Авторська позиція в «Малороссийских повестях» Г. Квітки-Основ’яненка

Abstract

У пропонованій статті вивчаються особливості авторського погляду на простонародне середовище в «Малороссийских повестях» Г. Квітки-Основ’яненка. Авторська концепція великою мірою визначається просвітницько-сентименталістським ідейно-естетичним комплексом. Це виявляється у сприйнятті простолюдина «природною людиною» – особливим гуманітарним ідеалом епохи. Визначальними рисами простолюду, на переконання автора, є чутливість, богобоязливість, щирість, чесність, вірність традиціям. В предлагаемой статье изучаются особенности авторского отношения к простолюдину в «Малороссийских повестях» Г. Квитки-Основьяненко. Авторская концепция в значительной степени определяется идейно-эстетическим комплексом эпохи Просвещения. Это отражается в восприятии простолюдина «естественным человеком» – особенным гуманитарным идеалом эпохи в целом. Определяющими характеристиками человека с народа являются чувственность, богобоязненность, искренность, честность, верность традициям. In the article the features of the authorial attitude to the plebes in «Malorossiysky stories» by G. Kvitka-Osnovyanenko are explored. The conception of the author is largely related to aesthetic system of the Enlightenment. It is shown in the image of plebes that the author perceives as the «natural man» and the humanitarian ideal of the epoch at all. Sensibility, piety, sincerity, honesty, loyalty to tradition etc. are the main characteristics of the plebes.