Моделювання просторового розподілу виду у субоптимальній частині ареалу на прикладі просянки (Emberiza calandra Linnaeus, 1758)

Abstract

Мета роботи полягає в створенні та верифікації моделі використання простору просянкою для подальшого прогнозування розповсюдження виду у Харківській області та визначення можливих напрямків освоєння видом нових територій. Завданнями роботи є: аналіз динаміки ареалу просянки за сучасними літературними джерелами; аналіз розподілу просянки (Emberiza calandra) у Харківській області; дослідження особливостей використання простору просянкою, та виділення ключових екологічних факторів; побудова моделі передбачення розподілу просянки за частковими польовими даними та визначення нових можливих місць існування виду на території Харківської області; побудова моделі поширення просянки на території Україні з використанням біокліматичних даних. Вважається, що ареал просянки розширюється на північ, чисельність виду зростає, частіше вид реєструється після довгої перерви, але спорадично, і не на всіх теоретично придатних для існування територіях. На сьогодні вид має рухливу межу ареалу. Просянка може зустрічатися майже по всій Харківській області, але основні місця реєстрації припадають на східну та південно-східну частину області. Встановлено, що вид в субоптимальній частині ареалу віддає перевагу відкритим сухим місцевостям з рідкою деревно-чагарниковою рослинністю. При наявності сприятливих для існування територій все одно зустрічається спорадично. Виділено ключові для виду фактори: пружність водяної пари, швидкість вітру, сонячна радіація та максимальна температура в травні. Побудована модель прогнозує знаходження виду у північній, північно-західній, північно-східній, західній частинах та в центрі Харківської області. Модель, що побудована на основі біокліматичних даних передбачає існування виду у районах суміжних областей на південь та захід від Харківської області, що співпадає з літературними даними та підтверджується власними спостереженнями. Одержані результати можуть бути використані в подальшому прогнозуванні розповсюдження виду та перевірці змодельованих місць існування.