Alma mater
Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/65
Переглянути
54 результатів
Результати пошуку
Документ Акад. М. Сумцова життєпис, спис праць і їхня наукова оцінка(Київ : Друкарня Всеукраїнської академії наук, 1923) Кримський, Агатангел ЮхимовичДокумент «Будинок колишнього Університету (тепер ІНО), збудований на поч. ХІХ стол.»(Харків, 1926-11-15) б/аСтара архітектура Харкова. Стаття М. Павленка.Документ Геологія в Харківському державному університеті(Харків: Видавництво ХДУ, 1936) Соболев, Д.М.Із промови на пленарному засіданні ювілейної сесії ХДУ, виголошеної 24 грудня 1935 року.Документ Жизнь Ильи Ильича Мечникова(Москва ; Ленинград : Государственное издательство, 1926) Мечникова, О.Н.Десять лет прошло со времени кончины Ильи Ильича Мечникова. Ко дню съезда русских бактериологов в Одессе, связанного с юбилейным торжеством учреждения, которому И. И. Мечников дал научное бытие и направление, Государственное Издательство РСФСР выпускает в свет его жизнеописание.Документ Довідник про Харківський державний університет (для вступників)(Харків : Видання ХДУ, 1934) Харківський державний університетНайстаріший на Україні Університет. Харківському університету в січні 1935 року минає 130 років. Адрес Харківського Державного Університету Харків, вул. Вільної Академії № 14.Документ Олександр Опанасович Потебня. Загальна характеристика : (Промова на урочистих зборах Харківського ІНО в 32 роковини смерти Потебні)(Харків : В–во «Червоний Шлях» . Друкарня-літографія Книгоспілки, Нетеченська набер., № 14., 1924) Багалій, Д.Промова на урочистих зборах Харківського ІНО в 32 роковини смерти Потебні.Документ Олександр Іванович Білецький(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе. Харків, пров. Фрунзе, 6., 1937-05) б/аАкадемія наук СРСР надала ступінь доктора літературознавства видатному вченому радянської України професору Олександру Івановичу Білецькому.Документ Медик дев’ятнадцятого століття (записки)(Київ ; Харків : Державне літературне видавництво . Друкарня ім. Фрунзе. Харків, Донець-Захарж., 6., 1936-02) Мельніков-Разведенков, Н.Ф.На урочисте відкриття університету 17-29 січня 1805 року зібралися численні представники влади, громадянства, дворянства. Але серед них не було головного «винуватця свята» В.Н. Каразіна… Підгородні селяни, що називалися «військовими обивателями», «пожертвували» 125 десятин землі понад Сумським шосе, тобто в перекладі на сучасну топографію вони пожертвували весь масив землі від колишнього Університетського саду до Шатилівки, включаючи майдан Дзержинського з прилеглими до нього величезними будинками, що тягнуться тепер на всі сторони від Держпрому: у подовжньому напрямку – від вул. Андрія Іванова, к. Ветеринарної вулиці, до Міського парку; в поперечному напрямку – від вулиці Лібкнехта до Павлівки… Харківський медичний факультет був офіціально відкритий 17 січня 1805 року, за старим стилем, під назвою «Врачебного отделения» Харківського університету, в який входили ще такі три відділи: словесний (історико-філологічний), етико-політичний (юридичний) і математичний. (Мельніков-Разведенков Н.Ф.)Документ Про знахідку скам'янілої риби в Харківському поверсі слободи "Меловой" Ізюмської округи(Харків : Видавництво ХДУ, 1929) Карякін, Л.І.Навесні 1928 року геологічним кабінетом Харківського ІНО було одержано повідомлення про те, що в слободі Балаклеї (Ізюмської округи) знайдено якусь то скам'янілу рибу. За пропозицією завідувача кабінетом проф. Д. М Соболева, я виїхав до Балаклеї з метою зібрати відомості про нахідку, а коли можливо то й привезти її до геологічного музею ІНО. Коли я приїхав до Балаклеї, то мені вдалось вияснити, що у одного з тамтешних мешканців, дійсно знаходиться скам'яніла риба, яку було знайдено в зеленому главконітовому пісковцеві і так гарно схоронено, що навіть особи, які мають мале відношення до палеонтології, без труднощів визначили, що відбиток цей належить рибі. Камінь, в якому було знайдено скам'янілу рибу, був привезений до Балаклеї, для будівлі з слободи „Меловой". З метою виявлення умов залягання главконітового пісковця з скам'янілою рибою, я оглянув каменярню в слободі „Меловой". Слобода „Меловая" розтошована на правому березі р. Дінця на місці впадання в нього р. „Меловой", в місцевості, яка досить багато зрізана ярами.