Діалог-розпитування щодо системи травлення: навчально-методичні матеріали до заняття з української мови за професійним спрямуванням

Abstract

У статті акцентовано на понятійному апараті дослідження («вправи», «система вправ», «система вправ із української мови»), на структурних компонентах вправ, що використовуються на заняттях із філологічних дисциплін. Зазначені основні дидактичні вимоги до системи вправ, етапи навчання діалогічного мовлення (презентація матеріалів, практика сформованих умінь і навичок, творча самостійна робота), визначені вміння діалогічного мовлення. Репрезентовано навчально-методичне забезпечення до заняття «Діалог-розпитування щодо системи травлення» з іноземної мови за професійним спрямуванням (української), що вивчають іноземні студенти спеціальності 222 «Медицина» (галузь знань: 22 «Охорона здоров’я»). У процесі формування активного вакабуляру іноземні студенти медики виконували вправи на ідентифікацію та диференціацію лексико-термінологічних одиниць (пояснювали лексичне значення медичного терміна, створювали «термінологічні хмари слів», термінологічний сінквей, доповнювали термінами фаховий контент, співвідносили медичні терміни та дефініції, встановлювали логіко-лексичні термінологічні зв’язки, писали орфоепічний термінологічний диктант, записували слова на одну з літер алфавіту відповідно до фахової тематичної групи), що сприяє свідомому їх використанню в мовній практиці – навчально-професійній сфері. Для вдосконалення й розвитку вмінь діалогічного мовлення та продукування монологічного висловлювання іноземні студенти-медики виконували такі вправи: 1) формулювали евентуальні варіанти запитань / відповіді відповідно до реплік-відповідей пацієнта / реплік-питань лікаря та відкриті та закриті запитання для діалогу-розпитування щодо медичного застосування лікарських засобів; 2) ставили запитання й конструювали відповіді на них; 3) відтворювали ситуативні висловлювання професійного спрямування на основі тез / опорних схем / алгоритмів; 4) моделювали ситуативні діалоги (мікродіалоги, діалоги-розпитування) та мікромонологи фахової тематики; 5) створювали пам’ятки для пацієнтів з аутоімунним гепатитом / диспенсією та алгоритм дій у разі нудоти / блювання / підозри на кишкову інфекцію; 6) трансформували лінгводидактичні матеріали в діалогічні єдності для моделювання професійно-комунікативних ситуацій за моделями (лікар ⟷ пацієнт, лікар ⟷ родичі пацієнта, лікар ⟷ колеги); 7) продукували тематично пов’язані інформаційні одиниці в мікромонолозі; 8) писали доповідь до наради «Домедична допомога постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною не медичним працівникам». Зміст заняття та авторська система вправ (підсистема 1, підсистема 2) сприяє успішному засвоєнню фахової термінології, удосконаленню й розвитку вмінь діалогічного мовлення та продукування монологічного висловлювання, спонукає іноземних студентів медичного факультету англомовної форми навчання до самостійного й логічного осмислення навчального матеріалу. Апробація описаної системи роботи підтвердила її ефективність.