Піхота Східної Римської імперії V-VI століть: Озброєння та тактики бою
Вантажиться...
Дата
Автори
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Анотація
Піхота Східної Римської імперії V–VI століть залишалася опорною конструкцією військової системи, навіть попри зростання ролі важкої кавалерії й появу численних найманих контингентів. Саме легіонерська спадкоємність— дисциплінований стрій, чітка табель рангів, розвинена інженерна культура—забезпечила імперії стратегічну стійкість у час, коли Західна половина вже розпалася на варварські королівства. Професійні palatini й мобільні comitatenses формували ударне ядро, а limitanei створювали глибину оборони й раннє попередження. Ця триєдина схема імітувала традиційний легіон—із зовнішнім периметром охорони, маневровим корпусом і гвардійським центром—але водночас гнучко інтегрувала етнічних федератів і приватні загони буцелларіїв, які компенсували демографічне й фінансове навантаження на скарбницю. Так держава знаходила баланс між централізованим контролем і «делегованою» силою, не втрачаючи здатності швидко формувати війська під різні театри. Соціальний склад піхоти виявився своєрідним зрізом суспільства пізньої античності. Така строкатість не руйнувала армію, а навпаки підвищувала її пластичність. Рекрутингова гнучкість плюс жорсткий статут давали рідкісне поєднання етнічної різноманітності та бойової слухняності. Еволюція озброєння показала здатність візантійців учитися у ворогів. Візантійці зберегли дух легіону—злагоджений стрій, культ дисципліни, інженерну точність табору—і водночас відкривалися до технологічних і тактичних новацій сусідів. Упродовж півтора століть східноримська піхота пройшла шлях від «скороченого» пізньолегіонного корпусу до плюралістичної бойової системи, що вміло поєднувала римську дисципліну, варварську витривалість і християнську ідеологічну спільність. Її життєздатність полягала у здатності одночасно бути центром імперської оборони, рушієм соціальної мобільності та лабораторією військових інновацій. Піхота з овальним щитом і ламелярною кірасою виявилася тією «константою», яка дозволила Імперії вижити під натиском аварів, персів і ранніх арабів, забезпечивши передачу військового досвіду від античності до середньовіччя.
Опис
Керівник роботи: Литовченко Сергій Дмитрович, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків
Бібліографічний опис
Гуденко, Світлана Віталіївна. Піхота Східної Римської імперії V-VI століть: Озброєння та тактики бою : пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра : спеціальність 032 - Історія та археологія / С. В. Гуденко ; кер. роботи С. Д. Литовченко. – Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2025. – 65 с.
