed not only Sofene, but Gordyene not bordering with it first Tigranes the Younger, and then Ariobarzanes I. Besides it, Appian added an unusual explanation that both of the states in his time, were called Lesser Armenia. In addition, neither in the time of pompey, nor in the II AD Sofene and Gordyene were ever called Lesser Armenia and were parts of this state. Therefore, we can acknowledge that Appian’s statement can not be considered completely reliable. It's safe to say that Sofene as well as Gordyene, was returned to Tigranes II, which Dion Cassius hinted in his message at. Cicero’s letters indicate that the kingdom belonged to Great Armenia during the time of his governorship of Cilicia. Cicero considers the Euphrates the boundary between Great Armenia and Cappadocia.Документ Армянское посольство Публия Клодия(2012) Литовченко, Сергей Дмитриевич; Литовченко, Сергій ДмитровичIn his letters, Cicero says that in the first half of 59 BC representatives of the «first triumvirate» intended to send Publius Clodius, who had just passed from the patricians to the plebeians, to the embassy to Tigranes II the Great. Most of the researchers, based on reports of Cicero, claimed that the embassy did not have a major foreign policy values and Clodius refused to participate in it because of the fact that the trip was absolutely humiliating. But the analysis of the political situation in Rome suggests that the embassy had a large enough value for the foreign policy of the Roman — Roman ambassadors were to tell Tigranes II to grant him the status of “friend and ally of Rome.” Refusal to participate in Claudia embassy was not due to its insignificance, this refusal can be explained by the inability of Publius Clodius to participate in the elections of plebeian’s tribunes for the next 58 BC.