Тюремні пісні як вид соціально-масової комунікації: категорії «свободи» й «несвободи»

Abstract

Тюремні пісні розглянуті як вид соціально-масової комунікації, який успішно виконує основні її функції - трансляцію інформації в маси і формування громадської думки. Викладена історія жанру та досліджено причини його популярності. Окрема увага приділена проблемам «свободи в несвободі»: відірваності людини від звичного соціального середовища в умовах тюремного ув'язнення, осягнення нею внутрішньої свободи, а також зображення в тюремних піснях світу в'язнів як моделі світу вільного. Тюремные песни рассмотрев как вид социально-массовой коммуникации, который успешно выполняет основные ее функции - трансляцию информации в массы и формирование общественного мнения. Зложена история жанра и исследованы причины его популярности. Отдельное внимание уделяется проблемам «свободы в несвободе»: оторванности человека от привычной социальной среды в условиях тюремного заключения, постижения им внутренней свободы, а также изображению в тюремных песнях мира заключенных как модели мира свободного. This article describes a genre of prison songs as a kind of social and mass communication, which successfully performs its main function – broadcasting information to the masses and the formation of public opinion. The author undertook a review of the history of the genre and investigated the reasons for its mass popularity. Special attention is paid to issues of "freedom without freedom": isolation of man from familiar social environment in the prison environment, comprehension of their inner freedom and the image in the songs the prison world as a model of the free world.