Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/39
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Pattern formation of business conditions in domestic market of crop production(2016) Strapchuk, Svitlana І.The purpose of the article is to detect crop production on agricultural enterprises clusters at a price by defining their amplitude of price fluctuations. Methodology. The study is based on grouping of statistical data from agricultural enterprises using cluster analysis, followed by reliability evaluation of pre-selected clusters by t-test and charting the scope by the selected index. Cluster analysis of agricultural enterprises in Ukraine has been conducted using "STATISTICA" program. Distance between clusters was calculated as the Euclidean distance. The object of the study was data on the prices for agricultural enterprises by regions of Ukraine in 2013. As a result, an appropriate number of groups according to the produce types in the regions of Ukraine, plane in market prices, have been determined. The process of consistent combination of objects in clusters is shown in the graphs as agglomerative clustering dendrogram of the regions of Ukraine for such products as wheat, grain corn and sunflower seeds. In general, there have been examined: 7311 businesses growing wheat, 5034 – growing corn and 6124 companies growing sunflower. Results. During a year-long study of price fluctuations in agricultural enterprises within regions of Ukraine similarities in nature of absolute and relative changes in the formed clusters were established. Four clusters on wheat, five clusters on corn, three clusters on sunflower seeds have been allocated during the study. The study of the selected groups confirms significant differences between them and allows the sectors and enterprises of the cluster with high variability of prices to build their own marketing strategy based on the position of expectations and search for sale options according to the most favorable price. Practical value. The established differences on the selected clusters make it possible to forecast the price situation in various regions of Ukraine in terms of its differences from average by clusters for each product. Accordingly, it will enable specific producers to define the marketing strategy for pricing in the region for each product. Value/originality. The data on groups of growing crops permit to select forecast marketing strategies or rapid sale according to the prevailing prices.Документ Factors of sustainable intensification in agriculture of Ukraine: evidence from the enterprises of the Kharkivska oblast(Мукачево: Вид-во МДУ, 2021) Strapchuk, Svitlana І.; Mykolenko, Olena P.; Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена ПетрівнаReducing the negative impact of agricultural enterprises' activities on the environment with an increase in food demand can be achieved by implementing sustainable intensification measures, where the key measure is an increase in crop yields while reducing the use of resources. The purpose of this study is to identify the factors of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine by building a model of the interdependence of yield on the level of diversity of agricultural crops, application of organic fertilisers, availability of animal husbandry on the farm, labour costs, mineral fertilisers and depreciation, the use of fuel materials per 1 ha and the level of payback of costs. During the scientific study, a sample of 516 enterprises of the Kharkivska Oblast that grow agricultural products was processed; some of them are engaged in animal husbandry. Using the correlation and regression analysis method, data was analysed and processed using specialised Microsoft Excel and SPSS 21 software. The paper presents a model of the dependence of the yield of agricultural enterprises of the Kharkivska Oblast on numerous factors that were selected based on the theoretical provisions of the sustainable intensification of agriculture. It was found out that the diversity of agricultural crops, the application of organic fertilisers, the availability of animal husbandry on the farm, and labour costs are considerable factors and have both a positive and negative impact on yield. The model applied the effect of interaction between two factors, which showed the greatest impact on the dependent variable. The study provides reasoning for the availability of the highest yield among enterprises that additionally engage in economic activities for raising animals, as well as specialise in the production of various crops. The practical significance of the results obtained lies in the provision of proposals on the areas of sustainable intensification of agricultural enterprises in Ukraine. Зниження негативного впливу діяльності підприємств сільського господарства на навколишнє середовище за умови зростання потреби в продовольстві може бути забезпечене шляхом впровадження заходів сталої інтенсифікації, де ключовим вимірником є збільшення урожайності культур за умови зменшення використання ресурсів. Метою дослідження є виявлення чинників сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України шляхом побудови моделі взаємозалежності урожайності від рівня різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявності тваринництва у господарстві, витрат на оплату праці, мінеральні добрива та амортизацію, використання паливних матеріалів на 1 га та рівня окупності витрат. Під час проведення наукового дослідження опрацьовано вибірку з 516 підприємств Харківської області, що вирощують сільськогосподарську продукцію; деякі з них займаються тваринництвом. За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу здійснено аналіз та обробку даних з використанням спеціалізованих програм Microsoft Excel та SPSS 21. У роботі представлено модель залежності урожайності сільськогосподарських підприємств Харківської області від низки чинників, які були обрані, спираючись на теоретичні положення сталої інтенсифікації сільського господарства. З’ясовано, що різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, наявність тваринництва в господарстві, витрати на оплату праці є значущими чинниками та здійснюють як позитивний, так і негативний вплив на урожайність. У моделі було застосовано ефект взаємодії двох чинників, який продемонстрував найбільший вплив на залежну змінну. Обґрунтовано наявність найвищої урожайності у підприємств, що додатково здійснюють господарську діяльність з вирощування тварин, а також спеціалізуються на виробництві різноманітних культур. Практична значущість отриманих результатів полягає в наданні пропозицій щодо напрямів сталої інтенсифікації сільськогосподарських підприємств України.Документ Level of ecological and economic diversification: a methodology for assessing the sustainability of agricultural enterprises(2021) Strapchuk, Svitlana І.; Страпчук, Світлана ІванівнаAs a global initiative within the framework of the United Nations Environment Programme framework, the Economics of Ecosystems and Biodiversity emphasises the importance of applying a systematic approach to the assessment of Natural Resources and the need to introduce new forms of economic growth to the sustainable development of enterprises. Existing management practices of agricultural enterprises, such as monoculture, create a constant monotonous load on the soil and lead to a decrease in humus content, contribute to erosion, but remain highly profitable. Changing the forms of economic growth in favour of introducing sustainable practices such as organic production, sustainable intensification, and eco-production requires appropriate sources of financing, a high level of environmental awareness, and comprehensive methods for assessing environmental and economic factors. The purpose of the study is to substantiate a methodological approach to a comprehensive assessment of the ecological and economic diversification of an enterprise based on the principles of sustainable development, which allows taking into account the level of diversity of cultivated crops in relation to the structure of marketable products. To achieve this goal, statistical information on the activities of agricultural enterprises in the Kharkivska Oblast was used, as well as monographic, graphical and statistical methods of research. Data analysis and processing were performed using specialised software: Microsoft Excel and Statistica 10. The study presents the developed and tested coefficient of ecological and economic diversification, which allows assessing the level of agrobiodiversity of sown areas and marketable products of agricultural enterprises based on the management results for 2019. The coefficient is based on information theory in the context of applying the Shannon-Weaver index. As a result of the search for the relationship between the coefficient of ecological and economic diversification and profit per 1 hectare, the statement about the gradual loss of profitability during the growth of the number of types of crops is confirmed. However, there are enterprises that maintain profitability during the expansion of the acreage structure. The practical significance of the findings obtained is allows assessing the possibility of adapting the structure of acreage to market conditions, taking into account environmental and economic factors. Економіка екосистем та біорізноманіття як глобальна ініціатива у межах Програми ООН з охорони навколишнього середовища підкреслює важливість застосування системного підходу до оцінювання природних ресурсів та необхідність впровадження нових форм економічного зростання, що забезпечить сталий розвиток підприємств. Наявні практики господарювання сільськогосподарських підприємств, такі як монокультура, створюють постійне одноманітне навантаження на ґрунти та призводять до зменшення вмісту гумусу, сприяють ерозії, проте залишаються високоприбутковими. Зміна форм економічного зростання на користь впровадження сталих практик на зразок органічного виробництва, сталої інтенсифікації, ековиробництва потребує відповідних джерел фінансування, високого рівня екологічної свідомості та комплексних методик оцінювання еколого-економічних чинників. Метою дослідження є обґрунтування методичного підходу до комплексної оцінки еколого-економічної диверсифікації підприємства на основі принципів сталого розвитку, що дозволяє врахувати рівень різноманіття вирощуваних культур у взаємозв’язку зі структурою товарної продукції. Для досягнення мети були використані дані діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області, а також монографічний, графічний та статистичний методи дослідження. Аналіз та обробка даних здійснювалися за допомогою спеціалізованих програм Microsoft Excel та Statistica 10. У роботі представлено розроблений та апробований коефіцієнт еколого-економічної диверсифікації, що дозволяє оцінити рівень агробіорізноманіття посівних площ та товарної продукції сільськогосподарських підприємств за результатами господарювання за 2019 рік. В основу коефіцієнта покладена теорія інформації в контексті застосування індексу Шеннона-Уівера. Унаслідок пошуку залежності між коефіцієнтом еколого-економічної диверсифікації та прибутком у розрахунку на 1 га, твердження щодо поступової втрати прибутковості під час зростання кількості видів вирощуваних сільськогосподарських культур підтверджено. Проте існують підприємства, які під час розширення структури посівних площ утримують прибутковість. Практична значимість отриманих результатів полягає в оцінці можливості адаптації структури посівних площ до ринкових умов із урахуванням екологічних та економічних чинників.Документ Дослідження циркулярної моделі забезпечення сталого розвитку сільського господарства(2020) Strapchuk, Svitlana І.; Страпчук, Світлана ІванівнаАктуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку рівноваги між підсистемами сталого розвитку економіки шляхом визначення раціональної структури, регулювання міжгалузевих зв’язків та забезпечення можливостей реалізації прогресивних зрушень. Метою статті є дослідження збалансованості структурних змін в економіці України та їх роль у забезпеченні сталого розвитку галузі сільського господарства. Обрано для визначення існуючих ринкових взаємозв’язків модель міжгалузевого балансу, який надає змогу в межах однієї математичної моделі прогнозувати розвиток усіх галузей реальної економіки та сільського господарства зокрема. Спираючись на різні погляди науковців щодо перспектив економічного зростання України, визначено нагальну потребу у високих темпах структурної перебудови економіки. В роботах науковців встановлено ефект послаблення економічного зростання через структурне спрощення. В цьому контексті викликає занепокоєння подальша спеціалізація країни на «сировинному» експорті, що може негативно позначитись у довгостроковій перспективі на ціновому факторі. Відношення проміжного споживання до загального випуску в міжгалузевому балансі України є значно вищим, ніж у розвинених країнах, що свідчить про високу витратність економіки. Окрім того, маємо значно більшу стабільність показників витратності по сільському господарству порівняно з іншими галузями. Напрями виробничого використання продукції та існуючі взаємозв’язки між основними галузями економіки можливо дослідити завдяки структурі міжгалузевого балансу, в якій вихідними (початковими) даними є показники кінцевого споживання. Структура проміжного споживання дозволяє визначити коефіцієнти прямих затрат, які є стабільними в часі та не залежать від обсягу виробництва в галузі. Однак структура прямих витрат підпорядкована впливу не повністю передбачуваних факторів, до яких належать зміни в технології та конкуренція. В роботі визначено падіння частки самозабезпеченості (циркулярності) сільського господарства у валовому випуску продукції галузі на користь зростаючої частки експорту. Стійке зростання частки експорту в структурі валового випуску галузі сільського господарства України відбувається останні сімнадцять років. Складено системи рівнянь галузей-виробників для знаходження рішень щодо оптимізації структурних зрушень в різних галузях та в сільському господарстві зокрема. Встановлено, що в умовах існуючої структури економіки необхідно шукати витоки зростання, які можуть реалізуватись через циркулярну модель сільського господарства. The relevance of the study is due to the need to find a balance between subsystems of sustainable economic development by determining the rational structure, regulation of intersectoral relations and providing opportunities for progressive changes. The aim of the article is to study the balance of structural changes in the economy of Ukraine and their role in ensuring sustainable development of the agricultural sector. The model of intersectoral balance was chosen to determine the existing market relations, which allows to forecast the development of all branches of the real economy and agriculture in particular within one mathematical model. Based on the different views of scientists on the prospects for economic growth in Ukraine, the urgent need for high rates of economic restructuring has been identified. The effect of weakening economic growth through structural simplification has been established in the researches of scientists. In this context, the country's further specialization in "raw material" exports is a matter of concern, which may have a negative impact on price factor in the long run. The ratio of intermediate consumption to total output in the intersectoral balance of Ukraine is much higher than in developed countries, which indicates the high cost of the economy. In addition, we have much greater stability of agricultural expenditure indicators compared to other industries. The ways of production use of goods and the existing relationships between the main sectors of the economy can be explored through the structure of the intersectoral balance, in which the input (initial) data are indicators of final consumption. The structure of intermediate consumption allows determining the coefficients of direct costs, which are stable over time and do not depend on the volume of production in the industry. However, the structure of direct costs is subject to the influence of not fully predictable factors, which include changes in technology and competition. The paper identifies a decline in the share of self-sufficiency (circularity) of agriculture in the gross output of the industry in favor of a growing share of exports. The share of exports in the structure of gross output of the agricultural sector of Ukraine has been steadily growing for the last seventeen years. Systems of equations of manufacturing industries have been developed to find solutions for optimizing structural changes in industries in general and in agriculture in particular. It is proposed that the current structure of the economy requires new sources of growth, which can be realized through the circular model of agriculture that can be promoted by the circularity of agriculture.Документ Algorithm for selecting alternative strategiesfor sustainable intensification of agricultural enterprises(2022) Strapchuk, Svitlana І.; Mykolenko, Olena P.; Страпчук, Світлана Іванівна; Миколенко, Олена ПетрівнаGrowing food shortage encourage businesses to increase yields, mainly through extensive capacity building. However, this path often leads to a negative impact on the environment and does not consider social issues. Increasing yields requires the implementation of strategies for sustainable agricultural development and intensification of production. Selecting such strategies at the level of agricultural enterprises requires their classification and analysis. The purpose of the study is to group agrarian enterprises in Kharkiv Oblast and identify clusters with high potential for the implementation of alternative strategies for sustainable intensification. Based on the concept proposed by J. Pretty, the study classifies enterprises by the ecological and economic, socio-economic and environmental dimensions on the basis of such factors as crop diversity, depreciation, organic fertiliser application, labour costs, use of mineral fertilisers, fuel materials per hectare of land. Data from 514 agricultural production enterprises in Kharkiv Oblast in 2019 and 510 enterprises in 2020 were used for the categorisation. The data were processed through a cluster analysis method using specialised Microsoft Excel and SPSS21 software. The study presents an algorithm for choosing strategies for sustainable development and sustainable intensification of agricultural enterprises based on cluster analysis. Classification of enterprises by the level of diversity of agricultural crops, application of organic fertilisers, labour costs, application of mineral fertilisers, depreciation level, fuel materials per hectare of land allowed identifying agricultural enterprises that have the greatest potential to implement sustainable intensification practices from the proposed alternatives. The introduction of integrated pest management tools has been suggested for companies that consume significant amounts of mineral fertilisers and fuels and lubricants. The practical significance of the findings lies in providing recommendations for selecting sustainable intensification strategies depending on the level of enterprise yields, the amount of mineral fertiliser and fuel and lubricants used, the diversity of crops, etc. Зростаючі потреби у продуктах харчування спонукають підприємства до збільшення урожайності, здебільшого за рахунок екстенсивного нарощування потенціалу. Проте такий шлях нерідко призводить до негативного впливу на навколишнє середовище та не враховує соціальні проблеми. Збільшення врожайності потребує імплементації стратегій сталого розвитку сільського господарства та сталої інтенсифікації виробництва. Обрання таких стратегій на рівні аграрних підприємств вимагає їх класифікації та аналізу. Метою дослідження є групування аграрних підприємств Харківської області та виокремлення кластерів з найвищим потенціалом до впровадження альтернативних стратегій сталої інтенсифікації. Спираючись на концепцію, запропоновану Дж. Претті, в дослідженні було здійснено класифікацію підприємств у еколого-економічному, соціально-економічному та екологічному вимірах за такими факторами, як: рівень різноманіття сільськогосподарських культур, амортизації, внесення органічних добрив, витрати на оплату праці, застосування мінеральних добрив, паливних матеріалів на 1 га площі землі. Для групування було використано дані 514 підприємств Харківської області у 2019 році та 510 підприємств у 2020 році, що вирощували сільськогосподарську продукцію. За допомогою методу кластерного аналізу здійснено обробку даних з використанням спеціалізованих програм Microsoft Excel та SPSS21. У роботі представлено алгоритм обрання стратегій сталого розвитку та сталої інтенсифікації аграрних підприємств, спираючись на кластерний аналіз. Класифікація підприємств за рівнем різноманіття сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив, витрат на оплату праці, застосування мінеральних добрив, рівня амортизації, використання паливних матеріалів на 1 га площі землі дозволила виокремити аграрні підприємства, що мають найбільший потенціал до впровадження практик сталої інтенсифікації із запропонованих альтернатив. Для підприємств, які споживають значні обсяги мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів, запропоновано впровадження інструментів інтегрованого pest-менеджменту. Практична значущість отриманих результатів полягає у наданні пропозицій щодо вибору стратегій сталої інтенсифікації виробництва в залежності від рівня урожайності підприємств, обсягів застосування мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів, різноманіття сільськогосподарських культур тощо.