Розвідка на основі відкритих джерел та штучний інтелект в практиці державного фінансового контролю

Abstract

У статті здійснена спроба розробки сценаріїв та пропозицій для застосування мережевих технологій та технологій шо базуються на Штучному інтелекті, перш за все технології Розвідка на основі відкритих джерел або Open source intelligence (OSINT), агентами інституту фінансового контролю у аудиторському процесі. Зазнає Авторського удосконалення методологія контролю та роботи з великими даними під час процесу контролю. Подано Авторську позицію щодо місця Штучного інтелекту (AI) в аудиторському процесі. Дослідження проводилося у двох площинах у теоретичній та прикладній. У теоретичній площині визначено та досліджено роль (використання) AI у якості суб’єкта, завсімможливиммасштабомабоінструментасучасногоаудитора, для роботи з великими даними(big data) за всіма складовими етапами такої роботи. Обґрунтовано, що в теоретичній площині: роль AI в аудиторському процесі – не може бути суб’єктом. Недоцільно розвивати технології, що дозволять втратити людині контроль та розпорядження фінансовими ресурсами. AI має бути включеним до аудиторського процесу лише у якості інструмента сучасного аудитора, для роботи з великими даними (big data) за всіма складовими етапами такої роботи у якості і розрахункового і пошукового інструменту. У прикладній площини визначено та досліджено сценарії участі (використання) AI у аудиторському процесі як різновиду методу контролю та у якості елементу модернізації структури методу державного фінансового контролю. За висновком у прикладній площині: зусилля на розробку сценарію участі (використання) AI у аудиторському процесі у якості різновиду методу контролю недоцільні, тому що такий різновид методу контролю не буде мати власного цілеполягання до контролю ані за предметом ані за об’єктом контролю, як мають його інші різновиди аудиту. Цей різновид має лише характер здійснення – за допомогою програмного забезпечення. Механізм здійснення не може підміняти мету контрольного заходу. Тому висновок за цим сценарієм – зусилля на розробці такого сценарію недоцільні. Щодо другого можливого сценарію з прикладної площини дослідження, то визначено, що такий підхід без посередньо не змінить практику державного фінансового контролю але зробить її сучасною та технологічною, тобто від повідаючою викликам часу. Шлях впровадження цього сценарію полягає у пропозиції додати технологію праці з даними (зокрема великими даними (Big Data)) – Розвідка на основі відкритих джерел або – OSINT. Висновок за цим сценарієм – цей сценарій найбільш привабливий. Його привабливість полягає і тому, що поєднує в собі результати з двох площин дослідження: теоретичної та прикладної. Результатом стало можливість імплементувати технології з арсеналу SAI та запропонований нами OSINT, у структуру методу державного фінансового контролю та доповнити і посилити його контролюючу спроможність, а саме: структурний елемент «Способи контролю», доповнюється додатковим «Професійним способом» – «Інтерпретація знахідок штучного інтелекту»; структурний елемент «Прийоми контролю» доповнюється додатковим прийомом – «Мережевий контроль або Net Control»; структурний елемент «Інструментарій контролю» доповнюється додатковим набором інструментів, які спираються на OSINT – «Моніторинг способу провадження діяльності об’єкту контролю»; «Моніторинг способу поводження з предметом контролю» або за скороченою та узагальненою назвою – «OSINT-моніторинг об’єкту та предмету контролю».

The article attempts to develop scenarios and proposals for the use of network technologies and technologies based on Artifi cial Intelligence, primarily Open Source Intelligence (OSINT), by agents of the Institute of Financial Control in the audit process. The methodology of control and work with big data during the control process undergoes Author’s improvement. The author’s position on the place of artifi cial intelligence (AI) in the audit process is submitted.The research was conducted in two planes: theoretical and applied.In the theoretical plane, the role (use) of AI as a subject, on all possible scales or as a tool of a modern auditor, for working with big data (big data) at all component stages of such work is defi ned and investigated.It is substantiated that in the theoretical plane: the role of AI in the audit process cannot be a subject. It is not appropriate to develop technologies that will allow a person to lose control and management of fi nancial resources. AI should be included in the audit process only as a tool of a modern auditor, for working with big data (big data) for all the constituent stages of such work as a calculation and search tool.In the applied plane, the scenarios of the participation (use) of AI in the audit process as a type of control method and as an element of modernization of the structure of the state fi nancial control method were determined and investigated.According to the conclusion in the applied plane: efforts to develop a scenario for the participation (use) of AI in the audit process as a type of control method are not appropriate, because such a type of control method will not have its own objective to control either the subject or the object of control, as other types of audit have it. This variety has only the nature of implementation ‒ with the help of software. The implementation mechanism cannot replace the purpose of the control measure. Therefore, the conclusion based on this scenario is that efforts to develop such a scenario are not appropriate.Regarding the second possible scenario from the applied level of research, it is determined that such an approach will not directly change the practice of state fi nancial control, but will make it modern and technological, i.e. meet the challenges of time. The way to implement this scenario is to propose to add the technology of work with data (especially big data) - Intelligence based on open sources or ‒ OSINT. The bottom line for this scenario is that this scenario is the most attractive. Its attractiveness lies in the fact that it combines results from two areas of research: theoretical and applied.The result was an opportunity to implement technologies from the SAI arsenal and our proposed OSINT into the structure of the state fi nancial control method and supplement and strengthen its control capacity, namely: the structural element “Methods of control” is supplemented by an additional “Professional method” ‒ “Interpretation of fi ndings of artifi cial intelligence”; the structural element “Control techniques” is supplemented by an additional technique ‒ “Network control or Net Control”; the structural element “Control tools” is supplemented by an additional set of tools based on OSINT ‒ “Monitoring of the method of conducting the activity of the control object”; “Monitoring of the method of handling the subject of control” or by the shortened and generalized name ‒ “OSINT monitoring of the object and subject of control”.