Історія Харківського університету

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/6972

Переглянути

Фільтри

1960 - 197991980 - 1999172000 - 2019882020 - 20214

Налаштування

Початкова дата: 1960Містить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 118
  • Ескіз
    Документ
    Польща та поляки в 215-річній історії Харківського Національного Університету імені В. Н. Каразіна
    (Dąbrowa Górnicza : Academia WSB, 2021) Бакіров, Віль Савбанович; Куделко, Сергій Михайлович
    Оглядова стаття присвячена «польським» сторінкам історії найстарішого на Сході України університету. На конкретних прикладах показано, що на всіх етапах свого 215-річного існування університет своїми викладачами й вихованцями був пов’язаний з Польщею, її наукою та культурою. Робиться висновок про плідність цих контактів, а сама тема заслуговує окремого монографічного дослідження.
  • Ескіз
    Документ
    С. Й. Потоцький (1762–1829) та його роль у першопочатковій історії Харківського університету (за матеріалами епістоляріїв)
    (Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2020) Вовк, Ольга Ігорівна
    У публікації висвітлюється роль представника старовинного польського роду, попечителя Харківського навчального округу Северина Йосиповича Потоцького (1762–1829) у процесі підготовки до відкриття Харківського університету та перших років його функціонування. Вказано на важливість переписки С. Й. Потоцького цього періоду як джерела з університетської історії.
  • Ескіз
    Документ
    Ю.В. Холин. Hoc erat in fatis = Так было суждено судьбой : [сборник]
    (Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2020) Коробов, Александр Исаакович; Логинова, Лидия Павловна; Мчедлов-Петросян, Николай Отарович; Пантелеймонов, А.В.; Бакиров, Виль Савбанович
    Збірка присвячена пам'яті доктора хімічних наук, професора Ю.В. Холіна – проректора Харківського національного університету імені В.М. Каразіна з 2004 року, першого проректора з 2016 року. Видання включає короткий огляд діяльності Ю.В. Холіна, вибрані статті, спогади друзів та колег, повний список публікацій. Книга приурочена до 215-ї річниці університету та розрахована на широке коло читачів.
  • Ескіз
    Документ
    Ушаков Дмитро Андрійович, Герой Радянського Союзу
    (2020-02-26) Глибицька, Світлана Борисівна
    Ушаков Дмитро Андрійович (23.10.1919, с. Архангельське Бєлгородського повіту Харківської губернії (нині – Шебекінський район Бєлгородської області) – 4.11.2011, м. Харків). Герой Радянського Союзу, учасник бойових дій у Другій світовій війні, журналіст за фахом, історик, директор Центральної наукової бібліотеки Харківського державного (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    В. Н. Каразін. Діалоги у часі й просторі: дослідження і матеріали
    (2019-11-12) Вовк, Ольга Ігорівна; Куделко, Сергій Михайлович; Посохов, Сергій Іванович
    Видання містить статті та екстракти досліджень про засновника Харківського університету Василя Назаровича Каразіна (1773-1842), що вийшли друком протягом ХІХ - початку ХХІ ст. Для публікації було відібрано найбільш вагомі твори даної тематики. До них додано фактографічні та історіографічні коментарі, а також ілюстрації. Видання розраховане на усіх тих, хто цікавиться історією вітчизняної науки й освіти, історією Харківського університету та особистістю В. Н. Каразіна.
  • Ескіз
    Документ
    Репресовані вчені філологічного факультету Харківського університету першої половини ХХ століття
    (Харків : Видавництво Харківського університету, 2019) Глибицька, С.Б.; Hlybytska, S.
    Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи XX - початку XXI століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини XX століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920-1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.1 Найбільше вчених було репресовано в 1933-1934, 1937-1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946-1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою. Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.
  • Ескіз
    Документ
    История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917 гг.)
    (Харьков: Издательство ХГУ, 1992) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Зайцев, Борис Петрович; Куделко, Сергей Михайлович
  • Ескіз
    Документ
    Юбилей библиотеки Харьковского государственного университета
    (Москва, 1981) Мазманьянц, Вера Карапетовна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    В старом Харьковском университете : [Ректор университета Т. Ф. Осиповский просит выдать из библиотеки книгу по механике студенту М. В. Остроградскому]
    (Москва, 1980) Мазманьянц, Вера Карапетовна; Mazmanyants, Vera K.
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).
  • Ескіз
    Документ
    З історії бібліотеки Харківського державного університету
    (Харків, 1977) Мазманьянц, Віра Карапетівна
    Мазманьянц Віра Карапетівна (5.01.1919, м. Харків – 19.12.2011, м. Мельбурн, Австралія) – український бібліограф, бібліотекознавець та книгознавець. 1945 р. закінчила філологічний факультетХарківського державного університету (нині – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна). Того ж року прийнята на роботу до Центральної наукової бібліотеки ХДУ. Працювала бібліографом, вченим секретарем, заступником директора ЦНБ. Виявила в фонді ЦНБ бібліотеку Стефана Яворського, ввела її у науковий обіг. З її ініціативи стали формуватися колекції видань друкарні Харківського університету, особистих бібліотек учених університету. В. К. Мазманьянц багато займалася вивченням історії бібліотеки. Ці дослідження вилилися в написання першого біографічного нарису про К. І. Рубинського, книги «История Центральной научной библиотеки (1805–1917)» (у співавторстві), багатьох бібліотекознавчих статей. У її творчій спадщині більш ніж 90 публікацій, серед яких – фундаментальні покажчики «Шевченкознавство в Харківському університеті» (два видання), «Каталог диссертаций, защищенных в Харьковском университете в 1971–1980 гг.» (у співавторстві), бібліографічні праці, присвячені професорам Харківського університету – історику та болгарському громадському діячеві М. С. Дринову (покажчики вийшли у Харкові та Софії), фізику Я. Є. Гегузіну та ін. Вже мешкаючи в Австралії, Віра Карапетівна написала спомини про ЦНБ, що були надруковані у біобібліографічному покажчику, їй присвяченому. В. К. Мазманьянц ввела ряд нововведень в каталогізацію фондів ЦНБ: керувала переведенням систематичного каталогу на бібліотечно-бібліографічну класифікацію (ББК), створила та вела алфавітно-предметний покажчик (АПУ) до систематичного каталогу ЦНБ. Була організатором і беззмінним керівником клубу книголюбів ЦНБ «Пошук». У клубі проводилися зустрічі з відомим булгакознавцем Л. Яновською, сестрою поета М. Кульчицького О. Кульчицькою, літературознавцями М. Ф. Гетьманцем і Л. Г. Фрізманом, фізиком Я. Е. Гегузіним та ін. Почесний лауреат премії ім. К. І. Рубинського (1995). З 1992 р. мешкала у м. Мельбурн (Австралія).