Історія Харківського університету
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/6972
Переглянути
66 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Программа конференции, посвященной итогам научной работы за 1948 год(Харьков: Издательство ХГУ, 1949) Харьковский государственный университет им. А.М. ГорькогоДокумент История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917 гг.)(Харьков: Издательство ХГУ, 1992) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Зайцев, Борис Петрович; Куделко, Сергей МихайловичДокумент Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета(Москва, 1981) Мазманьянц, Вера КарапетовнаМазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).Документ В старом Харьковском университете : [Ректор университета Т. Ф. Осиповский просит выдать из библиотеки книгу по механике студенту М. В. Остроградскому](Москва, 1980) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Mazmanyants, Vera K.Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).Документ Программа конференции, посвященной итогам научной работы за 1948 год(Харьков : Издательство ХГУ, 1949) Харьковский государственный университет имени А.М. ГорькогоДокумент Первая научная студенческая конференция, 13-16 апреля 1947 года : Программа, тезисы докладов(Харьков: Издательство ХГУ, 1947) Харьковский государственный университет имени А.М. ГорькогоДокумент Развитие литературной полонистики в Харьковском университете(Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2018) Полякова, Ю.Ю.В статье рассматривается изучение польской литературы в Харьковском университете на протяжении XIX–XXI вв.Документ И.И. Мечников : Памяти великого русского ученого : Сборник статей(Харьков: Издательство ХГУ, 1948) Харьковский государственный университет имени А.М. Горького; Каганов, И.Я.«…Мемуаристы называют его «ходячей библиографией». Э. Ру в своем письме, адресованном Мечникову в день его 70-летия, пишет: «Так как вы всё читаете, всё знаете, то каждый и обращается к Вам за нужной справкой, с просьбой сообщить содержание только что появившейся научной статьи, которую сам от не прочтет. Это много удобнее, чем рыться в библиотеке, да и вернее, ибо таким образом избегаются ошибки переводчиков и истолкователей. Ваша эрудиция так обширна и так безошибочна, что обслуживает целый институт».Документ Е.С. Хотинский: к 70-летию со дня рождения и 45-летию научной, педагогической и общественной деятельности(Харьков : Издательство ХГУ, 1948) Харьковский государственный университет имени А.М. Горького«Евгений Семёнович Хотинский родился в Петербурге 26(13) декабря 1877 г. Его отец был юристом, мать — земским врачом. Своё детство Евгений Семёнович провёл в Крыму, где учился в Ялтинской прогимназии и Симферопольской гимназии. Университетское образование он получил в Женеве: окончил естественный факультет Женевского университета со степенью бакалавра физических и естественных наук, после чего сдал соответствующие экзамены и, выполнив работу на тему „Бромирование и восстановление пирролов" (докторская теза), получил степень доктора физических наук (специальность — химия). Ещё будучи студентом, Евгений Семёнович в течение трёх семестров исполнял обязанности ассистента в лаборатории аналитической химии Женевского университета».Документ Все, что смог Нетушил...(2015) Мелихов, В.Г.Статья посвящена ректору Харьковского университета (1912-1919), профессору И.В. Нетушилу.