Гепаторенальний синдром в практиці сімейного лікаря (критерії діагнозу та лікування)

Вантажиться...
Ескіз

Дата

2009

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Харкiвський нацiональний унiверситет iм. В.Н. Каразiна

Анотація

Під гепаторенальним синдромом (ГРС) розуміють функціональну олігуричну прогресуючу, але зворотню патологію нирок, що виникає при важких захворюваннях печінки з печінковою недостатністю, коли виключені інші чинники, що сприяють ураженню нирок. Основні патофізіологічні механізми розвитку ГРС – це зворотна ниркова вазоконстрикція та м'яка системна вазодилятація. В залежності від важкості клінічних проявів та прогнозу виділяють дві форми (типи) ГРС. І тип ГРС - гострий, швидко прогресуючий. ІІ тип ГРС характеризується поступовим, на протязі декількох місяців, зниження функції нирок, що визначається підвищеним рівнем сирова точного креатиніну від 1,5 до 2,5 мг/дл. Консервативне лікування складається у введенні масивних доз альбуміну та вазоконстрикторів (терліпресину). Суттєве збільшення тривалості життя у хворих на ГРС забезпечує тільки трансплантація печінки. Под гепаторенальним синдромом (ГРС) понимают функциональную олигурическую прогрессирующую, но обратимую патологию почек, которая возникает при тяжелых заболеваниях печени с печеночной недостаточностью, когда отсутствуют другие причины, вызывающие поражения почек. Основные патофизиологические механизмы развития ГРС – это обратимая почечная вазоконстрикция и мягкая системная вазодилятация. В зависимости от тяжести клинических проявлений и прогноза вы- деляют две формы (типа) ГРС. І тип ГРС – острый, быстро прогрессирующий. ІІ тип ГРС характеризуется постепенным, на протяжении нескольких месяцев, сниженияем функции почек, проявляющимся повышением уровня креатинина в крови от 1,5 до 2,5 мг/дл. Консервативное лечение заключается в введении массивных доз альбумина и вазоконстрикторов (терлипрессина). Существенное увеличение продолжительности жизни у больных с ГРС обеспечивает только трансплантация печени. The term «hepatorenal syndrome» (HRS) means a functional kidney pathology which manifests by oliguria, is potentially reversible and is developing in the condition of severe desease of liver, accompanied by liver failure and when there is no other reason for affection of kidneys. The main pathophysiologic mechanisms of HRS developing are: reversible kidney vasoconstriction and soft systemic vasodilation. Depending on the severity of the clinical manifestation and the prognosis of the disease there are two types of the HRS. The Ist type of HRS is an acute and rapidly developing; the IInd type of HRS is characterized by gradual (during several months) decreasing of kidneys’ function and increasing of blood creatinine level from 1,5 to 2,5 mg/dL. Conservative treatment includes entering of massive doses of albumin and vasoconstrictors (e.g. terlipressin). But only a liver transplantation can help to attain a considerable extention of life of patients with HRS.

Опис

Ключові слова

гепаторенальний синдром, печінкова недостатність, трансплантація печінки

Бібліографічний опис

Савченко В.М. Гепаторенальний синдром в практиці сімейного лікаря (критерії діагнозу та лікування) / В.М. Савченко, Є.Я. Ніколенко, О.В. Сокруто, К.В. Вовк // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Н. Каразiна. – 2009. – № 855. Сер.: Медицина. – Вип. 17. – С. 63 – 72