Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/39
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Соціальна складова сталого розвитку сільськогосподарських підприємств(2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Актуальність питання розвитку бізнесу у довгостроковій перспективі обумовлена необхідністю підвищення обізнаності залучених сторін про соціальні проблеми в сільському господарстві. Метою дослідження є оцінка досяжності індикаторів соціальної складової за Цілями сталого розвитку (ЦСР) на макрорівні а також аналіз соціальних показників агрохолдингів, спираючись на кейсовий метод, що забезпечить краще розуміння процесів прийняття рішень на рівні підприємств, зацікавлених у сталому розвитку. Аналіз індикаторів за цілями сталого розвитку на рівні країни та регіону дозволив отримати узагальнену інформацію про стан та рівень досяжності певних встановлених орієнтирів для формування подальших сценаріїв розвитку галузі сільського господарства. Утримання життєздатних сільських територій є однією з ключових стратегічних цілей сільського господарства. Для її досягнення потрібно краще розуміти процес прийняття рішень, пов’язаний із проблемами соціальної сталості, встановити взаємообумовлений вплив соціальної, економічної та екологічної складових та взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку. Встановлено, що більшість досліджень щодо оцінювання соціального виміру пов’язана із забезпеченням гідних умов праці, задоволення потреб та гарантуванням прав найманих працівників, наявністю соціальних гарантій, можливостями підвищення кваліфікації тощо. Однак оцінки переважно зводяться до якісних параметрів, що унеможливлює подальшу порівнюваність з іншими об’єктами дослідження та носить емпіричний характер. Один із концептуальних підходів, який покладено в основу вивчення досвіду оцінювання компаніями соціальних показників, базується на стандартах GRI та стосується підприємств, що подають нефінансову звітність. Аналіз діяльності операторів аграрного ринку на прикладі двох агрохолдингів, що подають нефінансову звітність впродовж декількох років, дозволив встановити якісні та кількісні зміни соціального виміру. Зроблено висновки щодо багаторівневості процесу вибору переліку показників, який узгоджено зі стандартами GRI, проте в кожному конкретному випадку він набуває особливого характеру та стосується розкриття інформації про гарантоване дотримання законних вимог щодо праці, навчання та розвитку персоналу, формування кадрового резерву, охорони праці та безпеки, включаючи відповідне страхування, фінансування спортивних ініціатив працівників, можливості надання матеріальної допомоги та винагороди працівникам тощо. The relevance of business development in the long run is due to the need to raise awareness of stakeholders about social problems in agriculture. The aim of the study is to assess the achievement of indicators of the social pillar of the Sustainable Development Goals (SDGs) at the macro level and to analyze the social performance of agricultural holdings, based on the case method, which will provide a better understanding of decision-making processes at the level of enterprises. The analysis of indicators of SDGs at the level of country and region allowed to obtain generalized information on the state and level of achievement of certain established goals for designing scenarios for the development of agricultural sector. Maintaining viable rural areas is one of the key strategic goals of agriculture. To achieve this, we need to understand the decision-making process related to the problems of social sustainability, to establish the interdependent impact of social, economic and environmental pillars and the relationship between SDGs. It has been established that most research on the assessment of social dimension suggests ensuring good working conditions, meeting the needs and guaranteeing the rights of employees, the availability of social guarantees, training opportunities, etc. However, the estimates are mainly limited to qualitative parameters, which makes it impossible to compare them with other indicators. One of the conceptual approaches, which is the basis for studying the experience of companies in the assessment of social indicators, is based on GRI standards and applies to companies that make non-financial statements. The analysis of agricultural market operators that involve two agricultural holdings, which have made non-financial statements for several years, has revealed qualitative and quantitative changes in the social dimension. As a result, we have made a conclusion about multilevel process of selecting the list of indicators, which is consistent with GRI standards. However, in each case it contributes to the disclosure of information on guaranteed compliance with legal requirements for labor, training and staff development, staffing, health and safety, including appropriate insurance, financing of employees' sports initiatives, opportunities to provide material assistance and remuneration to employees, etc.Документ Система показників оцінки ефективності стратегій циркулярної економіки в аграрному секторі(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Посилений інтерес до концепції циркулярної економіки викликаний передбачуваними перевагами в контексті сталого розвитку. Однак загальноприйнятої системи моніторингу допоки що не існує, а науковий світ спирається на значну кількість підходів до вимірювання ефективності стратегій циркулярної економіки. Зумовлено це впровадженням принципів циркулярної економіки на рівні чинних нормативно-правових актів у політиці Китаю, Африки, Європейського Союзу та США. Відповідно досліджуваний перелік показників, що дозволяють оцінити її ефективність, є досить широким і враховує особливості розвитку економіки та її секторів. Особливий інтерес даного дослідження зосереджено на аграрному секторі. Аналіз наукових праць дозволяє виокремити в аграрному секторі стратегії звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів, оцінка яких потребує відповідних систем індикаторів у контексті різних вимірів сталого розвитку. Ефективні стратегії циркулярної економіки в сільському господарстві потенційно можуть включати набір показників, що спроможні оцінити рівень впливу виробництва на екологію, врахувати соціальні аспекти, визначити рівень інформатизації, матеріаломісткість та енергомісткість продукції. У результаті дослідження було здійснено огляд існуючих систем показників циркулярної економіки в аграрному секторі, які розподілено за стратегіями звуження, закриття та відновлення ресурсних циклів у контексті технічного, екологічного, економічного та соціального вимірів сталості. Подальші дослідження пов’язані з оглядом існуючих бізнес-моделей сільськогосподарських підприємств, що опираються на показники на основі стратегій циркулярної економіки та вимірів сталого розвитку. The increased interest in the conception of circular economy is caused by predictable advantages in the context of sustainable development. However, the generally accepted monitoring system does not exist, and the scientific world relies on a significant number of approaches to measuring the efficiency of circular economy strategies. This is caused by the introduction of circular economy principles at the level of current regulations in the policy of China, Africa, the European Union and the United States. Accordingly, the studied list of indicators that allow to evaluate its efficiency is quite wide and takes into account the development peculiarities of both economy and its sectors. Of particular interest to this study is the agrarian sector. The analysis of scientific papers allowed to distinguish in the agricultural sector strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles, the evaluation of which requires appropriate indicator systems in the context of various dimensions of sustainable development. Efficient strategies of circular economy in agriculture can potentially include a set of indicators that are able to assess the level of impact of production on the environment, take into account social aspects, determine the level of informatization, material capacity and energy capacity of products. As a result of the research, an overview of the existing systems of indicators of circular economy in the agrarian sector was carried out, which were divided according to strategies for narrowing, closure and recovery of resource cycles in the context of technical, ecological, economic and social dimensions of sustainability. Further researches are related to the review of existing business models of agricultural enterprises, referred to the indicators based on circular economy strategies and measurements of sustainable development.Документ Моніторинг індикаторів сталого розвитку соціально-економічних систем різних рівнів(2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, S.І.У статті проведено моніторинг існуючих індикаторів сталого розвитку, що використовуються на локальному, регіональному та глобальному рівнях для різних соціально-економічних систем. Встановлено, що індикатори можуть бути представлені у вигляді єдиного показника, комплексного підходу з частковими показниками та показниками на основі результатів опитування. Систематизовано найбільш часто використовувані індикатори для оцінки різних аспектів сталості, пов'язаних із сільськогосподарськими системами Визначено національні індикатори соціального, екологічного та економічного виміру у сільському господарстві, орієнтовані на досягнення ЦСР. Встановлено критерії вибору показників, закономірності розвитку та задачі сталості на рівні підприємства. The issue of Ukrainian transition to a sustainable development model has entailed the need to determine appropriate indicators for specific conditions, and establish their values at different levels in order to coordinate management decisions with stakeholders.The article monitors the existing indicators of sustainable development used at local, regional and global levels for different socio-economic systems. It is established that indicators can be integrated into a single index, based on integrated approach with partial indicators and indicators based on survey results. The most frequently used indicators for assessing various aspects of sustainability in agricultural systems are systematized. The role of agriculture in achieving the majority of Sustainable Development Goals (SDGs) has been determined through the introduction of principles of organic production and the development of green energy such as bioethanol production. National indicators of social, ecological and economic dimension in agriculture, focused on the achievement of SDGs, are defined and systematized. Criteria for selection of indicators, patterns of development and sustainability objectives at the enterprise level are established. It is noted that the transformation processes should become the basis of an enterprise as a socio-economic system at the local level and the key to sustainable development based on continuous efficiency.Документ Концептуальні підходи до визначення поняття «сталий розвиток»(2020) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk., Svitlana І.У статті визначено роль сільського господарства у впровадженні ідей сталого розвитку, як постачальника продуктів харчування у глобальній економіці та координатора взаємовідносин людини з природнім світом. Проаналізовано системні концепції, що сприяли становленню сталого розвитку у світовій науковій думці. Визначено роль ООН у втіленні ідей сталого розвитку на глобальному рівні, що посилило інтерес до цієї концепції не лише з боку вітчизняних науковців, але й політичних діячів та керівників компаній. Досліджено наукові підходи до тлумачення сутності поняття «сталий розвиток», наведено характеристики сталості системи. The necessity for a gradual transition from technogenic type of economic development, based on excessive use of natural resources, to development on a sustainable basis, is caused by the need for a change of consumer mentality to harmonize the relationship between society and nature. Agriculture plays a central role in sustainable development and occupies a fundamental position of food supplier in the global economy, and develop the relationships between society and natural world. The concepts of "zero growth", "organic growth", "common heritage of humanity" and "new humanism", published in the reports of the Club of Rome, have become a guideline and are reflected in the frameworks and legislative initiatives of the universal global organization, the United Nations, which main goal is to ensure sustainable development worldwide. Based on the analysis of national legislation on the interpretation of the concept of "sustainable development" we have identified a narrow range of regulations that use the full notion or limit their definition to the characteristics of sustainability of any object. The stability of the system is one of the necessary conditions for its development, which is observed when the values of system parameters change insignificantly in response to changes in the environment. Grounded on the definition of "sustainable development", we established that most authors interpret it on the principles of a systemic approach, the combined influence of economic, environmental and social factors, considering the interests of future generations. It is established that for scientific purposes we will understand it as a potential ability of socio-economic system to function actively in conditions of irreversible, directed and natural changes, maintaining its own structure and functional features with different environmental parameters, considering the constraints of economic growth.Документ Екологічна складова сталого розвитку сільського господарства(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, Svitlana I.Мета статті полягає в дослідженні екологічних індикаторів сталого розвитку сільського господарства на основі систематизації статистичних даних у динаміці та визначення характерних ознак екологічної загрози, спричиненої діяльністю суб’єктів господарювання. Встановлено, що, згідно з концепцією потрійного критерію Дж. Елкінгтона, екологічну складову сталого розвитку, на рівні із економічною та соціальною, покладено в основу розробки національних індикаторів, визначених Цілями сталого розвитку (ЦСР) до 2030 р. Опитування, проведені Світовим економічним форумом, свідчать про випереджаючі позиції екологічних глобальних ризиків, пов’язаних із екстремальними погодними явищами, невдачами в боротьбі зі змінами клімату, природними стихійними лихами, зниженням біологічного різноманіття та природніми лихами, викликаними суб’єктами господарювання. У результаті дослідження було виокремлено дві групи екологічних індикаторів сталого розвитку сільського господарства, пов’язаних з оцінюванням якості ґрунту та біорізноманіття, які виражені у ЦСР 6, 13 і 15. Подальший аналіз фактичного виконання завдань у розрізі Цілей дозволяє оцінити ступінь їх досяжності в найближчій перспективі. Високий рівень розораності площ, неконтрольоване використання добрив і лінійні моделі господарювання, що продукують відходи, є причинами зростання викидів парникових газів, зниження балансу гумусу та поживних речовин. Поступова заміна лінійних моделей на циклічні може сприяти регенерації природного капіталу. Подальші дослідження пов’язані з переглядом ефективності використання ресурсів, пошуком шляхів зменшення обсягів відходів, а також застосування на локальному рівні концепції циркулярної економіки. The article is aimed at studying the ecological indicators of sustainable development of agriculture on the basis of systematization of statistical data in dynamics and determination of characteristic signs of ecological threat caused by the activities of economic entities. It is determined that, according to the conception of triple criterion by J. Elkington, the ecological component of sustainable development, on a par with economic and social, comprised the basis for the development of national indicators as defined by the Sustainable Development Goals (SDGs) by 2030. The surveys conducted by the World Economic Forum indicate a pre-emptive positions of ecological global risks associated with extreme weather events, failures in the fight against climate change, natural natural disasters, decreased biodiversity, and the natural disasters caused by economic actors. As a result of the study, two groups of ecological indicators of sustainable development of agriculture are distinguished as related to the estimation of soil quality and biodiversity, which are expressed in SDGs 6, 13 and 15. Further analysis of the actual implementation of tasks in the context of the Goals allows to assess the degree of their reach in the near future. High levels of area plowing, uncontrolled use of fertilizers and linear waste-producing economic management models are the reasons for the increase in greenhouse gas emissions, a decrease in the balance of humus and nutrients. Gradual replacement of linear models with cyclic models can facilitate a regeneration of natural capital. Further research is related to the revision of the efficiency of resource use, the search for ways to reduce waste volume, as well as the application of the conception of circular economy at the local level.Документ Дослідження циркулярної моделі забезпечення сталого розвитку сільського господарства(2020) Strapchuk, Svitlana І.; Страпчук, Світлана ІванівнаАктуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку рівноваги між підсистемами сталого розвитку економіки шляхом визначення раціональної структури, регулювання міжгалузевих зв’язків та забезпечення можливостей реалізації прогресивних зрушень. Метою статті є дослідження збалансованості структурних змін в економіці України та їх роль у забезпеченні сталого розвитку галузі сільського господарства. Обрано для визначення існуючих ринкових взаємозв’язків модель міжгалузевого балансу, який надає змогу в межах однієї математичної моделі прогнозувати розвиток усіх галузей реальної економіки та сільського господарства зокрема. Спираючись на різні погляди науковців щодо перспектив економічного зростання України, визначено нагальну потребу у високих темпах структурної перебудови економіки. В роботах науковців встановлено ефект послаблення економічного зростання через структурне спрощення. В цьому контексті викликає занепокоєння подальша спеціалізація країни на «сировинному» експорті, що може негативно позначитись у довгостроковій перспективі на ціновому факторі. Відношення проміжного споживання до загального випуску в міжгалузевому балансі України є значно вищим, ніж у розвинених країнах, що свідчить про високу витратність економіки. Окрім того, маємо значно більшу стабільність показників витратності по сільському господарству порівняно з іншими галузями. Напрями виробничого використання продукції та існуючі взаємозв’язки між основними галузями економіки можливо дослідити завдяки структурі міжгалузевого балансу, в якій вихідними (початковими) даними є показники кінцевого споживання. Структура проміжного споживання дозволяє визначити коефіцієнти прямих затрат, які є стабільними в часі та не залежать від обсягу виробництва в галузі. Однак структура прямих витрат підпорядкована впливу не повністю передбачуваних факторів, до яких належать зміни в технології та конкуренція. В роботі визначено падіння частки самозабезпеченості (циркулярності) сільського господарства у валовому випуску продукції галузі на користь зростаючої частки експорту. Стійке зростання частки експорту в структурі валового випуску галузі сільського господарства України відбувається останні сімнадцять років. Складено системи рівнянь галузей-виробників для знаходження рішень щодо оптимізації структурних зрушень в різних галузях та в сільському господарстві зокрема. Встановлено, що в умовах існуючої структури економіки необхідно шукати витоки зростання, які можуть реалізуватись через циркулярну модель сільського господарства. The relevance of the study is due to the need to find a balance between subsystems of sustainable economic development by determining the rational structure, regulation of intersectoral relations and providing opportunities for progressive changes. The aim of the article is to study the balance of structural changes in the economy of Ukraine and their role in ensuring sustainable development of the agricultural sector. The model of intersectoral balance was chosen to determine the existing market relations, which allows to forecast the development of all branches of the real economy and agriculture in particular within one mathematical model. Based on the different views of scientists on the prospects for economic growth in Ukraine, the urgent need for high rates of economic restructuring has been identified. The effect of weakening economic growth through structural simplification has been established in the researches of scientists. In this context, the country's further specialization in "raw material" exports is a matter of concern, which may have a negative impact on price factor in the long run. The ratio of intermediate consumption to total output in the intersectoral balance of Ukraine is much higher than in developed countries, which indicates the high cost of the economy. In addition, we have much greater stability of agricultural expenditure indicators compared to other industries. The ways of production use of goods and the existing relationships between the main sectors of the economy can be explored through the structure of the intersectoral balance, in which the input (initial) data are indicators of final consumption. The structure of intermediate consumption allows determining the coefficients of direct costs, which are stable over time and do not depend on the volume of production in the industry. However, the structure of direct costs is subject to the influence of not fully predictable factors, which include changes in technology and competition. The paper identifies a decline in the share of self-sufficiency (circularity) of agriculture in the gross output of the industry in favor of a growing share of exports. The share of exports in the structure of gross output of the agricultural sector of Ukraine has been steadily growing for the last seventeen years. Systems of equations of manufacturing industries have been developed to find solutions for optimizing structural changes in industries in general and in agriculture in particular. It is proposed that the current structure of the economy requires new sources of growth, which can be realized through the circular model of agriculture that can be promoted by the circularity of agriculture.Документ Виробництво та використання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві України на засадах сталості(2021) Страпчук, Світлана Іванівна; Strapchuk, SvitlanaСтаттю присвячено аналізу виробництва та споживання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві. З’ясовано, що оцінка потенціалу ресурсів здійснюється з урахуванням енергетичної трилеми – декарбонізації, гарантування енергетичної безпеки та доступності, що суттєво посилює інтерес до альтернативних видів палива, отриманих із відновлюваних джерел. Для досягнення сталого розвитку в контексті забезпечення суб’єктів господарювання доступною та чистою енергією розроблено національні індикатори, які співвідносяться із галуззю сільського господарства. Доведено, що виробництво біомаси пов’язане із землекористуванням та діяльністю людини більшою мірою, ніж будь-які інші технології отримання відновлюваної енергетики, та може створити сталі ланцюги постачання. Аргументовано, що використання біомаси не тільки покращує постачання та доступ до енергії на місцевому й національному рівнях, але й зменшує обсяги розміщення відходів, забезпечує альтернативне застосування біомаси або викопних ресурсів. Основними продуктами переробки біомаси визначено тверде та рідке біопаливо, біогаз. Енергетичною стратегією України до 2035 року передбачено збільшення використання біомаси в генерації енергії до 11,5 %, а основним стимулом нарощення – зелений тариф. Досліджено, що виробництво біомаси потребує найбільших обсягів земельних ресурсів порівняно з іншими альтернативними джерелами, обмежуючи застосування посівних площ під продовольчі культури на користь біоенергетичних. Зокрема, сировиною для виробництва біоетанолу в Україні є цукрові, крохмальні культури та целюлозні матеріали, що перетворюються на кінцевий продукт спиртовими й цукровими заводами. Виробництво ж біодизелю не достатньо поширене, оскільки понад 95 % валового збору ріпаку та сої, що використовуються для його виготовлення, 2019 року експортувалося. У структурі твердого біопалива найбільший потенціал використання мають відходи сільського господарства, зокрема солома, стебла та лушпиння. Отже, біомасу визначено альтернативним енергетичним ресурсом із значними перспективами нарощення на шляху до сталого сільського господарства, проте оптові тарифи енергоринку потребують перегляду з урахуванням екстернальних множників, що враховують страхові ризики та посилення екологічного оподаткування, рівень якого в Україні є низьким. The article deals the analysis of production and consumption of bioenergy resources in agriculture. It is established that the assessment of resource potential is carried out with regard to the following energy trilemma: decarbonization, energy security and affordability, which significantly increases the interest in alternative fuels derived from renewable sources. In order to achieve sustainable development in the context of providing businesses with affordable and clean energy, national indicators relevant to the agricultural sector have been developed. Biomass production utilizes both land and human resourse to a greater extent than any other renewable energy technology, and can create sustainable supply chains. It has been proven that the use of biomass improves the supply and access to energy at the local and national levels, but also reduces waste disposal, provides an alternative use of biomass or fossil resources. It is noted that the main products of biomass processing are solid and liquid biofuels, biogas. Ukraine's energy strategy 2035 suggests an increase in the use of biomass in energy generation up to 11,5 %, and the main stimulus for growth is the use of green tariff. Biomass production requires the largest amount of land resources compared to other alternative sources. It limits the use of sown areas for food crops in favor of bioenergy crops. In particular, the raw materials for the production of bioethanol in Ukraine are sugar, starch crops and cellulose materials, which are converted into the final product by alcohol and sugar factories. Biodiesel production is not widespread enough, and more than 95% of the gross harvest of rapeseed and soybeans used for its production in 2019 was exported. In the structure of solid biofuels, agricultural waste, in particular straw, stalks and husks, has the greatest potential for the use. Thus, biomass is an alternative energy resource that creates significant prospects for sustainable agriculture, but wholesale energy tariffs need to be revised to take into account external factors that consider insurance risks and increased environmental taxation, which is low in Ukraine.