Приват-доцентура як джерело поповнення науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації у вітчизняних університетах другої половини ХІХ – початку ХХ століття: методологічні підходи до проблеми

Abstract

У статті розглянуто особливості реалізації культурологічного, аксіологічного, синергетичного, персонологічного, структурного та конкретно-історичного методологічних підходів у контексті аналізу системи підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Культурологічний підхід дав можливість сприймати позитивні здобутки університетської освіти й досвід приват-доцентури як культурологічні феномени. Аксіологічний підхід спрямовував на виявлення шляхів реалізації Університетом Св. Володимира, Харківським і Новоросійським університетами завдань щодо підготовки науково-педагогічних кадрів, орієнтував на вивчення ціннісних вимірів у підготовці науково-педагогічних кадрів у приват-доцентурі, під час закордонних «відряджень із науковою метою»; сприяв визначенню суспільної, науково-педагогічної цінності професійної діяльності приват-доцентів. Синергетичний підхід спрямований на розгляд об’єкта дослідження в сукупності подібностей і суперечностей між внутрішнім розвитком діяльності університетів і тенденціями та умовами розвитку суспільства. Процес підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури розглянуто як нелінійний, у єдності трьох послідовних етапів, що залежав від вимог державної освітньої політики, практики її реалізації суб’єктами управління освітою, розвитку педагогічної науки. Синергетичний підхід створив підґрунтя для того, щоб з’ясувати можливості самореалізації приват-доцентів в університетському середовищі. Персонологічний підхід сприяв виявленню й урахуванню індивідуальної історичної ролі видатних педагогів, освітніх і громадських діячів у розв’язанні проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів засобом приват-доцентури в університетах України другої половини ХІХ – початку ХХ століття. На основі структурного підходу визначено етапи розв’язання проблеми підготовки науково-педагогічних кадрів засобами приват-доцентури в дореволюційних університетах України. Конкретно-історичний підхід дав змогу прослідкувати зародження, розвиток і трансформації системи приват-доцентури як освітнього феномену.The article outlines the peculiarities of implementing cultural, axiological, synergetic, personological, structural and concrete-historical methodological approaches when analysing the system of academic staff training by means of privat associate professorship in Ukrainian universities in the second half of the XIX – at the beginning of the XX centuries. The cultural approach made it possible to perceive the positive achievements of university education and the experience of privat associate professorship as cultural phenomena. The axiological approach contributed to identifying the ways how St. Volodymyr University, Kharkiv University and Novorosiisk University tackled the tasks of academic staff training, focused on the study of value dimensions in academic staff training in privat associate professorship, during foreign trip “for scientific purposes”; allowed for determining social, scientific and pedagogical value of privat associate professors’ professional activity. The synergetic approach is aimed at considering the object of research in a set of similarities and contradictions between the internal development of university activities and trends and conditions of society development. The process of academic staff training by means of privat associate professorship is studied as a nonlinear one, in the unity of three successive stages, dependent on the requirements of state educational policy, the practice of its implementation by education management, the development of pedagogical science. The synergetic approach has laid the groundwork for identifying the possibilities for privat associate professors’ self-realization in the university environment. The personological approach contributed to determining and taking into account the individual historical role of prominent teachers, educators and public figures in solving the problem of academic staff training by means of privat associate professorship in Ukrainian universities in the second half of the XIX – at the beginning of the XX centuries. The structural approach gave the grounds for defining of solving the problem of academic staff training by means of privat associate professorship in pre-revolutionary universities of Ukraine. The concrete-historical approach allowed for tracing the origin, development and transformation of the system of privat associate professorship as an educational phenomenon.