Моделювання податкового дизайну: вплив діджиталізації на архітектоніку публічних фінансів

Abstract

Стаття присвячена розгляду причинно-ланцюгової реакції, що спричинено порпереднім поданням податкових декларацій, це змінює податковий дизайн і у кінцевому підсумку преображає усю архітектоніку публічних фінансів. Метою статті є визначити зміни у фінансовій архітектоніці, що обумовлені процесами діджиталізації публічних фінансів, на прикладі моделювання попереднього подання податкових декларацій. У статті узагальнено досвід використання економічних експериментів, щоб оцінити вплив нових цифрових продуктів. Встановлено, що результати експериментів не завжди відповідають очікуванням, проте можна зрозуміти результати, використовуючи поведінкову економіку. Процес діджиталізації складається з застосування нових технологій і програмних продуктів або застосунків. Цифровізація публічних фінансів викликає значні зміни в поведінці економічних акторів, які, у свою чергу, викликають значні зміни в архітектоніці фінансових систем.The article is devoted to the consideration of the causal chain reaction caused by the advance filing of tax returns, which changes the tax design and ultimately transforms the entire architectonics of public finance. The purpose of the article is to identify changes in the financial architecture caused by the digitalisation of public finance, using the example of modelling the advance filing of tax returns. There are clear advantages of digital technologies and there is no doubt that they can also facilitate tax compliance, reduce tax collection costs and increase administrative efficiency. The article summarises the experience of using economic experiments to assess the impact of new digital products. It finds that the results of experiments do not always match expectations, but that it is possible to understand the results using behavioural economics. The process of digitalisation involves the use of new technologies and software products or applications. The digitalisation of public finance leads to significant changes in the behaviour of economic agents, which in turn lead to significant changes in the architecture of financial systems. First of all, the fiscal sphere is changing. Tax collection is the work of the authorities, which explains why subjects do not want to change their already determined economic behaviour. The concept of social justice and tax morality encourages the same subjects to pay more than they spend. Digital systems should be fully tested for technical feasibility before being implemented. The results of the experiments provide strong evidence that digital products should also be thoroughly tested for their impact on economic behaviour and tax morality. All countries are developing digital technologies for tax administration at different speeds. While some countries have been quick to adopt new technologies, others, such as Ukraine, have been slower. As a result, digital technologies have had little impact on tax policy in these countries, apart from the potential for data mining to improve management information. The impact of unintended consequences on tax compliance and budget revenues is understandable. Tax design is increasingly influenced by digitalisation. Without it, the implementation of modern tax systems would be impossible. This is particularly important when administrative records can be linked to maximise the storage of information. Going forward, the transition to digital products will require addressing some key tax policy issues. Current policy constraints shape the fiscal architectonics. Accepted tax theory looks at future tax systems in terms of how they operate relative to the ideal system that would operate if economic potential were unconstrained. If technology can loosen these constraints, we should rethink tax theory and make changes to the financial architectonics.