Філологічний факультет
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/50
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Франкові [поезія](Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1956-06-09) Львович, Майя ДавидівнаСталінські кадри [газета] : орган парткому, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому Харківського державного університету ім. О.М. Горького. – Харків, 1947–1956. – По 1946 р. (включно) – «За більшовицькі кадри». З № 34 (1956) – «Харківський університет».Документ Зорі [поезія](Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1956-04-30) Калашник, Володимир СеменовичДокумент Незабутні роки [До 150-річчя з дня заснування Харківського університету](Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1955-03-25) Білодід, І.Документ Розвиток фольклористики в Харківському університеті(Харків : Друкарня Вид-ва Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1955-03-04) Лещенко, П.Документ 1949-1950. Ушаков Дмитро Андрійович, студент ІІІ курсу філологічного факультету. Сталінський стипендіат. Герой Радянського Союзу : фото(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 1950) Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. КаразінаУшаков Дмитро Андрійович (1919-2011), директор ЦНБ (1959-1963). Герой Радянського Союзу (1943).Документ Недрукований досі вірш Петра Гулака-Артемовського(Прага, 1957) Заклинський, К."Цю пам'ятку, твір одного з піонерів відродженої української літератури, найшов я у Празі. У «Pamatnik»-y «narodniho р semnictvi» на Страгові, поміж рукописним листуванням Франтішка Ладислава Челяковського, є теж лист Ізмаїла Срезневського з дня 17 квітня 1840 p., де він переписав для Челяковського вірш Гулака-Артемовського, складений 17 березня 1819 року. Яка була доля цього вірша? Взяв його з собою з Харкова Срезневський, вибираючись на студії слов'янських мов до західних і південних слов'ян (крім Болгарії). Тут треба точно з'ясувати причини, чому вірш післав Срезневський саме Челяковському і в яких обставинах. Срезневський був у Харкові ентузіастичним збирачем і видавцем українських народних пісень — почасти оригінальних, почасти підроблених в добрій інтенції — давніх літературних пам'яток, та творів відродженої української літератури". (Корній Заклинський)Документ З лекцій теорії словесности : Байка, прислів'я, приповідка(Харків : Державне видавництво України. Перша друкарня Державного видавництва України імені Г.І. Петровського, 1930) Потебня, О.О.Постав цей твір випадково. Група учительок звернулася до О. О. Потебні, прохаючи прочитати їм кілька лекцій з питань мови та поезії. Потебня згодився й зачитав їм невеликий курс вдома. Від самого Потебні лишився тільки невеликий конспект, а твір, що його ми публікуємо, складено за записами однієї з слухачок. Як видно з усього, запис не стенографічний, і Потебня його не редагував Отже, кажучи точно, „Байка..." — це не безпосередній твір Потебні, він сам її за життя свого не опубліковував, а тому на незаперечний вислів поглядів нашого вченого даний твір претендувати не може. Дані лекції опублікували вже після смерти Потебні його учні; безпосередня редакція належала В. І. Харцієву. Кому належить заголовок, невідомо, — в усякім разі не Потебні. Щож - до змісту лекцій, то про нього вельми недвозначно свідчать вступні слова до першої лекції: „Я маю намір присвятити кілька лекцій питанню про стосунки поетичних творів до слова У чорнових нотатках читаємо те саме: „Програма першої лекції: відношення поетичних творів до слова. Почати з байки для методологічної зручности". З цього зрозуміло, що не байка, прислів'я та приповідка були основною темою лекцій Потебні, а питання про стосунки поетичних творів до слова. Щождо міркувань про байку тощо, то це не більше, як методологічний матеріял, тільки ілюстрація до його головної теми. Отже, переносити центр ваги на байку тощо і подкреслювати це навіть у заголовку безумовно неправильно, бо це може викликати у читача сподівання, що не здійсняться. (Фінкель О.)Документ Олександр Іванович Білецький(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе. Харків, пров. Фрунзе, 6., 1937-05) б/аАкадемія наук СРСР надала ступінь доктора літературознавства видатному вченому радянської України професору Олександру Івановичу Білецькому.Документ Наука о литературе в истории Харьковского университета(Харків : Видавництво Харківського державного університету імені О.М. Горького, 1959) Белецкий, А.И.; Харківський державний університет імені О.М. ГорькогоОкремий відбиток статті.