Харбинец в Харькове (памяти филолога и китаеведа В. В. Левитского)

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

6 квітня 2020 р. на 86-му році життя пішов із життя Володимир Васильович Левитський, який майже 40 років пропрацював у Харківському університеті. Університетському життю передувала багата біографія уродженця китайського Харбіна, який волею долі потрапив до українського Харкова.

Опис

Передісторія така. Місто Харбін було засноване росіянами наприкінці ХІХ ст. як станція на китайсько-східній залізниці, що будувалася тоді (КСЗ). Після революції 1917 р. та громадянської війни до російських жителів міста, які обслуговують КСЗ, додалися біженці з Росії – дворяни, білогвардійці зі своїми сім'ями. Так у Харбін потрапив і дід Володимира Васильовича, спадковий дворянин Іван Олександрович Левитський, старший син якого Володимир, білий офіцер, був розстріляний червоними в Уфі, де мешкала родина. З дружиною та молодшими дітьми Іван Олександрович пішов за відступаючою армією Колчака, через увесь Сибір, на Далекий Схід. У Стрітенську (Забайкальський край), де вони тимчасово осіли, від тифу померла дружина І. А. Левитського, і в потоці біженців його винесло з дітьми в Маньчжурію (Північно-Східний Китай), в м. Харбін.

Бібліографічний опис

Глибицкая, Светлана Борисовна. Харбинец в Харькове (памяти филолога и китаеведа В. В. Левитского) / / С. Б. Глибицкая // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія. - 2020. - Вип. 85. - С. 104–108, фот.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в