(Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019-10-11) Зубенко, Г.В.
Україна, як і переважна більшість держав, визнає у своєму законодавстві можливість особи звертатися за захистом своїх порушених прав і свобод до різноманітних міжнародних інституцій. Так, згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна [1].
Ратифікація у 1997 році Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року відкрила можливості для громадян України звертатися за захистом своїх прав і свобод до однієї з найбільш ефективних міжнародних судових установ – Європейського суду з прав людини.
