Німецький прозовий шванк: лінгвостилістичний та лінгводидактичний аспекти

Abstract

У практичній частині роботи було співставлено використання різних типів композиційної структури з фабулою та метою написання твору, було сформульовано функції діалогічного, монологічного персонажного та авторського мовлення, досліджено зв'язок використання КС з функціонуванням композиційно- та архітектоніко-мовленнєвих форм а також з метою та змістовним зв’язком реплік. Було встановлено залежність домінування певних форм від переважання авторського мовлення над персонажним, досліджено варіанти реалізації загальних стильових рис в залежності від використання опозиційних ознак з урахуванням визначення стильових рис у роботах дослідників. Перспектива дослідження вбачається у подальшому ґрунтовному вивченні функціонування та реалізації стильових рис у шванку а також вплив шванку на подальший розвиток літератури, його інтеграцію у інші жанри й розповсюдження на літератури інших країн, стильові відмінності та повторюваність мотивів у прозових та віршованих шванках більш раннього періоду. Наведено нову точку зору щодо класифікації основних мотивів, формування чіткої класифікації персонажів з урахуванням наявної типізації та стереотипізаці.

In the practical part of the work, the use of different types of compositional structure was compared with the plot and purpose of writing the work, the functions of dialogical, monologue character and authorial speech were formulated, the connection between the use of CS and the functioning of compositional and architectural speech forms, as well as the purpose and content connection of the replicas was investigated. The dependence of the dominance of certain forms on the predominance of authorial speech over character speech was established, and options for implementing general style features were investigated depending on the use of oppositional features, taking into account the definition of style features in the works of researchers. The prospect of the study is seen in further thorough study of the functioning and implementation of style features in shvank, as well as the influence of shvank on the further development of literature, its integration into other genres and spread to the literatures of other countries, style differences and repetition of motifs in prose and verse shvank of an earlier period. A new point of view is presented regarding the classification of basic motives, the formation of a clear classification of characters, taking into account the existing typification and stereotypi