Бібліотека
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/4
Переглянути
70 результатів
Результати пошуку
Документ Польській слід в історії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (До Дня Незалежності Польщі)(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-11-20) Байрамова, Каріна Іванівна; Bairamova, KarinaПольський вплив на історію Харкова та Харківського університету відігравав важливу роль у формуванні культурних, освітніх і наукових традицій в Україні. Одним із ключових аспектів цього впливу була участь польських учених і викладачів у навчальному процесі, охоплюючи різноманітні галузі — від гуманітарних і природничих наук до медицини та інших дисциплін. У Харківському університеті навчалися і працювали видатні вчені та громадські діячі польського походження.Документ Амвросій Метлинський (1814-1870)(Харків : Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2024-10-22) Байрамова, Каріна Іванівна; Bairamova, KarinaСьогодні особливого значення набула проблема дослідження історії фольклористики, зокрема періоду романтизму 1830-х - 1860-х років XIX століття. У цей час у Харківському університеті сформувалася перша романтична група літераторів, які активно використовували народну мову, що стало важливим чинником для розвитку української літератури. Твори, створені в цей період, свідчили про зростаючий інтерес до національної культури та ідентичності. Однією зі значних постатей українського романтизму того часу був український поет, перекладач, фольклорист, видавець і вихованець Харківського університету Амвросій Лук’янович Метлинський. Він відзначався глибоким патріотизмом, захоплювався природою та фольклором, що стало важливою складовою його творчості. Важливою частиною його діяльності була також робота у галузі видавництва, що сприяла поширенню української літератури та культури в умовах соціальної і політичної репресії. А. Л. Метлинський залишив по собі значний спадок, який і досі вивчається і цінується за глибину думки та художню виразність. Виставка присвячена 210-річчю від дня народження письменника.Документ Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в іменах(Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024-10-02) Байрамова, Каріна Іванівна; Bayramova, Karina I.У цьому році Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна святкує своє 220-річчя. Заснована разом з університетом у 1804 році, вона з того часу відіграє важливу роль у науковому та освітньому процесах. Бібліотека має велику колекцію книг, періодичних видань та електронних ресурсів, які підтримують навчання та дослідження студентів і викладачів. Ця виставка є даниною пам'яті поколінням бібліотекарів, які присвятили своє життя служінню знанням та розвитку бібліотечної справи. Вона підкреслює їхній внесок у збереження культурної спадщини, організацію бібліотечних фондів і підтримку навчального процесу. Це свято вшанування професії, яка завжди була і залишається важливою в освітньому середовищі.Документ Прижиттєві видання П.О. Куліша у фондах ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна(Харків : Харківській національний університет імені В.Н. Каразіна, 2024-09-10) Байрамова, Каріна Іванівна; Bairamova, Karina7 серпня 2024 року виповнюється 205 років від дня народження видатного українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора та видавця Пантелеймона Олександровича Куліша. До цієї події бібліотека підготувала віртуальну виставку «Прижиттєві видання П.О. Куліша у фондах ЦНБ Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна».Документ Талієв Валерій Іванович (1872–1932), ботанік, приват-доцент Харківського університету, голова Харківського товариства аматорів природи (1912–1917)(Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2022) Байрамова, Каріна Іванівна; Центральна наукова бібліотека150 років минуло від дня народження Валерія Івановича Талієва. Випробування часом не змінило високої оцінки видатної наукової діяльності вченого, який збагатив ботанічну науку класичними роботами. Його чудові дослідження про вплив людини та антропогенних факторів на формування рослинного покриву, як і раніше, є основними у напрямку ботанічної географії. Славне життя, невтомна науково-педагогічна та громадська діяльність Валерія Івановича Талієва, його сміливі наукові пошуки, освітлені невгасим вогнем творчої думки, його глибока переконаність і принциповість у відстоюванні своїх наукових поглядів, беззавітна відданість інтересам науки Батьківщині - всі ці якості Валерія Івановича Талієва здобули йому славу видатного натураліста, вченого-революціонера та новатора в науці. На виставці представлені прижиттєві видання В.І. Талієва, його книги та статті з автографами, підручники та література про нього.Документ Гребінка Євген Павлович (1812–1848), український письменник, байкар(Харків, 2022) Байрамова, Каріна Іванівна; Центральна наукова бібліотекаЗ нагоди 210-річчя від дня народження Є. П. Гребінки ЦНБ підготувала віртуальну виставку, на якій представлені прижиттєві та рідкісні видання творів автора.Документ Данилевський Василь Якович (1852–1939), фізіолог, професор Харківського університету : віртуальна книжкова виставка(Харків, 2022) Байрамова, Каріна Іванівна; Центральна наукова бібліотекаВелика роль харківських вчених у розвитку світової науки, в тому числі біології. Одним із таких учених був професор Харківського університету Василь Якович Данилевський. Цей вчений-біолог залишив після себе багатющу наукову спадщину. Коло його фізіологічних інтересів було широким. Він один із засновників еволюційного напрямку у фізіології. Василь Якович – автор фундаментальних підручників з фізіології та багатьох науково-популярних статей та брошур; близько 220 наукових праць, присвячених фізіології нервової системи, та тритомного підручника з фізіології; один із ініціаторів створення першого російського фізіологічного журналу «Физиологический сборник» (1888—1891). Йому належить заслуга у сфері популяризації наукових знань та розвитку вищої освіти.Документ Мольєр (Жан Батіст Поклен) (1622–1673), великий французький драматург і театральний діяч : до 400-річчя від дня народження [віртуальна книжкова виставка](Харків, 2022) Байрамова, Каріна Іванівна; Центральна наукова бібліотека400 років тому, у 1622 році, народився видатний французький письменник Жан Батіст Поклен. Його блискучі комедії і досі захоплюють усіх своїм бадьорим гумором та викликають веселий сміх. Віра в людину, щирі, хоч і наївні мрії про краще майбутнє, любов до життя, ненависть до всякого соціального зла - ось що висміює драматург у своїх радісно-серйозних комедіях. За чотири століття твори письменника перекладені багатьма мовами світу. Найкращі жарти з них увійшли в повсякденну мову європейців. Та й про самого Мольєра було написано десятки п’єс.Документ Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв [віртуальна виставка](Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019) Байрамова, Каріна Іванівна; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотекаЗ 10 грудня 2019 року у ЦНБ відкрилась документально-художня виставка «Видатні земляки: архітектор Є.О. Васильєв», яка знайомить глядачів з з історією створення знакових архітектурних об'єктів, створених за проектами Є. Васильєва, багато з яких вже втрачені.Документ Погорєлов Олексій Васильович (1919–2002), видатний математик [віртуальна виставка](Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2014) Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Центральна наукова бібліотека; Байрамова, Каріна ІванівнаВиставка присвячена 95-й річниці від дня народження Олексія Васильовича Погорєлова. На виставці представлені наукові праці ученого та література про його діяльність. «...Едва ли можно сегодня назвать второго математика, который обогатил бы науку таким количеством сильных глубоких конкретных результатов в области геометрии...» (А.Д. Александров) Численні дослідження А.В. Погорєлова присвячені питанням в галузі геометрії. За свої дослідження у визначеності випуклої поверхні, що ввійшли до монографії «Однозначная определенность общих выпуклых поверхностей» (1949, 1952) він відзначений у 1950 р. Державною премією СРСР. Праці О.В.Погорєлова з цієї тематики підняли його до провідних геометрів світового рівня.