Інституціоналізація системи міжнародної торгівлі

Abstract

У роботі систематизовано підходи до визначення сутності СОТ через її двоїсту сутність, що дозволило актуалізувати наше дослідження СОТ, удосконалити трактування спряження понять «інституція» і «організація» та надати авторське уточнення поняття «глобальної інституціоналізації», яку пропонується розглядати як процес, який характеризується упорядкуванням, стандартизацією і формалізацією міжнародних торговельних відносин в глобальних умовах розвитку, наближенням «типів поведінки» до «правил гри», виникненням міжнародних організацій та/або інституцій на чолі з СОТ з метою лібералізації міжнародної торгівлі й регулювання торгово-політичних відносин держав-членів. Досліджено етапізацію глобальної інституціоналізації в контексті міжнародної торгівлі за допомогою виокремлення чотирьох етапів створення сучасної системи багатосторонньої торгівлі СОТ. Це дозволило систематизувати основні доробки та шляхи завершення Дохійського раунду перемовин і переходу до нового етапу глобальної інституціоналізації. Проведено оцінку впливу наближення інституційних чинників України до рівня ЄС як «зовнішнього якоря» на зовнішню торгівлю країни на основі гравітаційного моделювання та підтверджено невідповідність формальних «правил гри» неформальним «типам поведінки», поширеним у суспільстві. Здійснено класифікацію вступних зобов’язань, які можуть мати юридично зв’язучу силу («СОТ-плюс», «СОТ-мінус» умови) або не мати її («СОТ-нейтральні» умови) на основі їх співвідношення з Базисом СОТ на основі відповідного алгоритму; підхід до оцінки місця РТУ з урахування процедури імплементації Механізму прозорості та їх рівня зрілості; підхід до визначення механізму врегулювання суперечок СОТ та його основних етапів. Це дозволяє з’ясувати якісний вплив процесу вступу до СОТ на розвиток системи міжнародної торгівлі з урахуванням сучасних зрушень у системі СОТ. Визначено пріоритетні напрямки розвитку інституційного середовища зовнішньоторговельного сектора України в контексті членства в СОТ та асоціації з ЄС, а також проблем і перспектив тарифного та нетарифного регулювання та створення в Україні Експортно-кредитного агентства, що покликані сприяти перетворенню «правил гри», побудованих на стандартах ЄС, на «типи поведінки», прийняті в суспільстві.