Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/39
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Бізнес-моделі для сталого розвитку: виклики та цифрова трансформація [Електронний ресурс] : міжнародна науково-практична конференція (15–16 лютого 2024 р., м. Харків, Україна) : тези доповідей(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024) Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена Петрівна; Strapchuk, Svitlana; Mykolenkо, Olena; Мірошніченко , Тетяна Миколаївна; Miroshnychenko, Tetiana; Данько, Наталя Іванівна; Danko, NatalyaЗбірник містить тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Бізнес-моделі для сталого розвитку: виклики та цифрова трансформація» (15-16 лютого 2024 року). Конференція охопила широкий спектр напрямів інтеграції принципів сталого розвитку в план відновлення та декарбонізації економіки України, методології розробки бізнес-моделей у проєктуванні організації, кращих практик впровадження сталих бізнес-моделей у ЄС та Україні, можливостей цифрової трансформації для генерування ідей сталого бізнесу, сталих практик фінансування бізнесу та сталого розвитку та інклюзії в освіті. Збірник стане вагомим джерелом інформації для всіх, хто зацікавлений у сталому розвитку України та Європейського Союзу і прагне ознайомитися з новими дослідженнями та ідеями науковців. Матеріали друкуються в авторській редакції мовою оригіналу. Відповідальність за зміст матеріалів несуть автори.Документ Factors of sustainable intensification in agriculture of Ukraine: evidence from the enterprises of the Kharkivska oblast(Мукачево: Вид-во МДУ, 2021) Strapchuk, Svitlana І.; Mykolenko, Olena P.; Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена ПетрівнаReducing the negative impact of agricultural enterprises' activities on the environment with an increase in food demand can be achieved by implementing sustainable intensification measures, where the key measure is an increase in crop yields while reducing the use of resources. The purpose of this study is to identify the factors of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine by building a model of the interdependence of yield on the level of diversity of agricultural crops, application of organic fertilisers, availability of animal husbandry on the farm, labour costs, mineral fertilisers and depreciation, the use of fuel materials per 1 ha and the level of payback of costs. During the scientific study, a sample of 516 enterprises of the Kharkivska Oblast that grow agricultural products was processed; some of them are engaged in animal husbandry. Using the correlation and regression analysis method, data was analysed and processed using specialised Microsoft Excel and SPSS 21 software. The paper presents a model of the dependence of the yield of agricultural enterprises of the Kharkivska Oblast on numerous factors that were selected based on the theoretical provisions of the sustainable intensification of agriculture. It was found out that the diversity of agricultural crops, the application of organic fertilisers, the availability of animal husbandry on the farm, and labour costs are considerable factors and have both a positive and negative impact on yield. The model applied the effect of interaction between two factors, which showed the greatest impact on the dependent variable. The study provides reasoning for the availability of the highest yield among enterprises that additionally engage in economic activities for raising animals, as well as specialise in the production of various crops. The practical significance of the results obtained lies in the provision of proposals on the areas of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine. Зниження негативного впливу діяльності підприємств сільського господарства на навколишнє середовище за умови зростання потреби в продовольстві може бути забезпечене шляхом впровадження заходів сталої інтенсифікації, де ключовим вимірником є збільшення урожайності культур за умови зменшення використання ресурсів. Метою дослідження є виявлення чинників сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України шляхом побудови моделі взаємозалежності урожайності від рівня різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявності тваринництва у господарстві, витрат на оплату праці, мінеральні добрива та амортизацію, використання паливних матеріалів на 1 га та рівня окупності витрат. Під час проведення наукового дослідження опрацьовано вибірку з 516 підприємств Харківської області, що вирощують сільськогосподарську продукцію; деякі з них займаються тваринництвом. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу здійснено аналіз та обробку даних з використанням спеціалізованих програм Microsoft Excel та SPSS 21. У роботі представлено модель залежності урожайності сільськогосподарських підприємств Харківської області від низки чинників, які були обрані, спираючись на теоретичні положення сталої інтенсифікації сільського господарства. З’ясовано, що різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявність тваринництва в господарстві, витрати на оплату праці є значущими чинниками та здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на урожайність. У моделі було застосовано ефект взаємодії двох чинників, який продемонстрував найбільший вплив на залежну змінну. Обґрунтовано наявність найвищої урожайності у підприємств, що додатково здійснюють господарську діяльність з вирощування тварин, а також спеціалізуються на виробництві різноманітних культур. Практична значущість отриманих результатів полягає в наданні пропозицій щодо напрямів сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України.Документ Algorithm for selecting alternative strategiesfor sustainable intensification of agricultural enterprises(2022) Strapchuk, Svitlana І.; Mykolenko, Olena P.; Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена ПетрівнаGrowing food shortage encourage businesses to increase yields, mainly through extensive capacity building. However, this path often leads to a negative impact on the environment and does not consider social issues. Increasing yields requires the implementation of strategies for sustainable agricultural development and intensification of production. Selecting such strategies at the level of agricultural enterprises requires their classification and analysis. The purpose of the study is to group agrarian enterprises in Kharkiv Oblast and identify clusters with high potential for the implementation of alternative strategies for sustainable intensification. Based on the concept proposed by J. Pretty, the study classifies enterprises by the ecological and economic, socio-economic and environmental dimensions on the basis of such factors as crop diversity, depreciation, organic fertiliser application, labour costs, use of mineral fertilisers, fuel materials per hectare of land. Data from 514 agricultural production enterprises in Kharkiv Oblast in 2019 and 510 enterprises in 2020 were used for the categorisation. The data were processed through a cluster analysis method using specialised Microsoft Excel and SPSS21 software. The study presents an algorithm for choosing strategies for sustainable development and sustainable intensification of agricultural enterprises based on cluster analysis. Classification of enterprises by the level of diversity of agricultural crops, application of organic fertilisers, labour costs, application of mineral fertilisers, depreciation level, fuel materials per hectare of land allowed identifying agricultural enterprises that have the greatest potential to implement sustainable intensification practices from the proposed alternatives. The introduction of integrated pest management tools has been suggested for companies that consume significant amounts of mineral fertilisers and fuels and lubricants. The practical significance of the findings lies in providing recommendations for selecting sustainable intensification strategies depending on the level of enterprise yields, the amount of mineral fertiliser and fuel and lubricants used, the diversity of crops, etc. Зростаючі потреби у продуктах харчування спонукають підприємства до збільшення урожайності, здебільшого за рахунок екстенсивного нарощування потенціалу. Проте такий шлях нерідко призводить до негативного впливу на навколишнє середовище та не враховує соціальні проблеми. Збільшення врожайності потребує імплементації стратегій сталого розвитку сільського господарства та сталої інтенсифікації виробництва. Обрання таких стратегій на рівні аграрних підприємств вимагає їх класифікації та аналізу. Метою дослідження є групування аграрних підприємств Харківської області та виокремлення кластерів з найвищим потенціалом до впровадження альтернативних стратегій сталої інтенсифікації. Спираючись на концепцію, запропоновану Дж. Претті, в дослідженні було здійснено класифікацію підприємств у еколого-економічному, соціально-економічному та екологічному вимірах за такими факторами, як: рівень різноманіття сільськогосподарських культур, амортизації, внесення органічних добрив, витрати на оплату праці, застосування мінеральних добрив, паливних матеріалів на 1 га площі землі. Для групування було використано дані 514 підприємств Харківської області у 2019 році та 510 підприємств у 2020 році, що вирощували сільськогосподарську продукцію. За допомогою методу кластерного аналізу здійснено обробку даних з використанням спеціалізованих програм Microsoft Excel та SPSS21. У роботі представлено алгоритм обрання стратегій сталого розвитку та сталої інтенсифікації аграрних підприємств, спираючись на кластерний аналіз. Класифікація підприємств за рівнем різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, витрат на оплату праці, застосування мінеральних добрив, рівня амортизації, використання паливних матеріалів на 1 га площі землі дозволила виокремити аграрні підприємства, що мають найбільший потенціал до впровадження практик сталої інтенсифікації із запропонованих альтернатив. Для підприємств, які споживають значні обсяги мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів, запропоновано впровадження інструментів інтегрованого pest-менеджменту. Практична значущість отриманих результатів полягає у наданні пропозицій щодо вибору стратегій сталої інтенсифікації виробництва в залежності від рівня урожайності підприємств, обсягів застосування мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів, різноманіття сільськогосподарських культур тощо.