Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/39
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Сталий розвиток та циркулярна економіка: порівняння концепцій(2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.У статті здійснено порівняння двох концепцій - сталого розвитку та циркулярної економіки для встановлення розбіжностей та взаємозв’язків між ними. Проведений аналіз наукових публікацій дозволив систематизувати та логічно ув’язати хронологію суджень щодо тлумачення терміну «циркулярна економіка» як окремо, так і в контексті сталості. Визначено та систематизовано екологічні обмеження, технологічні та культурні бар’єри використання принципів циркулярної економіки. Наведено перелік рис концепцій, що підтверджують їх часткову контекстну подібність. Проаналізовані існуючі в науковій літературі відмінності є підтвердженням багатоконтекстності сталого розвитку та його широкої інституціоналізації, натомість операціоналізація циркулярної економіки надає чіткі напрями її реалізації. The article compares two the concept of sustainable development and the circular economy to establish differences and relationships between them. The analysis of scientific publications allowed to systematize and follow the chronology of judgments on the interpretation of the term "circular economy" in the context of sustainability and separately. Environmental constraints, technological and cultural barriers to the use of circular economy principles have been identified and systematized. A list of similar features of the concepts, which confirms their partial contextual similarity, is suggested. Based on the results of comparing the conceptual foundations of sustainable development and the circular economy, we have found that the circular economy is one of the operational concepts of sustainable business 2.0, the catalyst for the reconstruction of management methods and the most powerful base for sustainability. The concept of circular economy was suggested mainly by practitioners and could enable business community to consider principles of sustainable development. Based on relevant academic researches, we consider the circular economy as a recovery system, where the use of primary sources, wastes and energy sources is minimized through the narrowing material and energy flows with regard to the culture of sustainable consumption. Low prices for primary resources are the reason for the further development of linear products that result in a lack of awareness and consumer interest in the products of the circular economy, as the latter require significant funding. Thus, we consider sustainability as the achievement of system balance level of economic indicators, social inclusion and care for the environment for the benefit of present and future generations. The differences in the scientific literature confirm the multi-context of sustainable development and its broad institutionalization, while the operationalization of the circular economy provides directions for its implementation.Документ Сталий розвиток сільськогосподарських підприємств: економічний вимір(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Актуальність дослідження обумовлена необхідністю діагностики прогресу економічної складової сталого розвитку сільськогосподарського сектора. Здійснено моніторинг індикаторів відповідних цілей сталого розвитку в національній системі ЦСР. Досліджено динаміку показників ефективності та інтенсивності галузі сільського господарства України за декілька років. Отримані результати дозволяють виявляти актуальні проблеми, визначати пріоритетність вирішення завдань економічної політики в галузі сільського господарства на різних рівнях. The relevance of the study is due to the need to diagnose the progress of economic pillar of sustainable development in agricultural sector. The indicators of relevant goals of sustainable development in the national system of SDG have been monitored. The dynamics of efficiency and intensity indicators of agricultural sector of Ukraine over several years has been studied. The results allow identifying current problems, determining the priority of solving the issues of economic policy in the field of agriculture at different levels.Документ Соціальна складова сталого розвитку сільськогосподарських підприємств(2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Актуальність питання розвитку бізнесу у довгостроковій перспективі обумовлена необхідністю підвищення обізнаності залучених сторін про соціальні проблеми в сільському господарстві. Метою дослідження є оцінка досяжності індикаторів соціальної складової за Цілями сталого розвитку (ЦСР) на макрорівні а також аналіз соціальних показників агрохолдингів, спираючись на кейсовий метод, що забезпечить краще розуміння процесів прийняття рішень на рівні підприємств, зацікавлених у сталому розвитку. Аналіз індикаторів за цілями сталого розвитку на рівні країни та регіону дозволив отримати узагальнену інформацію про стан та рівень досяжності певних встановлених орієнтирів для формування подальших сценаріїв розвитку галузі сільського господарства. Утримання життєздатних сільських територій є однією з ключових стратегічних цілей сільського господарства. Для її досягнення потрібно краще розуміти процес прийняття рішень, пов’язаний із проблемами соціальної сталості, встановити взаємообумовлений вплив соціальної, економічної та екологічної складових та взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку. Встановлено, що більшість досліджень щодо оцінювання соціального виміру пов’язана із забезпеченням гідних умов праці, задоволення потреб та гарантуванням прав найманих працівників, наявністю соціальних гарантій, можливостями підвищення кваліфікації тощо. Однак оцінки переважно зводяться до якісних параметрів, що унеможливлює подальшу порівнюваність з іншими об’єктами дослідження та носить емпіричний характер. Один із концептуальних підходів, який покладено в основу вивчення досвіду оцінювання компаніями соціальних показників, базується на стандартах GRI та стосується підприємств, що подають нефінансову звітність. Аналіз діяльності операторів аграрного ринку на прикладі двох агрохолдингів, що подають нефінансову звітність впродовж декількох років, дозволив встановити якісні та кількісні зміни соціального виміру. Зроблено висновки щодо багаторівневості процесу вибору переліку показників, який узгоджено зі стандартами GRI, проте в кожному конкретному випадку він набуває особливого характеру та стосується розкриття інформації про гарантоване дотримання законних вимог щодо праці, навчання та розвитку персоналу, формування кадрового резерву, охорони праці та безпеки, включаючи відповідне страхування, фінансування спортивних ініціатив працівників, можливості надання матеріальної допомоги та винагороди працівникам тощо. The relevance of business development in the long run is due to the need to raise awareness of stakeholders about social problems in agriculture. The aim of the study is to assess the achievement of indicators of the social pillar of the Sustainable Development Goals (SDGs) at the macro level and to analyze the social performance of agricultural holdings, based on the case method, which will provide a better understanding of decision-making processes at the level of enterprises. The analysis of indicators of SDGs at the level of country and region allowed to obtain generalized information on the state and level of achievement of certain established goals for designing scenarios for the development of agricultural sector. Maintaining viable rural areas is one of the key strategic goals of agriculture. To achieve this, we need to understand the decision-making process related to the problems of social sustainability, to establish the interdependent impact of social, economic and environmental pillars and the relationship between SDGs. It has been established that most research on the assessment of social dimension suggests ensuring good working conditions, meeting the needs and guaranteeing the rights of employees, the availability of social guarantees, training opportunities, etc. However, the estimates are mainly limited to qualitative parameters, which makes it impossible to compare them with other indicators. One of the conceptual approaches, which is the basis for studying the experience of companies in the assessment of social indicators, is based on GRI standards and applies to companies that make non-financial statements. The analysis of agricultural market operators that involve two agricultural holdings, which have made non-financial statements for several years, has revealed qualitative and quantitative changes in the social dimension. As a result, we have made a conclusion about multilevel process of selecting the list of indicators, which is consistent with GRI standards. However, in each case it contributes to the disclosure of information on guaranteed compliance with legal requirements for labor, training and staff development, staffing, health and safety, including appropriate insurance, financing of employees' sports initiatives, opportunities to provide material assistance and remuneration to employees, etc.Документ Система показників оцінки ефективності стратегій циркулярної економіки в аграрному секторі(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Посилений інтерес до концепції циркулярної економіки викликаний передбачуваними перевагами в контексті сталого розвитку. Однак загальноприйнятої системи моніторингу допоки що не існує, а науковий світ спирається на значну кількість підходів до вимірювання ефективності стратегій циркулярної економіки. Зумовлено це впровадженням принципів циркулярної економіки на рівні чинних нормативно-правових актів у політиці Китаю, Африки, Європейського Союзу та США. Відповідно досліджуваний перелік показників, що дозволяють оцінити її ефективність, є досить широким і враховує особливості розвитку економіки та її секторів. Особливий інтерес даного дослідження зосереджено на аграрному секторі. Аналіз наукових праць дозволяє виокремити в аграрному секторі стратегії звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів, оцінка яких потребує відповідних систем індикаторів у контексті різних вимірів сталого розвитку. Ефективні стратегії циркулярної економіки в сільському господарстві потенційно можуть включати набір показників, що спроможні оцінити рівень впливу виробництва на екологію, врахувати соціальні аспекти, визначити рівень інформатизації, матеріаломісткість та енергомісткість продукції. У результаті дослідження було здійснено огляд існуючих систем показників циркулярної економіки в аграрному секторі, які розподілено за стратегіями звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів у контексті технічного, екологічного, економічного та соціального вимірів сталості. Подальші дослідження пов’язані з оглядом існуючих бізнес-моделей сільськогосподарських підприємств, що опираються на показники на основі стратегій циркулярної економіки та вимірів сталого розвитку. The increased interest in the conception of circular economy is caused by predictable advantages in the context of sustainable development. However, the generally accepted monitoring system does not exist, and the scientific world relies on a significant number of approaches to measuring the efficiency of circular economy strategies. This is caused by the introduction of circular economy principles at the level of current regulations in the policy of China, Africa, the European Union and the United States. Accordingly, the studied list of indicators that allow to evaluate its efficiency is quite wide and takes into account the development peculiarities of both economy and its sectors. Of particular interest to this study is the agrarian sector. The analysis of scientific papers allowed to distinguish in the agricultural sector strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles, the evaluation of which requires appropriate indicator systems in the context of various dimensions of sustainable development. Efficient strategies of circular economy in agriculture can potentially include a set of indicators that are able to assess the level of impact of production on the environment, take into account social aspects, determine the level of informatization, material capacity and energy capacity of products. As a result of the research, an overview of the existing systems of indicators of circular economy in the agrarian sector was carried out, which were divided according to strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles in the context of technical, ecological, economic and social dimensions of sustainability. Further researches are related to the review of existing business models of agricultural enterprises, referred to the indicators based on circular economy strategies and measurements of sustainable development.Документ Механізм забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств на засадах циркулярної економіки(2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Відсутність системного підходу до визначення економічного змісту механізму забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств потребує вдосконалення теоретико-методологічних засад, з’ясування його основних елементів, їх еволюції, взаємоузгодження з реаліями практики та взаємозв’язку окремих ланок, елементів та інструментів. Метою дослідження є розробка науково-практичних підходів до формування механізму забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств України, спираючись на стратегії циркулярної економіки з урахуванням дії економічних законів, глобальних тенденцій розвитку нових концепцій в управлінні сталим бізнесом шляхом узагальнення світової практики удосконалення державного регулювання сталого розвитку сільського господарства. Дане дослідження сприяє формуванню системного бачення процесу сталого розвитку аграрних підприємств, пов’язаного з впровадженням стратегій циркулярної економіки в сільському господарстві. Результати підтверджують, що принципи циркулярної економіки можуть бути реалізовані завдяки ефективному поєднанню державного регулювання через правові аспекти, що включають розвиток організаційно-правових форм, державну підтримку виробників, забезпечення якості та безпечності продукції та управлінські важелі цінової, кредитної, податкової та інвестиційної політик. Заходи забезпечення сталого розвитку з боку аграрних підприємств реалізуються через інструменти циркулярної економіки та включають залучення ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій; впровадження корпоративного екологічного менеджменту; інвестиції підприємства у сталі практики ведення сільського господарства; використання стратегії прогресивної інтеграції; зменшення матеріало- та енергомісткості виробництва і відходів, їх подальшої утилізації; використання грантових можливостей підприємства; застосування інноваційних маркетингових і цифрових технологій у виробництві та реалізації продукції; використання переваг приватного партнерства та розвиток відповідних бізнес-моделей. The lack of a systematic approach to determining the economic content of the mechanism for sustainable development of agricultural enterprises requires improving theoretical and methodological principles, clarifying its basic elements, their evolution, coordination with the practice and interdependence of individual components and tools. The aim of the study is to develop scientific and practical approaches to the design of a sustainable development mechanism of agricultural enterprises of Ukraine, based on the strategy of circular economy, with regard to economic laws, global trends and new concepts in sustainable business management through generalization of the world practices of improving state regulation of sustainable agriculture. This study contributes to the development of a systematic view on sustainable development process of agricultural enterprises, relate to the implementation of circular economy strategies in agriculture. The results confirm that the principles of circular economy can be implemented through an effective combination of government regulation through legal aspects, including the development of organizational and legal forms, state support for producers, product quality and safety and management, levers of pricing, credit, tax and investment policies. Agricultural enterprises implement principles of sustainable development through the tools of the circular economy; they include the involvement of resource-saving and environmentally friendly technologies; introduction of corporate environmental management; enterprise investments in sustainable agricultural practices; use of the strategy of progressive integration; reduction of material and energy consumption, as well as production wastes, their further utilization; use of grant opportunities; application of innovative marketing and digital technologies in the production and sale of products; use of the benefits of private partnerships and the development of appropriate business models.Документ Екологічна складова сталого розвитку сільського господарства(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Мета статті полягає в дослідженні екологічних індикаторів сталого розвитку сільського господарства на основі систематизації статистичних даних у динаміці та визначення характерних ознак екологічної загрози, спричиненої діяльністю суб’єктів господарювання. Встановлено, що, згідно з концепцією потрійного критерію Дж. Елкінгтона, екологічну складову сталого розвитку, на рівні із економічною та соціальною, покладено в основу розробки національних індикаторів, визначених Цілями сталого розвитку (ЦСР) до 2030 р. Опитування, проведені Світовим економічним форумом, свідчать про випереджаючі позиції екологічних глобальних ризиків, пов’язаних із екстремальними погодними явищами, невдачами в боротьбі зі змінами клімату, природними стихійними лихами, зниженням біологічного різноманіття та природніми лихами, викликаними суб’єктами господарювання. У результаті дослідження було виокремлено дві групи екологічних індикаторів сталого розвитку сільського господарства, пов’язаних з оцінюванням якості ґрунту та біорізноманіття, які виражені у ЦСР 6, 13 і 15. Подальший аналіз фактичного виконання завдань у розрізі Цілей дозволяє оцінити ступінь їх досяжності в найближчій перспективі. Високий рівень розораності площ, неконтрольоване використання добрив і лінійні моделі господарювання, що продукують відходи, є причинами зростання викидів парникових газів, зниження балансу гумусу та поживних речовин. Поступова заміна лінійних моделей на циклічні може сприяти регенерації природного капіталу. Подальші дослідження пов’язані з переглядом ефективності використання ресурсів, пошуком шляхів зменшення обсягів відходів, а також застосування на локальному рівні концепції циркулярної економіки. The article is aimed at studying the ecological indicators of sustainable development of agriculture on the basis of systematization of statistical data in dynamics and determination of characteristic signs of ecological threat caused by the activities of economic entities. It is determined that, according to the conception of triple criterion by J. Elkington, the ecological component of sustainable development, on a par with economic and social, comprised the basis for the development of national indicators as defined by the Sustainable Development Goals (SDGs) by 2030. The surveys conducted by the World Economic Forum indicate a pre-emptive positions of ecological global risks associated with extreme weather events, failures in the fight against climate change, natural natural disasters, decreased biodiversity, and the natural disasters caused by economic actors. As a result of the study, two groups of ecological indicators of sustainable development of agriculture are distinguished as related to the estimation of soil quality and biodiversity, which are expressed in SDGs 6, 13 and 15. Further analysis of the actual implementation of tasks in the context of the Goals allows to assess the degree of their reach in the near future. High levels of area plowing, uncontrolled use of fertilizers and linear waste-producing economic management models are the reasons for the increase in greenhouse gas emissions, a decrease in the balance of humus and nutrients. Gradual replacement of linear models with cyclic models can facilitate a regeneration of natural capital. Further research is related to the revision of the efficiency of resource use, the search for ways to reduce waste volume, as well as the application of the conception of circular economy at the local level.