The role of psychoeducation in enhancing higher education students’ stress resistance

Abstract

The article highlights the role of psychoeducation in developing stress resistance among higher education students. Modern realities pose chal lenges for students, negatively affecting their emotional state, concentration, and academic performance. Key stress factors include inten sive academic workload, financial difficulties, social adaptation, and the consequences of war. In such conditions, psychoeducation becomes an essential tool that helps students develop adaptive coping strategies, self-regulation, and a conscious approach to overcoming difficul ties. The purpose of this article is to examine the impact of psychoeducational methods on students’ stress resistance, explore the possi bilities of their implementation in the educational process, and assess their significance for overall psychological well-being. Theoretical founda tions of psychoeducation are analysed, including stress concepts, self-determination theory, cop ing models, the biopsychosocial approach, and the conservation of resources theory. The study reviews the experience of implementing psycho educational programs in higher education institu tions and their impact on students’ psychological health. The article emphasizes how psychoedu cation contributes to reducing academic stress, improving social adaptation, and strengthening students’ psychological stability. Various ways to integrate psychoeducational elements into the learning process are examined, including specialized courses, training programs, digital resources, and interdisciplinary approaches. The key components of effective psychoeduca tional programs are identified, such as training in self-regulation skills, critical thinking, and social support. The authors highlight that psychoedu cation serves as an essential tool for preventing emotional burnout and fostering a healthy aca demic environment. Implementing psychoedu cational methods in higher education can help students better adapt to contemporary chal lenges, enhance their psychological resilience, and promote overall well-being. Future research may focus on developing digital psychoeduca tional platforms, testing new methodologies for integrating psychoeducation into the educational process, and examining its long-term effects on students’ mental health.

У статті висвітлено роль психоосвіти (психоедукації) у формуванні стресостійкості здобувачів вищої освіти. Сучасні реалії ставлять перед студентською молоддю безліч викликів, які можуть негативно позначатися на їхньому емоційному стані, концентрації уваги та навчальній успішності. Серед головних чинників стресу – інтенсивне навчальне навантаження, фінансові труднощі, соціальна адаптація та наслідки війни. У таких умовах психоосвіта стає важливим інструментом, що допомагає розвинути навички адаптивного реагування, саморегуляції та усвідомленого підходу до подолання труднощів. Метою статті є дослідження впливу психоосвітніх методів на стресостійкість студентів, можливості їхнього впровадження в освітній процес та значущість для загального психологічного благополуччя. Аналізуються теоретичні засади психоосвіти, зокрема концепції стресу, теорія самовизначення, модель копінгу, біопсихосоціальний підхід та теорія ресурсного збереження. Розглянуто досвід упровадження психоосвітніх програм у закладах вищої освіти та їхній вплив на психологічний стан студентів. У статті акцентується увага на тому, як психоосвіта сприяє зменшенню академічного стресу, покращенню соціальної адаптації та зміцненню психологічної стій кості молоді. Проаналізовано шляхи інтеграції психоосвітніх елементів у навчальний процес – через спеціальні курси, тренінги, цифрові ресурси та міждисциплінарні під ходи. Визначено ключові компоненти ефективних психоосвітніх програм, серед яких навчання навичкам саморегуляції, критичного мислення та соціальної підтримки. Автори наголошують, що психоосвіта є важливим інструментом профілактики емоційного вигорання та сприяє формуванню здорового академічного середовища. Запровадження психоосвітніх методів у систему вищої освіти допоможе студентам краще адаптуватися до сучасних викликів, підвищить їхню психологічну стійкість і сприятиме загальному благополуччю. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку цифрових психоосвітніх плат форм, апробацію нових методик інтеграції психоосвіти в освітній процес та вивчення її довготривалого впливу на ментальне здоров’я студентів.