Засоби комізму в ономастиконі німецьких народних казок

Abstract

У статті розглядаються особливості прояву комізму в номінативному полі німецької народної казки, яке складається з апелятивних назв та конструкцій, прізвиськ і власне імен. На основі лінгвостилістичного аналізу текстів казок вивчаються основні засоби комічної номінації у різних лексико-семантичних підгрупах антропонімічного поля і виділяються метафорично, метонімічно і іронічно переосмислені імена, а також влас- не імена, які створюють комічний ефект завдяки багатомуфоновому потенціалу.

В статье рассматриваются особенности проявления комизма в номинативном поле немецкой народной сказки, состоящем из аппелятивных названий и конструкций, прозвищ и собственно имен. На основе лингвостилистического анализа текстов сказок изучаются основные средства комической номинации в разных лексико-семантичес- ких подгруппах антропонимического поля и выделяются метафорически, метонимически и иронично переосмысленные имена, а также собственно имена, создающие комический эффект благодаря богатому фоно- вому потенциалу. This article considers the characteristics of the manifestation of the comic in the nominative field of German folk tales that consists of appellative names and constructions, nicknames and proper names. The main features of the comic nomination in the variable subgroups of the antroponimic field on the basis of the linguo-stylistic analysis of the folk tales texts have been described and the metaphoricaly, metonymicaly and ironicaly reconsidered names, as well as proper names, that led to the comic effect based upon a rich background potential, have been determined.