Архитекторы Харькова польского происхождения

Abstract

Особливий слід в архітектурі Харкова залишили три архітектори польського походження – Б. Г. Міхаловський, А. І. Ржепішевський, З. Ю. Харманський. Болеслав Міхаловський у 1874 р. був запрошений Харківською Міською Думою на посаду міського інженера і водночас був викладачем механічної технології, геодезії та будівельного мистецтва у місцевому реальному училищі. У цей час він виконав значну кількість робіт з архітектурної та інженерної частин і мав спостереження за будівництвом водопроводу, кінно-залізниці та залізного мосту на р. Лопані. У 1875 р. він видав свої нотатки про мощення вулиць у містах і переважно у гір. Харків. У місцевих газетах їм вміщено низку статей полемічного характеру. Маріам-Йосиф-Здіслав Харманський, український архітектор, педагог польського походження, з 1896 по 1917 роки був губернським земським інженером та завідувачем технічного відділу Міської управи. З 1911 року і до смерті 1919 року викладав архітектурне креслення в Технологічному інституті. Спочатку Харманський дотримувався стильових форм неокласицизму та необарокко, згодом — модерну, модернізованих форм історичних стилів та українського модерну. Виконував багато приватних замовлень наприкінці ХІХ століття. 1893 року в Харкові було збудовано Драматичний театр (нині Театр імені Шевченка), його зовнішнє та внутрішнє оздоблення виконали за участю тоді ще молодого архітектора Харманського. За проектами Олександра Ржепішевського до революції було збудовано низку доходних будинків, особняків, громадських та промислових будівель — лише 27 будівель. Кращі його роботи мають характерний стиль, близький до північного модерну і петербурзької архітектурної школи, що виділяє їх на тлі інших харківських будівель того періоду. Організував будівництво у Харкові «компанійських» (кооперативних) будинків, де мешканці були власниками, а не орендарями своїх квартир. Крім професійної, вів громадську діяльність. Ржепішевський залишився в історії вітчизняного містобудування як один із видатних майстрів стилю модерн.