Око и щит империи. Херсон к концу правления Юстиниана І и при его ближайших преемниках
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Симферополь : Керчь
Анотація
З середини 50-х VI ст. євразійський світ виявився вражений масштабними тюркськими завоюваннями. Тоді ж, на самому початку другої половини VI ст., У районах, що безпосередньо примикали до Північного Причорномор'я, з'явилися нові племена аварів, що рухалися під натиском войовничих тюрків з приволзьких степів. Наприкінці 60-х вони перейшли Дунай і зайняли простори Паннонии. Слідом за ними в 70-х роках. з'явилися їх переслідувачі - тюрки, що вторглися в Таврику, де до цього на степових просторах біля Херсона та Боспора кочували племена гунів. Довгий час було прийнято вважати, що вже до середини VI ст. будівництво тут прикордонних оборонних систем, як і інших регіонах Візантії, стало згортатися під тиском військових загонів тюрків у 70-80-х гг. VI ст. І візантійське домінування біля Криму припинилося більш як два століття, у другій половині VII в. поступившись місцем безроздільному хозарському пануванню. Сумніви у справедливості подібних поглядів наростають останнім часом, підтверджуючи думку, що історія як наука знає мало істин, встановлених раз і назавжди. неначе б то міське та сільське життя у Східному Криму колись обривалося так повсюдно…
Опис
Ключові слова
HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::History subjects::History, HUMANITIES and RELIGION::History and philosophy subjects::Archaeology subjects::Archaeology, авары, тюрки, Таврика, Панония, Пантикапей, Византийская империя, Византийская глобальная стратегия, византийский контроль над восточной торговлей, расширение северных торговых путей, Восточный Крым, Керченский историко-археологический музей, охранно-археологические раскопки, фортификационные сооружения, гора Митридат, боспорский Китей, Керченский полуостров, амфоры, краснолаковая «штампованная» керамика, Киммерик (Кивериик), крепость на горе Опук, крепость Илурат, территориально-хозяйственные комплексы в районе Тиритаки, мыса Казантип, Крымского Приазовья, Прокопий Кесарийский (между 490 и 507 — после 565), сельская хора Восточного Крыма VI-VII вв., фортификационное сооружение, военно-политические контакты с тюрками, склеп на Госпитальной улице Керчи (раскопки 1892 г.), двухрядные крепостные стены, тюрко-китайские войны в VI–VIII вв., распад Великого каганата (к 602 г. н.э.), мирный договор Византии с тюрками (598 г. н.э.), херсонесские баллистарии, подразделения ромейской регулярной армии, военный наместник – дука, нивелировочная засыпь, высшее командование военными силами эпархий, «Стратегикон» Маврикия (конец VI — начало VII вв.), Иоанн Малала (ок. 491—578 ), военные администраторы хартулярии, Юстиниан І (483-565), фруры Алустон и Горзувитах, крепость на Эски-Кермене, дозорно-оборонительные вырубки-постели в скале, полувырубные пещерные сооружения, раннесредневековый Дорос (Дарас), византийский военный отряд фема, «пещерное» городище Тепе-Кермен, кладка Инкерманской крепости, Сюйренская (Сюреньская) крепость, ромейская фрура Алустон, христианские базилики эллинистического типа, Мангуптская базилика, позднеримские склепы, макрокефалы, херсонесские эпиграфические памятники VI-VII вв., антропонимика, отсутствие этнических предрассудков, отсутствие насильственной эллинизации, миссионерство византийцев, моливдовул императорского логофета Дорофея, авари, тюрки, Панонія, Пантікапей, Візантійська імперія, Візантійська глобальна стратегія, візантійський контроль над східною торгівлею, розширення північних торгових шляхів, Східний Крим, Керченський історико-археологічний музей, охоронно-археологічні розкопки, фортифікаційні споруди, гора Мітрідат, боспорський Китій, Керченський півострів, амфори, червонолакова «штампована» кераміка, Кімерік (Ківерік), фортеця на горі Опук, територіально-господарські комплекси в районі Тирітакі, мису Казантип, Кримського Приазов'я, фортеця Ілурат, Прокопій Кесарійський (між 490 і 507 - після 565), військово-політичні контакти з тюрками, склеп на Госпітальній вулиці Керчі (розкопки 1892 р.), дворядні фортечні стіни, тюрко-китайські війни у VI-VIII ст., розпад Великого каганату (до 602 р. н.е.), мирний договір Візантії з тюрками (598 р. н.е.), херсонеські баллістарії, підрозділи ромейської регулярної армії, військовий намісник – дука, нівелювальний засип, найвище командування військовими силами епархій, "Стратегікон" Маврикія (кінець VI - початок VII ст.), Іоанн Малала (бл. 491-578), фрури Алустон та Горзувітах, дозорно-оборонні вирубки-ліжка в скелі, напіввирубні печерні споруди, ранньосередньовічний Дорос (Дарас), візантійський військовий загін фема, оборонні споруди на плато Чуфут-Кале, «печерне» городище Тепе-Кермен, кладка Інкерманської фортеці, Сюйренська (Сюреньська) фортеця, ромейська фрура Алустон, християнські базиліки елліністичного типу, Мангуптська базиліка, пізньоримські склепи, макрокефали, херсонеські епіграфічні пам'ятки VI-VII ст., антропоніміка, відсутність етнічних забобонів, відсутність насильницької еллінізації, місіонерство візантійців, молівдовул імператорського логофета Дорофія, фортеця на Ескі-Кермені, Юстиніан І (483-565), фортифікаційна споруда, військові адміністратори хартулярії, сільська хору Східного Криму VI-VII ст., оборонительные сооружения на плато Чуфут-Кале
Бібліографічний опис
Сорочан, Сергей Борисович. Око и щит империи. Херсон к концу правления Юстиниана І и при его ближайших преемниках / С. Б. Сорочан // Боспорские исследования. Вып. 5. – Симферополь : Керчь, 2004. – С. 320-361.