Архітектура безпеки Європи в системі міжнародних вдіносин XXI століття
Вантажиться...
Дата
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса : Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
This article analyses the transformation of the security architecture in the system of international relations in the light of Russia’s full-scale aggression against Ukraine in 2022, which became not only an armed challenge but also a catalyst for fundamental changes in the strategic thinking of states, regional alliances, and international organisations. Based on an analytical study by the European Parliamentary Research Service (EPRS), the article examines the evolution of key European security institutions: NATO, the OSCE and the European Union, as well as national policies of individual countries, in particular Germany, France, and the United Kingdom, in the context of the formation of a new security configuration in Europe. Particular attention is paid to five scenarios of possible development of the European security architecture by 2035-2050: from the antagonistic model of constant confrontation to the option of strategic autonomy (European Defence Union), fragmented security (Patchwork) and a long-term model of cooperative coexistence. The article provides a conceptual analysis of the role of the European Union, Germany, and the United States in the transformation of the transatlantic security model, with a focus on the issues of strategic autonomy and EU responsibility for its own defence capabilities. Several theoretical approaches are used: neorealism, constructivism, complex interdependence theory and poststructuralism to comprehensively explain new trends in the security sphere. As a result, it is concluded that the collapse of the post-bipolar liberal order has led to a shift from integrative security models to paradigms of deterrence, adaptation, and autonomy. In this context, Europe is facing a civilisational challenge: either it will acquire geostrategic subjectivity or risk being on the periphery of the new global order of forces.
Опис
Ця стаття аналізує трансформацію архітектури безпеки в системі міжнародних відносин у світлі повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році, яка стала не лише збройним викликом, а й каталізатором докорінних змін у стратегічному мисленні держав, регіональних союзів та міжнародних організацій. На основі аналітичного дослідження Європейської парламентської дослідницької служби (EPRS) розглядається еволюція ключових інституцій європейської безпеки: НАТО, ОБСЄ та Європейського Союзу, а також національні політики окремих країн, зокрема Німеччини, Франції та Великої Британії, у контексті формування нової конфігурації безпеки в Європі. Особливу увагу приділено п’яти сценаріям можливого розвитку європейської безпекової архітектури до 2035–2050 років: від антагоністичної моделі постійного протистояння до варіанта стратегічної автономії (European Defence Union), фрагментованої безпеки (Patchwork) та довгострокової моделі кооперативного співіснування. У статті здійснено концептуальний аналіз ролі Європейського Союзу, Німеччини та Сполучених Штатів у трансформації трансатлантичної моделі безпеки, з акцентом на питанні стратегічної автономії та відповідальності ЄС за власну обороноздатність. Застосовано низку теоретичних підходів: неореалізм, конструктивізм, теорію складної взаємозалежності та постструктуралізм для комплексного пояснення нових трендів у сфері безпеки. У результаті зроблено висновок, що крах постбіполярного ліберального порядку спричинив зсув від інтеграційних моделей безпеки до парадигм стримування, адаптації та автономізації. У цьому контексті Європа постає перед цивілізаційним викликом: вона або набуде геостратегічної суб’єктності, або ризикує опинитися на периферії нового глобального порядку сил.
Ключові слова
SOCIAL SCIENCES::Social sciences::Political science::Peace and conflict research, архітектура безпеки, система міжнародних відносин, повномасштабне вторгнення, стратегічна автономія, НАТО, ЄС, трансформація, сценарний аналіз, security architecture, system of international relations, full-scale invasion, strategic autonomy, NATO, EU, strategic autonomy, scenario analysis
Бібліографічний опис
Виговська, О. С. Архітектура безпеки Європи в системі міжнародних відносин у XXI столітті / О. С. Виговська // Вісник Львів. ун-ту. Серія: філософсько-політологічні студії. – 2025. – Вип. 61. – C. 260–268
