Філософський факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/51
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Володимир Іванович Савва як візантиніст (до 150-річчя від дня народження)(2015) Домановська, М.Є.Стаття є першим в українській історичній науці дослідженням візантинознавчого наукового спадку та викладацької діяльності історика Харківського університету Володимира Івановича Савви. Акцентовано увагу на тому, що його студії, присвячені рецепції візантійських державотворчих традицій у Московському царстві, стали помітним явищем для розвитку візантинознавства та русистики у Харківському університеті, а також розпочато вивчення його надзвичайно обширного рукописного спадку. Статья является первым в украинской исторической науке исследованием византиноведческого научного наследия и преподавательской деятельности историка Харьковского университета Владимира Ивановича Саввы. Акцентировано внимание на том, что его студии, посвященные рецепции византийских государственных традиций в Московском царстве, стали заметным явлением в развитии византинистики и русистики в Харьковском университете, а так же начато изучение его чрезвычайно обширного рукописного наследия. This article is the first in the Ukrainian historical science research of Byzantine studies and teaching activities of Volodymyr Ivanovich Savva, historian of Kharkiv University. The author focused on the fact that his studies dedicated to the reception of the Byzantine state traditions in Moscow State became a notable event in the development of Byzantine and Russian studies at Kharkov University and also initiated the study of his very extensive manuscript heritage.Документ Візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.)(2015) Домановська, М.Є.У дисертації вперше здійснено дослідження процесу становлення і розвитку візантиністики як наукової та навчальної дисципліни в Харківському університеті (середина ХІХ – початок ХХ ст.). Запропоновано його періодизацію, схарактеризовані політичні та соціокультурні умови зародження візантиністики у Харківському університеті. Визначено коло вчених-візантиністів, схарактеризовано їхній творчий спадок, акцентовано увагу на ролі візантинознавчої складової у навчальному процесі. Проаналізовано наукові комунікації зазначеного кола науковців, розглянуто питання про існування візантиністичної наукової школи у Харківському університеті. В диссертации впервые осуществлено исследование процесса становления и развития византинистики как научной и учебной дисциплины в Харьковском университете (середина ХІХ – начало ХХ вв.). Предложена его периодизация, охарактеризованы политические и социокультурные условия зарождения византинистики в Харьковском университете. Определен круг ученых-византинистов, дана характеристика их научного наследия, акцентировано внимание на роли византиноведческой составляющей в учебном процессе. Проанализированы научные коммуникации упомянутого круга ученых, рассмотрен вопрос о существовании византинистической научной школы в Харьковском университете. For the first time in Ukrainian historiography, this dissertation offers a systematic study of the emergence and development of Byzantine studies as a discipline and part of the curriculum at Kharkiv University (mid-nineteenth to early twentieth century). Author creates a periodization and explores the political and socio-cultural conditions for the development of Byzantine studies at the University. The dissertation defines the circle of Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies and analyzes their work and its significance in the context of the general development of academic scholarship in this period and the condition of Byzantinology in particular. The role and place of Byzantine subjects in the general courses for the students of history and law is characterized, and the special courses in Byzantine studies taught at the University are described. Author analyzes the papers on Byzantine studies presented at the 12th Archeological Congress in Kharkiv and the scholarly activities and communications of the Kharkiv University faculty engaged in Byzantine studies. The question of the existence of a Byzantinological school at Kharkiv University is also considered. The dissertation argues that the development of Byzantine studies at Kharkiv University was influenced both by the general European trends in the humanities and by the peculiarities of the historical discourse in Russia, with its special stress on the significance of the Byzantine heritage in the culture and the traditions of state-building among the Eastern Slavs. Along with new and diverse research in Byzantine studies at Kharkiv University, the elements of disciplinary infrastructure were emerging: the number and range of courses was growing, the creation of a chair in Byzantine studies was considered, scholars from the University were taking part in setting up specialized journals in Byzantine studies and presented their work at specialized conferences and meetings. The main subjects of interest for the Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies were: the political history of Byzantium (O. P. Zernin, M. N. Petrov, V. K. Nadler, E. O. Chernousov), Rus’-Byzantine connections (M. O. Lavrovsky, V. I. Savva), Byzantium and the Southern Slavs (P. O. Lavrovsky, M. S. Drinov, G. A. Ilyinsky), the history of the Byzantine Church (A. S. Lebedev), Byzantine and Rus’ art (O. I. Kirpichnikov, E. K. Redin, F. I. Schmidt).Документ ХІІ Археологический съезд и харьковская византинистика(2013) Домановская, М.Е.В статье исследуется роль ХІІ Археологического съезда в развитии византинистики в Харьковском университете в начале ХХ в. На основании анализа состава участников съезда, содержания византиноведческих докладов и научных дискуссий установлено, что ХІІ Археологический съезд в значительной мере способствовал формированию академического сообщества ученых-византинистов Российской империи, а многие доклады по византиноведению сохранили ценность и для современной науки. Установлено, что ХІІ Археологический съезд для харьковских византинистов был едва ли не единственной возможностью презентации результатов собственных исследований, в которых преобладало обращение к византийской проблематике в контексте истории южных славян и Московского царства. In the paper the role of XII Archaeological Congress in the development of Byzantine at Kharkov University in the early twentieth century is investigated. Based on the analysis of the participants of the Congress, the content of Byzantine reports and scientific discussions revealed that XII Archeological Congress largely contributed to the formation of the academic community of scholars, Byzantine Studies of the Russian Empire, and many reports have kept the value of Byzantine studies and modern science. Found that XII Archeological Congress for Byzantine Studies in Kharkiv was perhaps the only way to present the results of their own research, which is dominated by an appeal to the Byzantine issues in the context of the history of the South Slavs and Moscow State.Документ Візантиністка в творчості і планах О. Білецького (до 130 річниці від дня народження)(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2013) Домановська, М.Є.Статтю присвячено О. Білецькому як вченому-візантиністу. Основну увагу зосереджено на його професійній підготовці під час навчання на історико-філологічному факультеті Харківського університету на початку ХХ ст., на візантиністичній тематиці в наукових працях та творчих планах О. Білецького. Проаналізовано вплив наукового середовища історико-філологічного факультету Харківського університету на становлення О. Білецького як візантиніста а також умови, за яких стала неможливою реалізація всіх його творчих задумів. Статья посвящена А. Белецкому как ученому-византинисту. Основное внимание сосредоточено на его профессиональной подготовке в период обучения на историко-филологическом факультете Харьковского университета в начале ХХ в., на византинистической тематике в научных трудах и творческих планах А. Белецкого. Проанализировано влияние научной среды историко-филологического факультета Харьковского университета на становление А. Белецкого как византиниста и условия, в которых стала невозможной реализация его всех творческих планов. The paper deals with the formation of A. Byletsky as a scientist and specialist in Byzantine Studies. The main attention is paid on his professional training during his studying at the Faculty of History and Philology of Kharkiv University in the early twentieth century, on Byzantine questions in scientific works and creative projects by A. Beletsky. The influence of the scientific environment of History and Philology Department of Kharkiv University on the formation of A. Byletscky as a byzantinist and the conditions, in which it was impossible to realize all his plans, are analized.