Спеціалізовані вчені ради

Постійне посилання на розділhttps://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/1327

У цьому розділі розміщуються дисертації науковців Каразінського університету, що захищені в ньому або в іншому науковому закладі (в будь-які роки).

Бажано, до опису дисертаційної роботи додати файли з текстом дисертації, текстом автореферату та відгуками (у форматі pdf).

Посилання на цей документ можна розмістити на сайті факультету на сторінці відповідної Спеціалізованої ради.

Переглянути

Фільтри

20181

Налаштування

Автор: search.filters.author.Parkhomenko, M.V.Ключові слова: search.filters.subject.bathhouses

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Повсякденне життя візантійського Херсонеса-Херсона (IV–X ст.)
    (Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Пархоменко, М.В.; Parkhomenko, M.V.
    У дисертації досліджується повсякденне життя мешканців візантійського Херсонеса–Херсона IV–X ст. у контексті критеріїв якості міського життя у Візантії. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснена розробка актуальної наукової проблеми, яка досі не була предметом окремого дослідження в історичній науці. Оцінено благоустрій ранньосередньовічного Херсонеса–Херсона у контексті візантійських стандартів міського життя VI–X ст. і кліматичних змін доби раннього середньовіччя у регіоні Північного Причорномор’я. Встановлено що Херсонес–Херсон ранньосередньовічної доби, був залучений до адаптивніх процесів, викликаних суттевими кліматичними змінами у Середземномор’ї. Вони супроводжувалося різного роду катаклізмами, перш за все, землетрусами, похолоданням та підвищенням вологості атмосфери. У Херсонесі це призвело до повсюдної будівельної активності на території городища у VI–VII ст., яка торкнулася не лише фортечних мурів та громадських споруд, але й житлових будинків. Визначено, що основним критерієм добробуту у візантійській урбаністичній традиції до VI ст. стає безпека. Важливого значення надавали облаштуванню церков, адміністративних установ, лазень, лікарень та афедронів. Бажаною, до VI ст., вважалася наявність у місті театру. Невід’ємною рисою візантійського містобудування був традиціоналізм, виявлений у бажанні зберегти зовнішній вигляд житлових і громадських будівель з часів античності.