Пряма дія норм Конституції України у сферах реалізації та захисту прав людини: питання теорії та практики

Abstract

Дисертація містить аналіз стану досліджень механізмів реалізації та захисту прав людини, прямої дії норм Конституції України. На основі змісту вказаних понять виокремлено структурні елементи таких механізмів. Запропоновано визначення поняття «пряма дія норм Конституції» та доведено, що усі норми Основного Закону наділені такою юридичною властивістю. Встановлено співвідношення понять «аналогія закону», «аналогія права» та «пряма дія норм Конституції». Проведено аналіз практики Конституційного Суду України у частині тлумачення прямої дії норм Конституції України та їх безпосереднього застосування. На основі змісту рішень національних судів зроблено висновок про те, що норми Основного Закону здебільшого застосовуються при вирішенні процесуальних питань. Внаслідок аналізу рішень Європейського суду з прав людини встановлено, що розширювальне тлумачення правових норм надає можливість застосовувати єдиний нормативно-правовий акт для ефективного захисту прав людини. Встановлено, що аналогічна структура, подібні юридичні властивості норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дають підстави для їх типового застосування. З огляду на положення законодавства України доведено, що права людини реалізуються і захищаються безпосередньо на підставі норм Основного Закону.